Життя   • 6 липня 2016 року, 17:019243 ФОТО

Рік після стрілянини: одні в неволі, інші – на волі

Рік після стрілянини: одні в неволі, інші – на воліФОТО: AFP

Як це не дивно, але вже майже рік минув від подій 11 липня, завдяки яким про Мукачево знову дізнались не те, що уся Україна, але й світ. Нагадаємо, що 11 липня на зустріч з народним депутатом Михайлом Ланьом до Мукачева прибули бійці 1-го запасного батальйону ДУК «Сонечко». Зустріч відбулася в спорткомплексі “Антарес”, який належить родині Михайла Ланя. Під час переговорів відбулася перестрілка, в результаті якої було важко поранено чоловіка з оточення нардепа. Після того, як на місце конфлікту приїхали працівники МВС, бійці ДУК, які прибули на зустріч на трьох броньованих позашляховиках, застосували димову гранату і вирвались за місто.

На трасі їх зупинив блокпост міліції, через який бійці «Правого сектору» прорвалися з боєм, застосувавши автомати, кулемет, встановлений на одній з машин, та гранатомети. У результаті перестрілки три машини міліції були знищені, АЗС, біля якої стався бій, також зайнялась. Бійці “ПС” прорвались до лісу поблизу с. Лавки, де зайняли оборону. У результаті стрілянини троє осіб загинуло, семеро – поранено.

Ймовірною причиною збройного конфлікту стала контрабанда. Про це повідомив народний депутат Мустафа Найєм: “За інформацією місцевих жителів, до контрабанди сигарет в області причетні всі сторони конфлікту. Одні займалися організацією, інші знімали данину за “кришу”, треті - забезпечували “кришу”. Причиною збройного протистояння стало банальне небажання однієї зі сторін платити данину”.

Наслідки для “Правого сектору”

Доля бійців “Правого сектору”, які брали участь у мукачівській стрілянині, склалась по-різному. Ще 14 липня 2015 року, за три дні після сумнозвісних подій, співробітники Служби безпеки України затримали двох бійців "Правого сектору”.

Опісля у серпні 2015 року суд обрав чотирьом підозрюваним, а саме Родіону Горбенку, Сергію Деяку, Роману Мунчаку та Володимиру Бурчі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Понад тиждень тому Генеральна прокуратура передала до суду обвинувальний акт проти учасників стрілянини в Мукачеві в липні 2015 року.

Прокуратура завершила досудове слідство і скерувала до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох членів "Правого сектора", які протягом 2014-2015 років скоїли кілька особливо тяжких і тяжких злочинів, в тому числі теракт в Мукачеві, в результаті чого загинула людина.

Дії підозрюваних кваліфіковані як теракт, погрози вбивством, заподіяння тілесних ушкоджень, носіння вогнепальної і холодної зброї.

Як повідомили у Генеральній прокуратурі України, ще у відношенні п’яти підозрюваних членів банди, які оголошені в розшук, досудове розслідування триває.

Однак правоохоронці не затримали іншого учасника подій, який був ключовим і найвідомішим з “правосекторівців” – Романа Стойку.  Саме навколо цієї одіозної особи й досі точаться різноманітні дискусії, оскільки згаданий нами герой засвітився у багатьох подіях.

У “Правому секторі” Роман Стойка з’явився вже після перемоги Євромайдану, однак швидко пробрався в керівництво організації, успішно взявши її під контроль. У березні 2015 року був призначений комбатом 1-го Бату “Добровольчого Українського Корпусу “Правий Сектор”

Свою ключову роль у подіях 11 липня 2015-го року він сам підтвердив у відео, відзнятому в польових умовах одразу після резонансних подій за участю закарпатських "правосекторівців" та особами з оточення народного депутата, екс-"регіонала" Михайла Ланьо.

До слова, Роман Стойка у 2006 році проходив службу у правоохоронних органах, перебуваючи на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Ужгородського міського відділу УМВС України. У липні 2009 року він був звільнений з органів внутрішніх справ відповідно п. 64 "службова невідповідність".

