Мирослав Дочинець розповів, про що написав свою нову книгу (ФОТО)

Культура  18 січня 2013 року, 12:51 697
В Ужгородському прес-клубі відбулася презентація нової книги відомого закарпатського автора, одного з основних претендентів на Шевченківську премію, лауреата нагороди «Золоті письменники України» Мирослава Дочинця – роману «Горянин. Води Господніх русел». Проводячи аналогію до твору "Старий і море", Мирослав Дочинець описово назвав свою книгу "Карпатський старий і ріка". "Ми захоплюємося латиноамериканськими символами, потоком свідомості європейців, американців, чужими героями, на мій погляд, синтетичними і чомусь недооцінюємо наші глибинні скарби, які дає наш край, - каже письменник. - Ми ходимо по золоту. У нашій землі, наших віруваннях, піснях, вишивці закладений такий скарб, що диву даєшся, як ми це не осмислюємо, просто розбазарюємо. Прийшов час все це підняти і показати зарозумілому Києву, яким багатством володіє наш край. Цією книгою я також хотів віддати борг тій землі, тим людям, які запліднили мою творчість". Щодо мови, якою пише свої книги М. Дочинець зауважив: "Я міг ми писати рафінованою українською мовою. Мене часто питають: "Почему пишете закарпатским сленгом?". Я навіть до нового роману принципово не даю словничка і, повірте, читають в оригіналі. Хоча "Криничар", наприклад, перекладений російською, але російськомовні читачі просять у мене самі український примірник. Українською читають у Криму, на Одещині, там живуть не росіяни, вони європейці за генотипом, але ми дещо втратили свої корені і саме люди письма мали б їх відроджувати". Розповідаючи, про що книга, автор навів цитати двох особистостей: "Ніцше, якого я не люблю, сказав дуже глибокі слова: мистецтво і література існують для того, щоб не дати людині загинути від життя. Так і є, адже воно жорстоке і непередбачуване, а мистецтво - це облагородження, духовне пом'якшення і це, мабуть, наша місія. Один великий святий сказав: "Стяжайте дух". Навіть коли здається, що все проти тебе, не слід опускати руки. Про це моя книга. Тут наш етнос, наша природа (яка є одним з головних героїв), наш фольклор. На цьому фоні відбувається дивовижна історія, яка вразила мене років 12 тому. Тоді я не готовий був про це написати, накидав лише канву, фрагменти. Коли прийшла готовність - написав. Тут більше життєвої правди, ніж у "Криничарі" і більше духовної правди, ніж у "Вічнику". Це книга про реальну людину, чоловіка, який загублений від світу, людей, він втратив все в один день - і родину, і цінності, і роботу, проти нього постає навіть природа. Але, виявляється, це не кінець і він починає боротьбу, яка у результаті стає найвищим миром". "Інші свої книги я практично не читаю, а цю, як не дивно, прочитав і мені хочеться відкривати її знову", - сказав М. Дочинець про "Горянина". "Для мене література навіть більш вагома, ніж життя. І я поясню чому. Ми прожили цю годину, випили чаю, розійшлося і це зникло. А коли це зафіксовано, то залишиться як документ вашого серця назавжди", - каже Мирослав Дочинець. "Секрет письменницької праці відкрився мені несподівано, після 50 років, у церкві. Хлопчик прочитав 2 речення і вони мене приголомшили. Я зрозумів, що таке письмо, що від тебе вимагається", - зізнався автор. Ужгородський прес-клуб
Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Loading...
Коментарі - 0