Зупинимо недугу разом

В Україні зареєстровано епідемію туберкульозу. Сьогодні 1,4 % населення хворіє на цю недугу. Щороку - майже 40 тис., з них на «відкриту» форму - близько ЗО %, помирає понад 10 тис. Україна за рівнем смертності від цього лиха посідає перше місце в Європі, 25-27 тис. сільськогосподарських тварин діагностується за цією бідою.

Туберкульоз - одне з найпоширеніших і найзагрозливіших захворювань людини, тварин, птахів. Він «веде себе» агресивно, вражає усі вікові та соціальні групи населення за їх працездатного і репродуктивного віку, найбільш негативно діє на дітей і підлітків.

Джерело інфекції - хвора на «відкриту» форму туберкульозу людина, яка виділяє бактерії; більш 55 видів тварин, в т.ч. - сільськогосподарських; 25 видів птахів, риб, а також заражені продукти тваринного і рослинного походження, грунт, органічні і неорганічні речовини, в яких живуть, розмножуються та зберігаються збудники туберкульозу.

Збудник туберкульозу - бактерія людського, бичачого та пташиного видів - паличка Коха (тонка паличка шириною 0,2- 0,6 мкм, довжиною 1,3-6 мкм).

Майже третина населення земної кулі інфікована туберкульозними бактеріями. Коли вони потрапляють до організму людини - не завжди розвивається актив¬ний туберкульоз, бо імунна система контролює інфекційний процес і не дозволяє збудникові розмножуватися в організмі людини. Людина інфікована, але здорова. Нормальне функціонування імунної системи відбувається в умовах повноцінного, раціонального харчування та здорового способу життя Зловживання алкоголем, пристрасть до наркотиків, надмірне куріння тютюну, харчування з недостатньою кількістю білків та вітамінів, важкі фізичні та психічні на¬вантаження, хронічний стрес призводять до ослаблення імунної системи. Якщо імунна система слабка або до організму потрапляє велика кількість збудника, розвивається захворювання, яке може мати клінічні прояви туберкульозу або протікати безсимптомно.

Туберкульозна бактерія вражає всі органи і системи організму людини - очі, кістки, шкіру, сечостатеву систему, кишечник тощо. Найчастіше зустрічається туберкульоз легень.

Збудники туберкульозу є одними з найбільш стійких у навколишньому середовищі мікроорганізмів. Вони на диво життєздатні, стійкі до висихання, холоду та більшості дезінфікуючих засобів. У річковій воді можуть жити до 5 місяців, у грунті - від З міс. до 1-2 років, у вуличному пилі - 10-15 днів, на одязі, предметах - протягом багатьох місяців. В умовах кімнатної температури (в темному місці) туберкульозні палички залишаються життєздатними протягом 4 міс., при розсіяному світлі - до 1,5 міс.

Бактерії туберкульозу тривалий час можуть виживати в молочних продуктах. Так, у маслі в умовах холодильника вони зберігають життєздатність до ЗО діб, у молоці - 14-18 діб, сирі - 26 діб, у замороженому м'ясі - до 1 року. Соління і копчення практично не знешкоджують бактерій туберкульозу. Кип'ятіння знищує їх протягом декількох хвилин. Сухе гаряче повітря (100° С) вбиває збудника тільки через годину. Літні сонячні промені знешкоджують бактерії через ЗО хв., весняні й осінні - через годину, зимові - через дві години, ультрафіолетові промені - через 2-3 хв.

Основні симптоми захворювання: кашель понад 2 тижні; підвищена температура тіла; утруднене дихання; біль у грудях; поганий апетит; постійна слабкість; безпричинна втрата ваги; підвищена пітливість, особливо - вночі; кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі).

На ранніх стадіях хвороби кашель може бути відсутній.

Локальні симптоми позалегеневого туберкульозу: припухлість лімфатичних вузлів (іноді - свищі з гнійним виділенням); біль та припухлість суглобів; головний біль (при туберкульозному менінгіті - особливо у дітей); ригідність задніх шийних м'язів; кров у сечі; сонливість.

