Мальований мікрокосм Петра Пуги

Життя  21 лютого 2019 року, 10:20 Василь Гарагонич 854

Якось побувавши у знайомих, які щойно переселилися у новозбудований дім, дружина ще довго була у захваті від побаченого. Виявляється, не тільки в людині, за Чеховим, все повинно бути прекрасним, а й в оселі. Та все ж найбільше її вразили два схожі за колористикою та технікою виконання пейзажі, розміщені в холі обабіч каміна.

На питання, хто автор цих, як їй здалося, геніальних творінь, почула: «Наш мукачівський художник Петро Пуга». Вже згодом довелося детально розповідати про свого доброго знайомого і далекого родича, з яким ми давненько не бачились і який створює такі вражаючі шедеври, – йдеться в газеті «Панорама» в номері від 14 лютого.

Народився Петро Пуга 17 лютого 1954 року, як сказано на інтернет-сторінці Державного самоврядування українців Угорщини, «в містечку Мукачеве Закарпатської області». Що ж, у середині 50-х Мукачево і справді було таким собі провінційним містечком. У Петра було двоє братів: старший Ичі та молодший Вітя. Їх батько Петро Ілліч був вчителем та громадським активістом і доводився моїй мамі двоюрідним братом. Отож і прізвища у них були однакові. Жили Пуги на сусідній вулиці, тож час від часу мені доводилося в них бувати. У 1974 році Петро з відзнакою закінчив відділення художнього розпису Ужгородського училища прикладного мистецтва. Спостерігаючи інколи за роботою молодого художника, навіть не думалось-не гадалось, що з часом його полотна дивуватимуть світ, виставлятимуться у знакових галереях та на виставках, із гордістю зберігатимуться у престижних музейних і домашніх колекціях. Петрові дуже пощастило, адже він навчався у великих майстрів пензля – Павла Балли, Шандора Петкі, Едіти Медвецької... У 1993 році, як маляра із сформованим власним мистецьким стилем, його приймають до лав Національної спілки художників України.

Читайте також:  Талан до... пензля. Не позичений, а власний

Як стверджують мистецтвознавці, роботи Петра Пуги наповнені ренесансним розумінням людини як творця. На відміну від старшого покоління, в яких простежується зосередженість на величі гір, у Петра відчувається захоплення мікрокосмом гуцульського обійстя. Сакральний спокій хати з усім начинням, божественна велич церкви, так вдало передані на полотні, роблять їх рівноцінними до Господніх творінь – Карпатських гір, водограїв, озер...У колористиці Пуга схильний до спокійних, гармонійно-притлумлених тонів, але не користується холодною гамою відтінків.

За основу митець бере відтінки коричневої барви як знакової системи Землі і вражає глядача своїми нескінченними нюансами глиняного, пісочного, вохристого кольорів. Творчий доробок Петра Пуги – це саме те мистецтво з чітко окресленою національною ознакою, що несе універсальні цінності й тим суголосне до всього світу.

Свого часу Петро одружився на моїй колишній однокласниці красуні і розумниці Моріці, з якою жили по сусідству. А потім я довідався, що їх родина виїхала у сусідню Угорщину. Що ж, нічого дивного у цьому немає: риба шукає де глибше, а людина – де краще. Як не крути, а глибше поки що у сусідів.

...Приємно чути у телефонній слухавці знайомий з дитинства голос маститого нині художника. А наступної неділі у Петра Петровича – ювілей. Бодай у такий спосіб хочемо привітати іменинника зі святом, передати найщиріші побажання з берегів рідної нам Латориці, віншувати творчого натхнення на нові твори. Бо художник живе доти, доки його творіння бентежать серце і зігрівають душу глядачів.

Раніше повідомлялось, що у Мукачеві пленер художників завершили виставкою.

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Loading...
Коментарі - 0