В обласному центрі пройшло свято, яке понад 10 років чекали євреї Ужгорода

Сьогодні в обласному центрі відбулося свято, яке більше 10 років чекали євреї Ужгорода – Ахнасад Сефер Тора (Внесення нового свитка Тори). Можливим воно стало завдяки родині Гозда, яка власне і написала новий Сефер Тора.

Новий Сефер Тора пишеться непросто – від 6 місяців і може бути навіть до кількох років. Переважно працює над ним родина того, хто дарує його громаді. Все пишеться від руки під пильним наглядом та керівництвом. А в наші часи – ще й з перевіркою сканерами та комп’ютерами, адже жодна помилка у Торі – неприпустима. Власне новий Сефер Тора, яку внесли до Ужгородської синагоги, написаний в Ізраїлі та лише недавно був привезений до України.

Свято відбувається в середу, адже згідно єврейського календаря, це Рош Ходеш Сиван (перший день місяця Сиван) і саме в цей день багато років тому, євреї підійшли близько до гори Синай. 3333 роки тому, коли євреї виходили з Єгипту, де були рабами, та піднялися на Синай, Бог дав їм дуже особливий подарунок – Тору. Без неї немає єврейського народу – розповідає головний рабин Закарпаття та Ужгорода Вільгельм Менахем-Мендель.

Читаючи тору, можна вчитися безкінечно, там багато ідей. В Торі окрім заповідей для євреїв є 7 заповідей обов’язкових для всіх людей світу.

Для Ужгорода сьогоднішнє свято є дуже довгоочікуваним, так як така подія останній раз проходила понад 10 років тому. Сьогодні її відновлює родина Гозда, яка написала Тору в Ізраїлі. Це дуже відповідальна місія, оскільки не можна допустити жодної помилки. Під час процесу більше 30 тисяч літер пишуться від руки.

Отримати Тору – благословення на ціле місто. Все відбулося в колишній синагозі. Багато років євреї там навчалися, молилися, спілкувалися. Це особливе місце, яке було відкрите для людей 24 години на добу.

Важливо, що радість від того, що в місті з’явиться нова Тора не лише для однієї людини, яка її дарує, але й для всіх інших євреїв громади, тому й до традицій та процесу долучені всі. Згідно них Тору виносять з Великої синагоги, де закінчили написання останніх букв і далі кожні кілька кроків викликають інших людей, які несуть аж до самої синагоги. Всі інші супроводжують її до діючої синагоги. Так кожен із нас може доторкнутися до неї та сповна відчути свою причетність до цього великого свята.

Цікаво, що Тора, яку дарують, не завершена до самого кінця. Кілька рядків залишають, аби її міг дописати кожен поважний член релігійної громади під час урочистого святкування. Після того як завершують писати останні букви, чекають кілька хвилин, аби чорнило висохло і далі вдягають Тору у спеціальне вбрання та прикрашають срібною короною. Після чого несуть її до синагоги на вулиці Руській.

За словами Вільгельма Менахем-Менделя в Ужгороді живе близько 500-600 єврейських сімей.  Але у більшості з них є страх, що може повторитися ситуація часів Другої Світової війни.

Такі свята роблять на вулиці, бо хочуть сказати євреям, аби вони не боялися. Тора називається Тора Хаїм, (Тора життя). Тому людина, яка вчить Тору буде цінувати життя. Не лише своє, а й усіх оточуючих.

Публікація створена за підтримки головного рабина Закарпатської області, єврейської громади Ужгорода та родини Гозда.