«Створення ОТГ є невідворотнім процесом і ним треба ґрунтовно займатися», – вважають у закарпатському селі Велика Добронь

Чи не кожне закарпатське містечко та село мають свою родзинку, яка вирізняє його від сусіднього, впливає на спосіб життя, специфіку господарювання та й на саму ментальність його жителів. Села півдня Ужгородщини – Велика і Мала Добронь, більшість мешканців яких є угорцями, відомі в усьому Закарпатті, та далеко за його межами, найперше умінням місцевих вирощувати рекордні врожаї ранньої картоплі та солодкого і гіркого  перцю.

Навколо цього «крутиться» увесь круглорічний життєвий уклад. Навіть популярний етнофестиваль назвали «Доброньська паприка» - на честь виготовлюваної тутешніми підприємцями пікантної приправи, без якої знаменитий мадярський бограч – що український борщ без часникових пампушок, та встановили пам’ятник авторства місцевого скульптора  Ендре Гіді-молодшого тим жінкам, які присвятили своє життя клопітній роботі з паприкою.

У  Великій і Малій Доброні зосереджено чималий економічний потенціал. Працьовиті й підприємливі селяни зводять на своїх родючих землях за солідні грантові кошти від угорського уряду (до 200 тис. грн.) велетенські теплиці для вирощування ранніх овочів. Уряд сусідньої країни зацікавлений, аби громадяни України угорської національності у пошуку кращої долі не переселялися до них і не створювали зайвий тиск на пенсійний фонд та соціальні видатки. Тому сусіди воліють інвестувати у нові робочі місця в Україні, аби люди тут мали роботу і жили гідним життям.

Сільським головою Великої Доброні з 2015 року працює фаховий економіст і досвідчений управлінець Іван Попка. Це його друга каденція. Перша припала на часи горбачовської  перебудови та перші роки незалежності України. Розповідає, що упродовж московського ГКЧП він увесь час проводив у сільраді. В одну з тих тривожних ночей туди йому зателефонував Леонід Кравчук. Майбутній перший Президент майбутньої незалежної України  поцікавився настроями угорців Закарпаття та запевнив, що Україна з обраного шляху до незалежності не зверне.

У селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня з угорською мовою навчання на 750 місць та  гімназія при реформатській церкві, дитсадок на 170 місць, відремонтована за грантові кошти амбулаторія, реформатська церква на 1700 місць, два будинки для людей похилого віку, госпіс. Нині за кошти угорського уряду будують технічний коледж – філію Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ у м. Берегово. Тут навчатимуть різноманітним робітничим професіям, яких сьогодні потребує агропромислове виробництво. За словами сільського голови, дохідна частина цьогорічного бюджету Великої Доброні складає 6 млн. грн. Основні статті наповнення – доходи від оренди землі, реалізації підакцизних товарів та єдиний податок.

Незважаючи на доволі розвинуту структуру зайнятості чимало жителів села виїздять на заробітки в Угорщину, Чехію, Німеччину. Ось і в ці дні  майже тисяча великодобронців, (а це шоста частина його населення) працюють на сезонних сільгоспроботах у  Німеччині – доглядають огіркові плантації. Частину власних, зароблених на теренах Євросоюзу коштів, жителі села інвестують у розвиток соціальної інфраструктури В.Доброні. Ці гроші разом із коштами сільського бюджету сьогодні вкладаються в асфальтування вулиць. Якість їхнього стану на кілька порядків є вищою від тих, які перебувають на утриманні Укравтодору, а будівництво квадратного метра – у десятки (!) разів дешевшим. У день нашого перебування у селі асфальтували одну з бічних вулиць – Меліораторів. Водночас центральні магістралі, які ведуть до Мукачева та Берегова, якраз навпроти сільради,  у суцільних вибоїнах і ямах.  

Незважаючи на відносне благополуччя, сільський голова Іван Попка, депутати сільради  дійшли висновку спільно зі своїми колегами з сіл Мала Добронь та Тисаагтелег Балажом Ембером і Василем Тормою об’єднуватися у територіальну громаду з центром у Великої Доброні, аби спільно вирішувати назрілі проблеми сьогодення. «Ми виходимо з того, що створення ОТГ є невідворотнім процесом і ним треба ґрунтовно займатися. Сьогодні громади двох рад – Великодоброньської і Малодоброньської – є економічно спроможними і ми в силах спільно вирівнювати якість життя у сусідньому Тисаагтелегу, який відчутно відстає. Якщо до нас ще приєднається і Соловка – взагалі буде чудово», – каже Іван Попка.

Голова ГО «За розвиток Великодоброньського регіону» підприємець – власник сучасного готельно-ресторанного комплексу «Sting»  Йосип Раті наголошує, що громадськість дуже активно відслідковує використання бюджету села і прагне, аби громада могла розпоряджатися якомога більшими коштами для свого розвитку. Особисто він є прибічником децентралізації і переконує своїх односельців долучатися до пришвидшення цього процесу, аби скористатися можливістю розпочати реформи.

А першочерговим завданням сьогодні, резюмує Іван Попка, є підготувати ментальність людей до об’єднання в спроможну громаду, бо, як переконує досвід перших ОТГ  –  за цим майбутнє. Як самого села, так і країни у цілому.