Усі ці симптоми можуть бути проявами інших захворювань, але завжди треба думати про туберкульоз. Щоб діагностувати туберкульоз - треба обов'язково дослідити триразово мокротиння на наявність бактерій туберкульозу та провести рентгенографію органів грудної клітки.

Шляхи передачі інфекції: повітряно-краплинний через крапельки мокротиння із слини при кашлі, чханні, розмові (хворий з мокротинням виділяє 15-20 млн. мікобактерій в день); вважається, що один хворий протягом року може інфікувати 10-15 здорових осіб; повітряно-пиловий (на відкритому повітрі зараження через пил практично не можливе, оскільки бактерії туберкульозу швидко гинуть під дією сонячного світла, зараження найчастіше відбувається у житлі туберкульозного хворого); харчовий (якщо при вдиханні достатньо 1-2 бактерій, то для зараження через рот потрібно сотні мікробів); контактно-побутовий (особливо - за значної неохайності хворого, коли його руки, одяг, білизна, рушники і т.п. забруднені мокротинням; прямий контактний спосіб можливий і при поцілунках).

Що треба робити? Якомога швидше зверніться до лікаря. Не затягуйте час і не займайтеся самолікуванням. Своєчасне виявлення захворювання має велике епідеміологічне значення, тому що після встановлення діагнозу хворому негайно призначають лікування. Поширення інфекції зводиться до мінімуму через 6-8 тижнів після початку лікування, заразливість хворого знижується у десятки разів.

Якщо своєчасно звернутися і провести ефективне лікування, то туберкульоз можна вилікувати.

Туберкульоз може бути невиліковним, якщо перервати лікування, вживати протитуберкульозні препарати хаотично чи зловживати алкогольними напоями, наркотиками. За таких умов бактерії туберкульозу інтенсивно розмножуються в організмі й виробляють спеціальні речовини, які протидіють протитуберкульозним препаратам, результатом чого є розвиток хіміорезистентного туберкульозу з множинною медикаментозною стійкістю до протитуберкульозних препаратів. При цьому протитуберкульозні препарати перестають згубно діяти на збудника, і туберкульоз стає невиліковним. При виникненні хіміорезистентної форми туберкульозу вартість лікування одною пацієнта збільшується більш ніж у 100 разів.

Профілактика. Найдієвішим методом профілактики туберкульозу у дітей є вакцинація та ревакцинація вакциною БЦЖ. Первинна вакцинація здійснюється в пологовому будинку здоровим доношеним новонародженим дітям на 3-5 день життя. Ревакцинації підлягають здорові діти з.від'ємною реакцією Манту. Перша ревакцинація виконується в 7 - річному віці, друга - в 14 років.

Щороку в Україні хворіє до 35 % дітей, які не були прищеплені. За аналізів випадків туберкульозного менінгіту встановлено, що 82 % захворілих на цю не¬дугу дітей були або невакциновані, або вакцинація у, них була не ефективною.

Пам’ятайте! Щоб не захворіти на туберкульоз - необхідно повноцінно харчуватися, не мати шкідливих звичок, займатись спортом і загартовуватись, а з метою раннього виявлення туберкульозу один раз на 2 роки проходити профілактичне, флюорографічне обстеження, а у вогнищах туберкульозу, де є бактеріовиділювачі, - дотримуватись режиму поточної дезінфекції, а саме: посуд, яким користується хворий, кип'ятити в 2 % - розчині питної соди, або використовувати дезінфікуючі засоби (дезактін, жавель-хлорні таблетки) та інші, які дозволено для використання в Україні за рекомендацією медпрацівників.

Для хворого слід виділити індивідуальний рушник, постільні приналежності. Забезпечити регулярне прання білизни з кип'ятінням на протязі 15-30 хвилин. Приміщення регулярно провітрювати і прибирати вологим методом із застосуванням вище названих дезінфікуючих засобів. Санвузли прибирати із застосуванням дезінфікуючих засобів (дезактін, жавель-хлорні таблетки, доместос і т. інше), а надвірні туалети дозволяється прибирати з 10 %-розчином хлорного вапна.

Наталія Зайцева