Головні релігійні свята, які відзначатимуть у вересні

11 вересня Усікновення глави Іоанна Предтечі – це день пам’яті страти Хрестителя Господнього. Він викривав царя Ірода, що той за життя свого брата Філіпа одружився з його жінкою Іродіадою. Та розлютилася і озлобилася за це на Іоанна. Вона просила Ірода вбити його. Та цар не погоджувався, оскільки вважав Іоанна великим пророком. Минув майже рік. На бенкеті дочка Іродіади Саломія затанцювала і догодила Іродові. Він сказав їй: «Проси, чого хочеш». І та з підказки своєї матері відповіла: «Голову Іоанна Хрестителя на таці». Ірод засмутився, але не міг при гостях порушити клятву. Воїн, виконавши наказ царя, приніс на таці голову Іоанна Предтечі. У цей день, за народними повір’ями, не можна співати і танцювати, їсти і різати те, що зовні нагадує голову, навіть хліб треба ламати руками. Також в народі вважається, що тоді варити та їсти борщ – великий гріх. У цей день ті, хто мучився від головного болю, просили зцілення. Також збирали коріння цілющих трав, якими лікували безсоння та психічні розлади у людей. 

21 вересня Різдво Пресвятої Богородиці – свято на честь Богородиці Діви Марії, Матері Ісуса Христа. Є одним з дванадесятих свят, засноване  у другій половині V століття. Діва Марія народилася в Єрусалимі у Йоакима, який походив з царського роду, і Анни, дочки первосвященника. Вони дожили до похилих літ і були бездітними. Одного разу, коли Йоаким прийшов до храму, первосвященник не дозволив йому принести жертву Богу, сказавши: «Ти не дав потомства Ізраїлю». Після цього невтішний Йоаким подався у пустелю для молитви, Анна залишилася вдома і теж молилася. У цей час їм обом з’явився ангел і сповістив: «Господь почув молитву твою. Ти зачнеш і народиш, і про потомство твоє говоритимуть в усьому світі». Після цього Анна завагітніла. Праведники дали обітницю присвятити свою дитину Богові, і віддали дочку Марію в Єрусалимський храм, де вона служила до повноліття. Місце, де народилася Богородиця, тепер є територією Мусульманського кварталу Старого міста. Тут збудовано монастир святої Анни, на першому поверсі якого є церква на честь Різдва Богородиці, а під самою будівлею монастиря збереглася печера. За переказами, вона була частиною дому Йоакима та Анни. Здавна у цей день вшановували молодят, селяни прибирали на зиму бджолині вулики, збирали цибулю. Хлібороби за зібраний врожай вшановували Богородицю – Небесну покровительку землеробства – та просили Її допомоги на рік майбутній. 

22 вересня церква вшановує Йоакима і Анну, праотців Ісуса, батьків Марії. У народі на Йоакима і Анну прийнято благати про дарування немовляти безплідним. 

27 вересня Воздвиження Чесного Хреста Господнього – Цей день рекомендується провести в молитвах. 326 року імператор Костянтин Великий відправив до Єрусалима царицю Гелену, свою матір, щоб вона доклала максимум зусиль задля віднайдення хреста і гробу Господнього. Тривалий час її пошуки були безрезультатними, незважаючи на всі старання. І нарешті святині знайшли під храмом язичницької богині Венери. Його негайно зруйнували і витягли на світ Божий християнські цінності: гріб Господній, хрест, на якому було розіп’ято Спасителя, та чотири гвіздки, котрими начебто прибили Сина Божого до хреста. За деякими переказами, знайдено не один, а аж три хрести. Щоб дізнатися, на якому ж саме було розіп’ято Ісуса Христа, кожен з них по черзі клали на покійного. Коли на мерця поклали хрест Господній, той ожив. У народі це свято називають «Здвиження». З цього дня птахи відлітають у вирій, настають холоди, «земля на Здвиження ближче до зими движиться». За народним уявленням, цього дня не можна ходити до лісу, оскільки перед тим, як заховатися на зиму у нори, повзають змії, тому прогулянка може бути небезпечною. Також у свято Воздвиження Хреста Господнього прийнято дотримуватися суворого посту (забороняється вживати в їжу м’ясні, молочні та рибні продукти). За старих часів, існували прислів’я: “Хто на Воздвиження постить — тому сім гріхів проститься” або “Хто на Воздвиження не постить, на того сім гріхів накличуть”. 

29 вересня віддають пам’ятні молитви великомучениці Євфимії Всехвальній, народ святкує закінчення заготовок. 

30 вересня наступає день мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Імена мучениць говорять самі за себе — в цей день прийнято молитися про другу половинку. Страшна історія Віри, Надії і Любові — їх в юному віці замучили на смерть піддані імператора Адріана, а мати була змушена спостерігати за цим. Бог дарував їм вічне життя і звільнення від душевних мук. 

Нагадаємо, що в Мукачеві два тижні перебувала одна з найбільших реліквій християнського світу.