Через місяць після скандальних подій МВС України оголосило в розшук командира закарпатського батальйону українського добровольчого корпусу "Правий сектор" Романа Стойку. Відповідну інформацію відомство оприлюднило на офіційному сайті.

Читайте також: Мукачівські бійці "Правого сектору" вже у зоні АТО і дали відверте інтерв’ю

Одного з тодішніх лідерів закарпатського “Правого сектору” підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 258 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України. Варто зауважити, що Роман Стойка зник з поля зору правоохоронців 17 серпня 2015 року

Одразу після оголошення в розшук народний депутат України Ігор Мосійчук нам повідомив про те, що відомий учасник мукачівської стрілянини на той момент перебував у зоні АТО. “Невже прокуратурі невідомо, що комбат "Чесний" Роман Стойка воює на передовій з російськими терористами? Нещодавно в одному з боїв з окупантами він був поранений. Я хочу побачити того сміливця-прокурора, який поїде на передову затримувати Романа Стойку”, – сказав депутат.

Через півроку, 12 лютого 2016 року “Правий сектор” виключив зі своїх рядів Романа Стойку і оголосив про те, що він вже немає жодного відношення до руху. Причиною виключення є внутрішній сепаратизм та заклики не підпорядковуватись наказам керівників руху “Правий сектор.”

Прес-служба “Правого сектору” зазначила, що після виходу Дмитра Яроша та його прибічників з лав організації, у час змін в структурі руху “Чесний” зайнявся “активним розвалюванням та ослабленням” “Правого сектора”: “Закулісні інтриги, обливання брудом активістів та командирів, підрив авторитету Проводу – ось “революційна” робота “Чесного”. За гнівними і красивими постами у соцмережі “Фейсбук” ховається відверта робота провокатора, яка ведеться виключно в інтересах силових структур, що працюють на знищення “Правого сектору”. У минулому Стойка – оперативний співробітник міліції. Також він має родичів і зв’язки в СБУ.

За тиждень, 20 лютого 2016 року, в честь другої річниці розстрілів Небесної Сотні на Майдані Незалежності новоутворена організація “Революційні Праві Сили”, яка складається з осіб, яких виключили з лав “ПС”, розмістила намети, а також зайняла готель “Козацький”, розмістивши там власний штаб. Комбата Романа Стойку активно приписували до лав нових “революціонерів”, але прямих доказів головування “Чесного” в “РПС” поки немає. Наразі поки невідоме й місце перебування Романа Стойки.

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль зауважив, що учасники мукачівської стрілянини брали участь лише у першому інциденті, а станом на січень 2016-го року вони перебували у зоні проведення антитерористичної операції. “Мене дивує, чому правоохоронні органи неспроможні затримати учасника одного з найрезонансніших злочинів минулого року, котрий знаходиться в селищі Новогродівка Донецької області на базі ДУК і видає себе за якогось комбата “Чесного” Романа Стойку”, – зазначає очільник області.

Загалом, за різними даними, 3-5 учасників подій річної давнини загинули в зоні АТО, а четверо згаданих: Родіон Горбенко, Володимир Бурча, Сергій Деяк та Роман Мунчак – перебувають у СІЗО і чекають рішення суду.

Цьогоріч мукачівську стрілянину 11 липня 2015 року пов’язували з іншою не менш резонансною справою – зникнення та вбивство львів’янина Тараса Познякова, якого у власному автомобілі вбили попутники, які скористались послугою автосервісу “BlaBlaCar”.

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль на своєму офіційному сайті  назвав імена осіб, причетних до зникнення львів’янина Тараса Позднякова, а також розповів про те, що ці особи брали участь у мукачівській стрілянині, яка відбулась 11 липня 2015 року.

“Особи, яких розшукують у зв’язку зі зникненням Тараса Познякова з “BlaBlaCar”, є представниками «Правого сектору», – заявив керівник краю. – Якщо точніше, то вони входили в «спецпідрозділ» «Сонечко», який брав участь у стрілянині в Мукачеві 11 липня минулого року. Один із них – громадянин Росії Луан Кінгісепп (позивний Лука), а другий – Дмитро Голуб (позивний Тоф), мешканець Чернівецької області”.

