Життя   • 19 травня 2017 року, 10:417213

Про геніального закарпатця та до чого тут кліп Олега Винника, який знімали на Закарпатті

Про геніального закарпатця та до чого тут кліп Олега Винника, який знімали на Закарпатті

Двадцять років тому, коли художник і педагог Іван Романюк вступав у апогей творчої діяльності, ми опублікували про нього у «Закарпатській правді» матеріал з інтригуючою назвою «Троянди й виноград Романюкового саду».

На той час Іван Васильович був викладачем у власній альма-матер – Мукачівському педагогічному училищі, закінчення якого круто змінило його життєву долю. Колись тут сіяли розумне, добре, вічне талановиті педагоги і митці Тиберій Йордан, Василь Бурч та їх колеги. Проте, як мовиться, не той тепер Миргород і Латориця не та…, – йдеться у статті в газеті «Панорама» в номері від 11 травня.

А тоді хлопчина, з непростою долею із села Кутище Тлумацького району Івано-Франківської області, наполегливо гриз граніт науки і мистецької творчості, навіть не підозрюючи, що минуть роки і він повернеться у рідні пенати знаним художником, а вдячні земляки удостоять його титулу «Почесного жителя села Кутище», місцеві ж газети «Кутищенські вісті» та районна «Злагода» з гордістю напишуть про його здобутки. А за останні десятиліття у ньому прокинувся не лише малярський, а й письменницький талант, свідченням чого є опубліковані новорічні бувальщини, зарисовка на Великодню тематику «Кирзові чоботи», статті про колег-художників, карикатури…

«Ми працю любимо, що в творчість перейшла», – писав Рильський. Троянди і виноград Романюкового саду у прямому і переносному розумінні щедро заврожаїли добірними плодами. У 2004 році Іван Васильович став членом потужного професійного мистецького братства під назвою Національна спілка художників України, що є своєрідним знаком якості полотен спілчанина. А на деяких мистецьких сайтах Івана Васильовича вперто іменують заслуженим художником України, хоча офіційні документи ще досі не дійшли до адресата.

Нині прізвище Романюк на теренах Закарпаття асоціюється з батьком-художником та синами-бізнесменами – Іваном та Ромою, які є найпалкішими шанувальниками та найсуворішими критиками творчості тата. Очолює домашню «художню раду» дружина митця Магдалина Іванівна, з якою торік зіграли золоте весілля. За успіхами дідуся уважно слідкують четверо онуків: Андріана, яка здобуває університетський фах у Відні; Яна – гімназистка і переможниця Всеукраїнської олімпіади з німецької мови; Ролан – столичний аспірант та Крістіан – студент Київського вишу.

А ще Романюки не лише творять, а й підтримують мистецтво як спонсори та меценати. Не всі, мабуть, знають, що знаменитий кліп на мега-популярну пісню Олега Винника «Вовчиця» знімався на їх родинній дачі в урочищі Вовчий на Свалявщині. Під час недавнього благодійного концерту у Мукачеві слова вдячності Олег Винник адресував зі сцени саме їм, хоча і не називав їх прізвище.

На обійсті Романюків у Івана Васильовича кілька локацій для творчості – стаціонарна майстерня на цокільному поверсі та пленерна – в альтанці, густо обплетеній виноградом та огірками, під якими простягнувся кількадесятметровий старовинний винний підвал, якому можуть позаздрити спеціалізовані виноробні підприємства. Саме тут у плетиві троянд і винограду творить свій неповторний світ художник Іван Романюк, якому 14 травня виповнилося красних 75 років. А оскільки курчат рахують восени, то і митець планує запросити глядачів на свою чергову персональну виставку у жовтні. Бо у щастя людського два рівних є крила: троянди і виноград – красиве і корисне.

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів