Життя   • 16 червня 2018 року, 17:38269 ФОТО, ВІДЕО

Краще життя завдяки чистій енергії

Поряд із сонячною та вітровою енергією у світі широко використовують й інші відновлювані джерела, такі як біомасу, геотермальні джерела та біогаз. Хоча вони й забезпечують значні економічні та екологічні переваги, їм непросто знайти свою нішу на енергетичному ринку. Ці джерела альтернативної енергії не надто популярні серед країн Чорноморського регіону – Молдови, України та Грузії. Однак у регіоні є низка унікальних проектів, приклад яких варто наслідувати.

Використання біогазу в монастирі на півночі Молдови

За 3,5 години їзди від Кишинева ми дістаємося села Зебрічень Єдинецького району, де розташована чернеча громада, заснована в 1999 році. Тут живуть 20 монахів, що зреклися світу задля молитви. Однак крім богослужіння та духовної діяльності вони поступово зайнялися і сільським господарством. Це єдиний діючий монастир на півночі Молдови, а також єдиний монастир, який має повністю самодостатню екологічно чисту ферму. Крім того, монастирське обійстя – приклад господарства, де з гною отримують біогаз.

«Раніше ми залишали сільськогосподарські відходи прямо на полях, вони проникали в землю і забруднювали ґрунтові води. В середині 2013 року ми вирішили встановити біогазову установку та подали заявку до Програми малих грантів Глобального екологічного фонду (SGP GEF), яку реалізує Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН). Завдяки цьому нам надали 50% потрібних коштів. До кінця 2014 року вже був встановлений перший біореактор», – згадує панотець Дорімедонт, адміністратор монастиря. Відтоді ємність біогазової установки була збільшена, а біореактор тепер має об’єм зберігання 60 м3.

Після кожної служби всіх парафіян частують гарячим обідом і чашкою чаю, завареного з лікарських рослин. Їжу готують на біогазі, а лікарські рослини вирощують в екологічних умовах на ґрунті, обробленому органічним добривом, що було отримане після виробництва біогазу.

Завдяки використанню біогазу чернеча громада змогла вирішити як економічні проблеми (скорочення витрат на газ та дрова), так і екологічні (утилізація санітарних відходів, ефективна переробка відходів господарства, зменшення забруднення ґрунту та викидів парникових газів).

За даними неурядової організації “Сільська жінка”, що підтримала монастир у реалізації цього енергетичного проекту, подібні біогазові станції встановлені ще у чотирьох домашніх господарствах на півночі Молдови. Установки мають ємність від 5 до 25 м3 і з жовтня 2016 року виробляють 7-12 м3 біометану щодоби.

Іон Собор, професор Технічного університету Молдови, вважає, що держава повинна підтримувати ініціативи з впровадження біогазових технологій. Можливість резервного зберігання біогазу робить його одним з найбільш стабільних відновлюваних джерел енергії.

На думку експерта, будівництво біогазових установок дозволить вирішити не лише енергетичні, але й екологічні проблеми, завдяки утилізації санітарних відходів.

Нульові рахунки за опалення 

Ми перебуваємо приблизно за 50 км від столиці Грузії Тбілісі. Шосе веде нас у Цилкані – старий релігійний центр на сході країни, потім ми повертаємо направо і дістаємося Ереди – села, оточеного лісами у Мцхетcькому муніципалітеті. Щоб потрапити до ферми Отарі Потшверашвілі, ми маємо перетнути все село, як він і розповів нам по телефону. З двоповерхового будинку, розташованого на околиці, дуже зручно милуватися красою навколишніх гір та лісу.

Отарі Потшверашвілі захоплюється альтернативними джерелами енергії, які забезпечують йому енергетичну незалежність. Він володіє декількома установками і з ентузіазмом розповідає про них. Ереда, як і весь район Мцхети, славиться виноробством, тому Отарі побудував апарат для виготовлення домашнього бренді. Цей апарат – перше, що ми побачили, коли ступили на обійстя.