Опісля поліція Закарпатської області не погодилась із цією резонансною заявою політика і спростувала причетність згаданих осіб до стрілянини 11 липня 2015 року. Прес-служба правоохоронного органу зауважила, що була проведена перевірка, під час якої встановлено, що громадяни Луан Кінгісепп та Дмитро Голуб не брали участі у подіях 11 липня у Мукачеві, вони не є жителями Закарпатської області і не є бійцями спецпідрозділу "Сонечко" "Правого сектору”.

Геннадій Москаль продовжив інтернет-дискусію з представниками правоохоронних органів і наводив свої аргументи щодо причетності двох осіб до участі у гучних подіях у Мукачеві.

“Спеціально для Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, яка “спростовує” мої слова, надаю фото Кінгісеппа з шевроном «Сонечка».

Читайте також: У США відреагували на події в Мукачеві

Кінгісеппа неодноразово бачили на Закарпатті з автоматом, і тоді обласна міліція робила вигляд, що все гаразд. У результаті ми отримали криваві події в Мукачеві. А зараз, замість того, щоб розшукувати підозрюваних у тяжких злочинах, поліція перетворилася на їх адвокатів і поширює недостовірні заяви”, - зауважив голова Закарпатської ОДА.

Врешті, 7 травня, Національна поліція оголосила у розшук двох зазначених осіб: Луку Кінгісеппа та Дмитра Голуба, яких підозрюють у зникненні львів’янина Тараса Познякова.

Ще одне резонансне затримання одного із “правосекторівців” може статись найближчим часом. Генпрокуратура оголосила керівнику закарпатського "Правого сектора" Олександру Сачку підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Сам лідер організації чекав на “подяку” від країни та офіційної влади.

"Ну ось, нарешті звершилося. Отримав офіційну подяку за довгі роки громадської й політичної праці на благо рідної Держави. У вигляді повідомлення про підозру у скоєнні 15 особливо тяжких злочинів від генеральної прокуратури.

Назвати цей "твір на вільну тему" документом рука не піднімається. На 48 сторінках професіонали-прокурори жалісливо розповідають, як я, будучи організатором і керівником банди, грабував, вбивав, захоплював малолітніх заручників, очолював терористичну організацію, вчиняв опір правоохоронцям, ну і, звісно, хуліганив "з особливим цинізмом". Одразу повідомляю, що наміру переховуватись я не маю і в зазначених у цій "підозрі" злочинах своєї вини не визнаю”, – сказав очільник закарпатських “правосекторівців” Олександр Сачко.

2 червня очільник закарпатських "правосекторівців" написав відкритого листа Генеральному прокуророві України Юрієві Луценку. Головне питання, яке звучить у листі,  чим є справедливість для української влади загалом і Генпрокурора зокрема. Варто зазначити: керівник закарпатського «Правого сектору» у листі веде мову не особисто про себе і політичні репресії, яких зазнає сам, а про те, що відбувається з його побратимами, фронтовиками-добровольцями.

Опісля, 23 червня, мав відбутись перший допит керівника закарпатських “правосекторівців” у Генеральній прокуратурі України. Але він був перекладений на 5 липня.

Відлуння стрілянини для Михайла Ланя

Інша сторона конфлікту – народний депутат України Михайло Ланьо, якого бійці “Правого сектору” звинувачували у причетності до контрабанди на кордоні. У “Правому секторі” заявили, що "міліція разом з кримінальними елементами, пов’язаними з нардепом, планувала знешкодити бійців "Правого сектора". Також повідомлялося про двох загиблих і чотирьох поранених бійців, проте медики підтверджують інформацію лише про одного загиблого.

Народний депутат Михайло Ланьо у відповідь на звинувачення стверджує, що конфлікту з "Правим сектором" у нього не було, бійці прийшли до нього, щоб попросити допомогти з лікуванням військовослужбовців АТО в санаторії. Однак під час бесіди відбувся постріл. Також Ланьо заявив, що ПС на Закарпатті фінансується Віктором Балогою і він відповідальний за те, що відбувається.

