Нуль із тридцяти: чому за 4 роки місто не знайшло можливості збудувати в Ужгороді бодай один майданчик загального користування

«Основним завданням органів місцевого самоврядування є покращення здоров’я населення, сприяння підвищенню фізичної підготовки населення усіх вікових категорій, організація змістовного дозвілля, збереження  і зміцнення матеріально-технічної бази спортивних та дитячих майданчиків за місцем проживання, зацікавлення мешканців заняттям спортом, оздоровчим відпочинком», – саме такі цінності декларує міська влада Ужгорода в одному із прийнятих рішень (рішення № 503 від 22 грудня 2016 року). У рішенні йдеться про програму з відновлення спортивних майданчиків в місті. Реалізація програми була запланована на кілька років – з 2017 до 2021. Загальний бюджет програми 30 мільйонів гривень. Їх поетапно, щороку, повинні були виділяти із міської скарбниці. Станом на травень 2020 року, а це уже 4 рік дії програми, вона абсолютно не реалізована. Зважаючи на реалії, і не буде виконана до кінця дії програми, а це  уже наступного року. 

Програму депутати прийняли у грудні 2016 року. Кількість майданчиків, яку планували реалізувати – 30. З них 14 дитячих і 16 спортивних. Йдеться не тільки про будівництво нових об’єктів, а і про реконструкцію уже наявних. Тобто ремонт, відновлення і покращення майданчиків, які уже є у місті, проте вони у незадовільному стані. Для цього була створена спеціальна комісія, що провела моніторинг та інветаризцію в місцях загального користування.  

Виконавцями програми з будівництва майданчиків місто визначило два підрозділи: департамент міського господарства та управління капітального будівництва, а контроль за виконанням рішення було покладено на тодішнього заступника голови Ужгородської міської ради Олександра Білака. Власне в нього ми і спитали що завадило реалізації програми та чому віз і досі там.

«В рамках цієї програми було проведено інвентаризацію: 115 майданчиків міста взято на баланс департаменту міського господарства. Далі таки було визначено черговість  будівництва нових та реконструкції старих майданчиків. Роботи розписали по роках. Однак програма лишилася не реалізована, бо на неї не було виділено жодних коштів», – зазначає Олександр Білак. 

Відтак задекларовані міською владою цінності лишилися на папері. Ужгородці й досі не мають належних умов для дитячого дозвілля і для вільних занять спортом. Інфраструктура міських майданчиків залишає бажати кращого. Відтак цього року небайдужі містяни на сайті міськради задекларували петицію, яка уже набрала необхідну кількість підписів. Ужгородці її підтримали і в ній ідеться саме про незадовільний стан дитячих і спортивних майданчиків міста і про необхідність створення органу (комунального підприємства, підрозділу міськради чи передачу на баланс певних ОСББ), які б піклувалися про цей простір для дозвілля. Відповідна петиція повинна бути розглянута на найближчому засіданні Ужгородської міської ради. 

«Ще на посаді заступника Ужгородського міського голови я пропонував там де є ОСББ (будинок, чи кілька будинків) аби вони брали на свій баланс чи на спільне утримання майданчики. Ми тоді  так і прописали в програмі: будуємо чи робимо реконструкцію діючих майданчиків там, де ОСББ відразу підписує зобов’язання, що бере цей майданчик на опіку  і буде за ним слідкувати і утримувати його.  Тоді близько 200 ОСББ зголосилися на ці умови, проте  грошей місто на це не виділяло, відповідно ситуація тоді  і зупинилася», – зазначає Олександр Білак. 

Крім того в місті були й громадські організації та благодійники, які готові були допомагати у цій справі, проте бюрократичні перепони та амбіції окремих людей не надто стимулюють такі починання. Кілька років тому активісти були готові збудувати інклюзивний майданчик на території «Ротарі-парку». Тодішня ціна такого майданчика для людей з інвалідністю коливалася  в розмірі біля 100 тисяч гривень. Активісти були готові забезпечити понад 80 відсотків вартості, однак підтримки міста і зокрема ротарійців, які опікуються названим парком, благодійники не отримали і проект реалізований не був. Відповідно місто не отримало ще одного потенційно якісного простору для дозілля і не просто для дозвілля, а для дозвілля людей з інвалідністю, які взагалі не мають такої території в Ужгороді.

Єдиний поступ з майданчиками в місті: об’єкти, які були подані на програму Громадського бюджету. На них місто таки виділило гроші. 13 об’єктів певною мірою було реалізовано.

Не чекати реалізації програми і робити реальні кроки самотужки вирішили чергові благодійники. Відновити спортивний майданчик на вулиці Руданського 3 взялися небайдужі підприємці разом із тамтешнім головою ОСББ Віктором Пекарем та бізнесменом Русланом Шварцем. Зробили основу, встановили штучне покриття, відремонтували огорожу – і ось, місце для дозвілля готове. До речі, цей майданчик входить в перелік тих, які місто визначило пріоритетним для відновлення. Однак з 2017 року в бюджеті міста на нього, як і ще на 29 об’єктів місто коштів не знайшлось.

Ситуацію і правда може врятувати наявність балансоутримувача цих просторів. Однак місто повинно бодай якось зрушити цю справу з місця і почати приділяти увагу дитячим майданчикам загального користування. І головне приділяти  не тільки увагу, але й кошти. Кошти не з власної кишені, а кошти платників податків. А задекларовані цінності вчитися дотримуватись. Якщо здоров’я і безпека ужгородців і справді для влади важливі, то пріоритети варто бодай трохи змістити в бік цього ж здоров’я та безпеки.