Вчитель української мови з Закарпаття отримав Шевченківську премію

Шевченківську премію в номінації «література» цього року здобув поет Петро Мідянка. Вчитель української мови із закарпатського села Широкий Луг пише вірші багато років. У письменницьких колах його поважають, читають та говорять про нього із особливим пієтетом. Чи отримає Україна нового пророка з поетичним словом, дізнавалася Олександра Сльозко.

Петро Мідянка людина не публічна і далека від столичної богеми. Його обличчя навряд чи знайоме кожному українцю, фотографії поета не прикрашають журналів та й в новинах про нього майже ні слова. Він живе в селі Широкий Луг на Закарпатті, де понад 30 років викладає в школі українську мову та літературу. Його антипод, відомий в Україні і закордоном письменник Юрій Андрухович, належить із Петром Мідянкою до одного літературного покоління. Їхні шляхи переплелися ще в 80-х, але розійшлися у різні боки. Один їздить по світу, інший – лишився на своїй малій батьківщині.

Перша збірка Мідянки «Поріг» вийшла у 1987 році. Книга, яка принесла номінацію на шевченківську нагороду, називається «Луйтра в небо». Цей фоліант вміщує понад 400 сторінок вибраних творів. Така собі енциклопедія закарпатських діалектів. Невідомі для більшості слова Петро Мідянка не дістає зі словників – вони для нього звичні і буденні. Наприклад луйтра - це драбина, пояснює Петро Мідянка.

А от літературознавець Володимир Панченко навіть назвав Мідянку колекціонером діалектичних слів.

За словами поета Сергія Пантюка, особливість Мідянки не тільки в тому, що він популяризує особливості закарпатської мови, він поєднує їх із європейською поезією.

Повертаючись до Шевченківської премії, варто зазначити, що її лауреатами в літературній галузі найчастіше ставали саме поети. Колись вони і справді займали особливе місце у суспільстві, були більше, ніж поетами і пророками. На думку поета Андрія Бондаря, сьогодні поет в Україні - це маргінал, який користується міфічними штампами.

Разом з тим ніхто не сказав, що Петро Мідянка став лауреатом незаслужено. Однак красномовніше про нього скаже його поезія…