16 липня 2015 року Служба безпеки України заявляє про наявність кримінальних проваджень проти членів злочинного угруповання, наближених до депутата Верховної Ради Михайла Ланьо (група "Воля народу"), за підозрою в торгівлі наркотиками в Закарпатській області.

За словами начальника Головного слідчого управління СБУ Григорія Остафійчука із січня зареєстровано кілька кримінальних проваджень проти наближених до так званого угруповання "Блюка". Ці кримінальні провадження на сьогодні розслідуються за фактом незаконного обігу наркотиків. Зокрема, в рамках розслідування цього провадження правоохоронці виявили й ліквідували нарколабораторію. У травні були затримані 6 підозрюваних у цьому злочині, 5 з них були арештовані, але відпущені судом під заставу, ще один підозрюваний утік і перебуває в розшуку.

За тиждень після резонансних мукачівських подій, а саме 17 липня, народний депутат України Михайло Ланьо намагався покинути територію України. Як розповів перший заступник голови Державної прикордонної служби України Василь Серватюк, у пункті пропуску "Тиса", що неподалік Чопа, були проведені перевірка документів та ідентифікація особистості. Депутат передумав і повернувся назад на територію України. Заходів непропуску не було. Сам обранець підтвердив інформацію про те, що він планував виїзд з України, оскільки він віз сім’ю на море в Італію. Однак через проблеми з роботою комп’ютера його не пустили.

Читайте також: "... А у фіналі запровадити на Закарпатті АТО", – Балога розповів про "сценарій" мукачівських подій

Через кілька днів Михайло Ланьо вдруге намагався перетнути українсько-угорський кордон. Цього разу на контрольно-пропускному пункті “Лужанка”, що неподалік Берегова. Це сталось 22 липня, за п’ять днів після першої спроби виїзду за кордон. Чимало засобів масової інформації трактували від’їзд Михайла Ланя за кордон, як втечу. Однак сам політик спростував інформацію і зауважив, що поїхав з родиною на відпочинок: “Інформація про те, що я втік з України, не відповідає дійсності. Ми з родиною поїхали, як і багато українців, відпочивати. Хто і для чого запустив таку інформаційну «качку» стосовно моєї «втечі» - здогадатися досить легко. Комусь справді хотілося б, щоб я втік і тим самим визнав свою провину. Але я ні в чому не винний і готовий довести свою правоту. Крім того, я попередив про свій від’їзд тимчасовій слідчій комісії. Так само про це знала і прокуратура. Не знаю, чому здійнявся такий ажіотаж. Це все брехня стосовно того, що я не повернуся”.

У серпні розпочала свою роботу тимчасова слідча комісія Верховної Ради України у справі стрілянини у Мукачеві. 18-20 серпня 2015 року Закарпаття відвідали народні депутати України від різних політичних сил, які з’ясовували причини та обставини резонансного інциденту у місті над Латорицею.

Паралельно Генеральна прокуратура України перевіряє причетність народного депутата від групи «Воля народу» Михайла Ланя до контрабандних потоків в Закарпатській області. Старший слідчий з особливо важливих справ Генпрокуратури Андрій Попов розповів, що Генпрокуратура направила доручення від правоохоронних органів до оперативних підрозділів з метою отримання всієї інформації і фактів виявлення контрафактної продукції з метою виявлення фактів контрабанди та отримання інформації щодо причетності саме до цієї діяльності представників так званої «групи Ланьо».

Сам Михайло Ланьо, на відміну від свого колеги по Верховній Раді Віктора Балоги, висловив готовність до співпраці з тимчасовою слідчою комісією парламенту.

Врешті, за місяць розслідування подій у Мукачеві тимчасова слідча комісія оприлюднила звіт, у якому заявила про те, що протистояння породив не тільки конфлікт бізнес-політичних угруповань, воно також було спровоковано діями правоохоронців. Обранці підкреслюють, що в цьому випадку мова йде про конкуруючих між собою керівників політико-бізнесових угруповань Закарпатської області.