Отарі пояснив, як апарат працює, та запропонував почастувати нас огрійливим нектаром. Однак ми встояли перед спокусою та пішли на протилежний кінець ферми між грядок гарбузів, помідорів та іншої городини.

Тут стоять сарай і біогазова установка – єдина подібна система на село та весь район. Завдяки цій установці фермер заощаджує до 1000 ларі (312 євро) кожної зими. “Це дійсно дуже корисна система. Наш будинок великий, нас у родині семеро, і витрати зовсім не маленькі. Використовуючи біогаз, ми заощаджуємо щонайменше п’ять кубометрів дров”, – захоплено розповідає Отарі.

Крім біогазової системи Отарі Потшверашвілі використовує сонячний колектор, який забезпечує йому гарячу воду для ванної кімнати та кухні. Отарі також встановив перед будинком сонячну сушарку для фруктів та лікарських рослин.

Енергія зі стічних вод

У багатоквартирному одеському будинку неподалік пляжу Ланжерон ми виявили незвичайний спосіб заощадження енергії для нагріву води: за допомогою тепла стічних вод. Тут 150 сімей купаються, перуть і готують їжу, повторно використовуючи тепло від води, яку зливають у каналізацію. Завдяки інноваційній системі на основі теплового насоса мешканці будинку суттєво зменшили витрати на гарячу воду.

Ця система була розроблена групою інженерів на чолі з професором Борисом Афанасьєвим, доцентом Одеської академії архітектури і технічним директором компанії «Санеко Плюс».

Цей шістнадцятиповерховий будинок також має сонячні батареї, які дозволяють зменшити використання енергії викопного палива та скоротити викиди парникових газів. Професор Афанасьєв радить використовувати таку комбінацію обладнання через її ефективність та швидке повернення інвестицій, як це можна побачити у наступному графіку.

У підвалі багатоповерхового будинку професор Афанасьєв пояснює, як працює тепловий насос. Він забирає теплову енергію стічних вод, охолоджучи їх, та генерує нове, інтенсивніше тепло. Теплові насоси – системи, які виробляють дешеве тепло без шкоди довкіллю.

Будинки з низьким енергоспоживанням 

“В Євросоюзі переважає нова концепція: всіх цікавлять будівлі з майже нульовим споживанням енергії (nZEB)”, – каже Валентин Аріон, професор Технічного університету Молдови. Громадські будівлі повинні досягти цього стандарту до 2019 року, а з 2021 року – йому мусять відповідати усі новобудови.

Приклад такої будівлі в Кишиневі – будинок інженера Сергіу Кокарла. Він перший у Молдови встановив геотермальні теплові насоси, які забезпечують йому опалення взимку та охолодження влітку. В 2013 році на першому національному конкурсі “Молдова Еко-Енергетика” пан Кокарла отримав нагороду за найкращий проект з геотермальної енергетики.

Акцент на енергоефективності 

На думку професора Валентина Аріона, розвиток відновлюваних джерел енергії має бути поєднаний з енергоефективністю. “В пріоритеті має бути оптимізація економіки в цілому. В той же час ми повинні впроваджувати відновлювані джерела, які замінять використання традиційних/викопних видів палива. Будинки значною мірою сприяють викидам парникових газів по всій Європі, в тому числі і в наших країнах”, – каже експерт.

Енергетична оптимізація будівель – нагальна тема в ряді громад Грузії, України та Молдови, які добровільно приєдналися до Угоди мерів з питань клімату та енергетики. Ця європейська ініціатива об’єднує тисячі місцевих і регіональних органів влади з усього світу, які добровільно вирішили досягти цілей ЄС у питаннях клімату та енергетики в своїх юрисдикціях.

Наразі учасники Угоди взяли на себе зобов’язання до 2030 року скоротити викиди СО2 як мінімум на 40% та розробити комплексний підхід до пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до цих змін. Угода складається з трьох ключових аспектів: пом’якшення наслідків, адаптація до них та забезпечення стабільної та доступної енергетики. Підписанти розробляють плани дій, які, зокрема, містять заходи зі зменшення викидів CO2.

