Історія воїна 128 бригади: від евакуації техніки до оператора дронів на передовій

Свою військову кар’єру він розпочав зі строкової служби, а згодом підписав контракт у ремонтно-відновлювальному підрозділі, який хоч і вважався тиловим, але під час повномасштабного вторгнення опинився в самому епіцентрі бойових дій.

Андрій працював механіком-водієм на броньованій ремонтно-евакуаційній машині БРЕМ-1, що створена на базі танка Т-72. Його завданням було евакуювати пошкоджену техніку безпосередньо з поля бою — часто просто з передової. Один із таких випадків стався, коли бойову машину піхоти заблокувало у траншеї лише за 250 метрів від позицій ворога. Під прикриттям артилерії та дощової погоди Андрій та його екіпаж змогли витягнути техніку в безпечне місце.

Часом підрозділу доводилось діяти поруч із ворожими евакуаційними групами. Наприклад, на Донеччині українці зуміли захопити дві російські БМП-2, одна з яких була в робочому стані та мала повний боєкомплект. Її швидко відновили, й вона досі використовується на фронті.

Евакуаційна робота — надзвичайно ризикована. Багато завдань виконуються в зонах, що перебувають під постійним обстрілом. На очах Андрія загинули побратими, а сам він неодноразово опинявся під ворожим вогнем. За роки служби він евакуював понад тисячу одиниць військової техніки — від танків до вантажівок, у тому числі й натівських машин.

За відвагу Андрій отримав орден «За мужність» III ступеня. Також він пройшов навчання в Німеччині, де освоїв сучасну німецьку броньовану машину Bergepanzer-2. Попри її технологічну перевагу, боєць зазначає: вона малопридатна для роботи в українських чорноземах під час негоди, адже швидко застрягає в багнюці.

У листопаді 2024 року Андрія перевели до бойової частини — 128-ї ОГШБр. Там він почав службу в батальйоні безпілотних систем. Після розмови з офіцером Андрієм Задорожним, який на жаль загинув у квітні 2025 року, боєць погодився стати оператором дрона. Починав як «бк-шник» — готував вибухівку — а згодом перейшов до пілотування FPV-дронів, зокрема оптоволоконних. За його словами, вони повільніші, але дають кращу якість зображення й точніше керування, що дозволяє залітати навіть у ворожі бліндажі.

У мирному житті на Полтавщині на Андрія чекає родина — дружина та троє дітей. Найстаршій доньці лише чотири роки, а наймолодшій — всього два місяці. Попри те, що як батько трьох дітей він має право звільнитися зі служби, Андрій вирішив залишитися у батальйоні.

Раніше 128 бригада показала відео, як оператори дронів майстерно знищують окупантів.