Також за словами авторів звіту, є підстави вважати, що збройний конфлікт у Мукачеві був спровокований діями керівництва УМВСУ та УСБУ в Закарпатській області, оскільки керівники і співробітники цих органів не тільки були проінформовані про зустріч представників ДУК ВПР "Правий сектор" з народним депутатом України Михайлом Ланьо, а й брали участь в організації цієї зустрічі і її оперативному супроводі.

Причиною конфлікту слідча комісія називає з’ясування стосунків між основними політико-бізнесовими угрупованнями, які не поділили контрабандні потоки, що проходять через державний кордон на території області. Однак імена керівників цих угруповань так і не названі.

Деякі політики висловили своє обурення щодо відсутності конкретики у звіті ТСК. Так, нардеп Ігор Мосійчук вважає даний звіт ТСК упередженим і однобоким, адже вся провина за криваву сутичку в Мукачеві покладена лише на "Правий сектор". “Злочинне угрупування народного депутата Ланьо, про яке повідомляє СБУ, у висновках ТСК, як сторона конфлікту навіть не згадується”, - стверджує депутат.

Голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль теж розкритикував звіт ТСК: “Не прозвучало конкретних фактів, не назване жодне прізвище: ні бійців "ПС", ось, винувата СБУ, винна міліція. Лекцію прочитали, а всі на Закарпатті питають: що ж вони тут робили місяцями? Випили весь запас води мінеральної для іноземних делегацій, і на цьому все закінчилося”.

Читайте також: Геннадій Москаль про депутатів Балогу, Ланя та діяльність "Правого сектору" на Закарпатті

Та відлуння мукачівської стрілянини дійшло аж до столиці Росії – Москви. Саме тут відомий місцевий політолог Станіслав Бєлковський прокоментував інцидент і, на відміну від ТСК, назвав прізвища ймовірних суб’єктів стрілянини, між якими виник конфлікт. Один із них це нардеп Михайло Ланьо, інший - Віктор Балога. Першого Станіслав Бєлковський пов’язує із контрабандою цигарок. Другого називає, фактично, спонсором “ПС “на Закарпатті. Головною причиною конфлікту у Мукачеві, з його слів, є переділ ринку контрабанди сигарет, який приносить мільйонні доходи.

Що ж до подій навколо депутата, то у листопаді Михайло Ланьо вийшов із депутатської фракції “Воля народу”. Згодом він увійшов до групи "Партія "Відродження".

Ніяких справ щодо Михайла Ланя та його підопічних не було порушено. Але, за інформацією деяких ЗМІ, народного депутата лише один раз викликали на допит. Його колега по Верховній Раді України Віктор Балога стверджує, що екс-регіонала жодного разу не допитували.

Самого Віктора Балогу теж звинувачували у причетності до подій 11 липня 2015 року. Так, очільник Закарпатської ОДА Геннадій Москаль у коментарі телеканалу “Інтер” назвав “Правий сектор” приватною армією Віктора Балоги. “Сьогодні можна нашити на одяг будь-які нашивки. Тим паче, що це ніхто не перевіряє”, - сказав очільник області.

Нардеп відхрестився від чуток про фінансування “Правого сектору”. Крім того, він сказав, що не конфліктує з Михайлом Ланьом, з яким йому “нема чого ділити”.

Що далі?

4 липня Апеляційний суд Закарпаття оголосив кількаденну перерву у розгляді справи учасників "мукачівської стрілянини". Її причиною є задоволене клопотання про відвід двох суддів, оскільки вони брали участь у розглядах щодо запобіжного заходу. До слова, підозрюваних бійців "Правого сектора" Сергія Деяка, Володимира Бурчу, Родіона Горбенка та Романа Мунчака не доставили в залу засідань.

5 липня лідер закарпатського “Правого сектору ”Олександр Сачко, якого підозрюють у скоєнні тяжких злочинів, допитуватимуть у Генеральній прокуратурі України.

Ну, а Михайло Ланьо продовжує працювати не лише в парламенті, як депутат, але і на спортивній ниві, працюючи на посаді віце-президента Федерації футболу України.

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів