Децентралізація і нацменшини: приклад Дерцена та Білої Церкви

На шляху до Рахова, перебуваючи в салоні однієї з маршруток, чуєш людей, які спілкуються між собою різними мовами: угорською, румунською, українською (з діалектами) та російською.

Така багатомовність свідчить про полінаціональний склад Закарпаття. Тим самим наш край в маленькій формі моделює Україну, – йдеться у статті "Децентралізація: фактор нацменшин" в газеті "Панорама" від 23 липня.

Про багатонаціональність краю свідчать іншомовні поселення, для яких національні етнічні та економічні питання є надважливими. Київ не знає про те, що відбувається у малих населених пунктах, про стан доріг, життя громади і т.д. Саме з цією метою у верхах держави і, зокрема, області вже думають про план територіального об’єднання громад. Румуномовні та угорськомовні села теж мають свою думку щодо таких реформ. І тому очільники населених пунктів розповіли газеті “Панорама” про бажання чи небажання втілювати одну з головних та актуальних реформ України.

Біла Церква – село, яке розташоване на межі Тячівського та Рахівського районів. Адміністративно належить він до Рахівського району. Та вже з а берегом Тиси знаходиться місто Сігету-Мармацієй, або просто Сігет. У цьому населеному пункті компактно проживають румуни. Тут традиційні двомовні надписи, два прапори. Ба більше, можемо бачити незвичні для українського ока кириличні надписи румунською мовою.

Самі мешканці села орієнтовані не на Румунію, а на Україну. Дехто віддає своїх дітей у Солотвинську українську школу. Єдина допомога від сусідньої Румунії – це будівництво моста, який зв’яже Бісеріку Альбу (так називається румунською село) та Сігет.

Сільський голова Білої Церкви Юрій Берінде

Сільський голова Юрій Берінде вже протягом останніх дев’яти років очолює білоцерківську громаду. За цей час від добре вивчив проблеми села. І він схвалює процес децентралізації.
“Якщо усі озвучені Президентом України вимоги будуть виконані, то це буде наймасштабнішою та найважливішою реформою, яка остаточно зблизить нас з Євросоюзом”, - мовив Юрій Берінде. Однак керівник села зауважив, що процес об’єднання громад має відбуватись з низів, а не зі столиці. “Ніхто не знає, окрім нас самих, про тутешні проблеми, про те, що варто зробити для місцевості. Не варто в одну громаду об’єднувати українські, румунські та угорські села”, - розповів голова села.

Сам Юрій Берінде стверджує, що білоцерківська громада може сама проіснувати, без допомоги сусідніх Солотвина та Великого Бичкова, куди хочуть їх приєднувати. “Я вважаю, що наше село є самодостатнім. От нещодавно ми відремонтували майже всі дороги, повністю відновлений дитячий садок. Ми є маленьким, але компактним селом, у якому усі проблеми вирішуються одразу. Хотілось би до Солотвина приєднатись, але у сусідньому селищі чимало проблем. Зокрема, з кар’єром. Але ми відчуваємо, що і теперішня ситуація нас влаштовує”, - зазначив сільський голова Білої Церкви.

Погоджується з своїм колегою і очільник угорськомовного села Дерцен, що на Мукачівщині, Юлій Матей. Угорськомовне село, яке переважно орієнтується на сусідню Угорщину, може стати центром об’єднаної громади. Однак, сільський голова стверджує, що люди не хочуть ніяких змін і жодних об’єднань. “Людям незручно з Форноша чи Жнятина їхати до Дерцена, щоб отримати довідку чи якийсь інший документ, або вирішувати питання. Зараз кожен хоче на своєму місці все робити за старою системою”, - мовив Юлій Матей.

Сільський голова Дерцена Юлій Матей

Керівник села стверджує, що для об’єднаної громади Дерцен ідеально підходить, як центр. “У нашому населеному пункті розташовані чи не найкраща добровільна пожежна бригада, а також найбільший у районі Будинок культури. Тут є і амбулаторія, і школа на 550 місць. Найбільшим нашим досягненням є те, що у селі створене громадське оборонне формування”, - зазначив сільський голова.

Загалом, як румуни, так і угорці поки не знають, яким чином якнайкорисніше втілити адмінреформу в життя.

Слід відмітити, що Президент України Петро Порошенко впевнений, що зміни до Конституції України в частині децентралізації сприятимуть покращенню економічного і соціального розвитку національних меншин в Україні.

Порошенко зазначив, що були внесені до парламенту конституційні зміни з питань децентралізації, яка має значно підвищити можливості територіальних громад на самовизначення.
"Я впевнений в тому, що надання права територіальній громаді самій обирати владу, передача значної частини фінансових ресурсів територіальній громаді базового рівня, коли громада сама, без огляду на Київ, може визначати напрямок використання всієї значної частини фінансового ресурсу, буде мати можливість інвестувати це в освіту, охорону здоров’я, розвиток транспортної інфраструктури і самостійно вже нести відповідальність перед мешканцями громади за ефективність використання коштів", - наголосив Президент.