Зараз у Молдові 20 міст мають статус активних учасників Угоди мерів з питань клімату та енергетики, у Грузії 16 муніципалітетів, а в Україні – 175 міст.

В юрисдикціях усіх мерів, які підписали Угоду, ці заходи, як правило, включають: підвищення енергоефективності будівель і, як наслідок, сприяння зменшенню споживання енергії та викидів CO2; сприяння розвитку місцевих відновлюваних джерел енергії з низьким рівнем викидів CO2; сприяння розвитку сталого (“зеленого”) транспорту та скороченню транспортних викидів CO2; інформування громадян, щоб вони могли адаптувати свій спосіб життя та робити розумний вибір, коли йдеться про енергетику та клімат.

Думки експертів

Експерти з України, Молдови та Грузії наголошують на необхідності розвитку відновлюваних джерел енергії, якщо ми хочемо досягти головної мети Паризької угоди про клімат – запобігти глобальному підвищенню температури на 2oC до 2050 року. В Україні вже розроблені сценарії повного переходу на відновлювані джерела енергії до 2050 року.

Ірина Ставчук, координаторка Міжнародної кліматичної мережі у Східній Європі, на Кавказі та у Центральній Азії, зазначає: “Рівень розвитку відновлюваних джерел енергії в регіоні низький і не зростатиме, якщо не будуть використані механізми державної підтримки. Це єдиний спосіб зробити відновлювані джерела енергії економічно життєздатними. Уряди повинні запроваджувати спеціальні закупівельні тарифи як для компаній, так і для приватних осіб, і у такий спосіб залучати вітчизняні та іноземні інвестиції”.

“На жаль, у Грузії немає закону чи норм, які б заохочували розробку альтернативних відновлювальних джерел енергії, але ми над цим працюємо. Нещодавно Грузія приєдналася до Енергетичного співтовариства – міжнародної організації, яка об’єднує Європейський Союз та сусідні держави з метою створення інтегрованого загальноєвропейського енергетичного ринку. Ми маємо ряд зобов’язань, які необхідно виконати, що включає розробку нормативно-правової бази”, – зазначив Гіоргі Пангані, член Національного комітету Грузії з регулювання енергетики та водопостачання.

Від березня 2018 року в Республіці Молдова набирає чинності новий закон, що сприяє використанню відновлюваних джерел енергії. Він передбачає, що у 2020 році частка енергії з відновлюваних джерел буде становити щонайменше 17% від сумарного споживання енергії. За словами професора Аріона, новий закон передбачає механізм державної підтримки інвесторів цієї галузі в Молдові. “Інвесторів, які розвивають відновлювані джерела енергії, будуть підтримувати за допомогою системи пільг. У Молдові є інвестори, які протягом багатьох років чекали ясності в цьому аспекті”, – каже експерт.

Уряд Молдови нещодавно прийняв програму сприяння “зеленій” економіці в Молдові на 2018-2020 роки та план дій для її реалізації. Мета програми – сприяти впровадженню в Молдові “зелених” принципів економіки в поєднанні з економічним розвитком, підвищенням добробуту, а також зі зменшенням екологічних ризиків. Відповідно до програми, у центрі уваги будуть підвищення енергоефективності та збільшення використання енергії з відновлюваних джерел.

Біомаса, біогаз, геотермальна енергія або теплові насоси – це лише деякі альтернативні джерела енергії, що використовуються в Молдові, Грузії та Україні, як на інституційному, так і на індивідуальному рівні. Незалежно від виду, відновлювані джерела енергії створюють для користувачів економічні та екологічні переваги. Країни-сусіди Чорноморського регіону усе більше користуються відновлюваними джерелами та диверсифікують енергопостачання. Таким чином Молдова, Україна та Грузія рухаються до енергетичної незалежності.

Джерело: Сусіди
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
PMG.ua