Обережно, борщовик!

З настанням теплих сонячних днів почастішали виїзди людей до лісу, на дачні ділянки, річку…

Саме в цих місцях можна натрапити на отруйну рослину – борщовик. Нещодавні дощі ще більше посприяли його росту. Борщовик може досягати висоти 2-х метрів. Його листя та інші частини стебла здатні викликати небезпечні для здоров’я опіки.

Після потрапляння соку на шкіру через кілька годин, рідше – через кілька днів, вона червоніє, виникають пухирці. При сильних опіках підвищується температура, з’являється нудота, на місці пухирців – «вискакують» виразки.

Може виникнути і загальна алергічна реакція, що в тяжких випадках призведе призведе до смертельних наслідків. Особливо небезпечно, коли борщовиком вражаються обличчя, слизова рота чи горла.

Дуже часто від борщовика потерпають діти. Тому доцільно знати – як правильно надавати першу допомогу. Насамперед треба якнайшвидше змити отруту з рук та з уражених місць. Для цього найкраще використовувати воду з додаванням соди. В такому розчині кумарин – отрута, – що виділяється борщовиком, розчиняється краще, аніж у чистій воді. Після цього уражене місце можна змастити лосьйоном, що містить спирт.

Слід пам’ятати: у жодному випадку не треба розтирати вражене місце, бо так подразнююча речовина може «рознестися» по всьому тілу. До того ж, розтирання стимулює кровотік, а значить – надходження до уражених місць нових речовин, що підтримують запалення.

Зменшити свербіж і печію допоможуть холодні компреси, або прикладання шматочків льоду до уражених місць, а також оцтові компреси (0,5 склянки столового оцту і 1,5 склянки води).

У подальшому, під час лікування уражені місця змащують розчином фукорцину (1 раз в день і гелем феністілу – 2 рази в день). Внутрішньо приймають курсом 5-7 днів антигістамінні препарати (супрастин, тавегіл, цінірізин).

Щодо дітей: після надання першої допомоги доцільно звернутися до фахівця, який визначить правильне лікування.

Отже, виїжджаючи на природу, треба ретельно вибирати місце відпочинку, щоб не наряджати себе і своїх дітей на небезпеку.

Наталія Жовтобрюх, дитячий лікар