Самоорганізація по-європейськи: як у Білині, що на Рахівщині, вирішують проблему зі сміттям

Карпати – легені України. На жаль, є чимало проблем, пов’язаних з екологічним станом Карпатських гір. Однією з них є засміченість річок, гірських територій і т.д.

Громада села Білин Рахівського району усвідомила цю проблему і за ініціативи сільського голови вирішила створити сміттєсортувальну станцію. Сільський голова Микола Сагайда розповів, що змусило білинців взятись за сміттєву проблему: "Насамперед село Білин – це є населений пункт, який цікавить багатьох туристів. Тут є і річка, і гори. Білин – це гірське село. Ми живемо, ніби в кориті – з обох боків – гори. А знизу по рівнині протікає річка Тиса. Через це і є момент, що усе сміття, яке і жителі, і туристи залишають тут, потрапляє на береги річки. Далі вода "відправляє" його по руслу в інші країни. Я усвідомив: у доброго господаря – і господарство добре. Тому і Білин має бути чистим. Сільською радою і громадськістю було прийнято рішення створити сміттєсортувальну станцію.

Ми не створювали окремого комунального підприємства, адже на це би йшло багато видатків. Я взяв на себе цю ношу. Було прийнято рішення, щоб у кожному будинку сортували сміття. Відповідно, відходи, забрані від жителів домогосподарств, забирає спеціальна машина.  І ці відходи потрапляють на сміттєсортувальну станцію, де вони сортуються, а потім ми ці відсортовані відходи продаємо компаніям, які його переробляють. Сміття сортуємо по кольорах – окремо скло, пластик, залізо, папір. Ми це так робимо, як і в усіх країнах Європейського Союзу. Адже чимало білинців приїжджають із заробітків з країн Євросоюзу і вже ознайомлені з цією практикою".

Однак у білинської громади виникло питання: де і на якій території функціонуватиме сміттєсортувальна станція. "Під час розробки генплану один старий житель Білина розповів мені, що у 1991 році на одній з територій діяло сміттєзвалище. І я порився в архівах, знайшов цю територію і виділив її як місце для сортування відходів, з печатками. І згідно генплану зробив сміттєсортувальну станцію. Наразі питання існування сміттєзвалища у нас закрите. Специфіка нашого села в тому, що з обох боків – гориста місцевість, знизу – річка Тиса. І тому сміттєзвалище – це катастрофа для нас. Я цього не міг допустити", – мовив Микола Сагайда.

Для створення сміттєсортувальної станції Білинський сільський голова попросив субвенцію у районної влади Рахівщини у вигляді звичайних дерев’яних дощечок, які б розділяли різні види сміття.  І зараз вже 90% населення Білина сортує сміття.

Микола Сагайда зауважив, що його односельчани позитивно відреагували на створення сміттєсортувальної станції. "Ми зробили суботник, посадили верби навколо сміттєсортувальної станції. Цим самим ми заховали її. До створення цієї станції та до її облагородження долучилась практично уся громада. Адже це добре і для мене, як сільського голови, так і для моїх односельчан, які хочуть жити у чистому селі, дихати чистим повітрям і жити по-європейськи", – згадав голова гірського села на Рахівщині.

"Мені соромно, що сміття, яке пливе по Тисі, йде до наших сусідів. Адже за цим сміттям вони сприймають нас не дуже добре. Тому ми, закарпатці, маємо робити усе, аби якомога менше сміття йшло у Європу або взагалі, щоб річка була чистою. Тому я тішусь, що білинська громада зібралась, і створила цю сміттєсортувальну станцію. І ми, як справжні європейці, сортуємо сміття у чотири-п’ять різних контейнерів у кожному будинку", – розповів Микола Сагайда. 

Але на цьому громада села Білин не зупинилась. І рішенням Білинської сільської ради на території села з 1 вересня 2019 року заборонений одноразовий пластик. Тобто, пластикові кульки, трубочки для пиття, одноразовий пластиковий посуд. Сільський голова Микола Сагайда тішиться, що їхнє рішення фактично випереджає країни ЄС. Адже в Європейському Союзі до 2021 року планується повна заборона пластику у вигляді одноразових тарілок, трубочок для пиття, тримачів для повітряних кульок та паличок одноразового використання. Натомість є альтернатива у вигляді паперу.

Місцеві підприємці ще задовго до початку введення в дію цього рішення почали його виконувати. І в сільських магазинах чи кав’ярнях вже неможливо побачити одноразовий пластик. А лише папір.

Сільський голова Микола Сагайда зауважив, що усі ці кроки, пов’язані зі збереженням довкілля – це робота на майбутнє. Адже ніхто за громаду не вирішить цю актуальну проблему, яка може загрожувати не лише Білину, але й іншим населеним пунктам екологічною катастрофою. І лише самоорганізація і такий приклад зможе врятувати гірські села Закарпаття від лиха і допоможе їм стати ще чистішими і привабливішими для туристів, які шукають найзеленіші куточки України і загалом планети.

Нагадаємо, що раніше у Мукачеві вирішили заборонити приймати сміття з інших районів області.