Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 313 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 400+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 000+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 000+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!

Молодий захисник зі 128 бригади розповів про дрони на війні

Роману (позивний Ніксон) 23 роки, він не мобілізаційного віку, тому ще кілька років спокійно міг побути в себе вдома на Львівщині. Тим більше, що мав стабільну роботу (займався ремонтом житла) й непогано заробляв.

Однак на початку 2024-го, задовго до початку «Проєкту 18 — 24» хлопець підписав 3-річний контракт зі 128 окремою гірсько-штурмовою Закарпатською бригадою й став оператором безпілотника. Оскільки Ніксон зі Львівщини, йому пропонували одну зі львівських бригад, утім, він цілеспрямовано вибрав 128 ОГШБр, — розповіла пресслужба бригади.

— Річ у тім, що в цій бригаді служить мій друг і земляк Лакі, а також його рідний брат Шева, — пояснює Роман. — До речі, обидва пішли в ЗСУ, теж не будучи мобілізаційного віку. Спочатку старший Лакі, потім я, а далі молодший Шева. Особисто я хотів піти в ЗСУ ще на початку повномасштабки, але «дозрів» тільки минулого року. Часто спілкувався з Лакі, він розповідав, як йому служиться, і я нарешті зважився. Не шкодую, що пішов сюди, навпаки — був готовий, що буде важче, складніше. Але в нас дуже хороше командування, ми працюємо без зайвої армійської муштри, а наш безпосередній командир поводиться як товариш, а не як начальник.

Читайте також:
«За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…», — воїн 128 бригади

Перед виїздами на бойові завдання Ніксон пройшов у Києві навчання на оператора безпілотника. Відтак якийсь час працював із дроном-бомбером.

— На початку було складно розібратися з апаратурою й обладнанням, але поступово діло пішло. А з часом я так наловчився, що коли ми працювали по ворожих позиціях у посадках, я в пікіруючому польоті скидав вибухівку прямо в бліндаж. Якщо ж вхід був закритий, спочатку кумулятивом розкривав його, а потім закидав усередину фугас чи термобар (види вибухівки різної дії).

Пізніше Ніксон перейшов на FPV-дрони й став працювати не тільки по укріпленнях, а й по рухомій техніці.

— На FPV літаю і вдень, і вночі. Вдень здебільшого по піхоті, яка часто безуспішно намагається збити дрон із автомата. Вночі найчастіше по машинах, які пробують доставити боєкомплект, провізію чи щось інше. А головна наша робота — підтримка піхоти, щоб не допустити ворожих штурмовиків до наших позицій.

Ніксон неодноразово теж ставав ціллю для ворога.

— Одного разу нашу позицію вирахували, і скоро прилетів ворожий дрон-камікадзе на оптоволокні. А через кілька хвилин ще й «Мавік» зі скидами. Ми дочекалися в укритті, поки бомбер відпрацює, й по-сірому (перед світанком) вийшли — ніхто не поранений і не контужений. Іншим разом по нас трьома пострілами відпрацював танк, на щастя, неприцільно…

Рідні Ніксона зараз проживають у Польщі, і боєць під час відпустки зміг відвідати їх, заодно привітав із днем народження свою похресницю. Трирічний контракт закінчується аж у 2027 році, однак Роман ставиться до цього спокійно.

— Судячи з того, що я бачу, війна закінчиться нескоро, тому роботи вистачить. І я готовий до неї.

Раніше воїн 128 бригади розповів про свою мотивацію захищати Україну.