Децентралізація на Закарпатті: складний шлях до об’єднання

Після Революції гідності у суспільстві гостро відчутною стала потреба змін. Українці чи не щодня стикаються з розбитими дорогами, бюрократичною машиною та свавіллям чиновників, переконуються, що радянська система адміністративного устрою та передачі повноважень, де все вирішує столиця чи обласний центр, відживає останні роки.

Однак справжніми островами змін стали об’єднані громади, які вирішили взяти повноваження у свої руки, об’єднатись та на місцях власними спроможними силами вирішувати актуальні для своїх жителів питання, – йдеться у статті газети «Панорама» від 8 березня.

Хоч Закарпаття у децентралізаційній реформі пасе задніх, зважаючи на те, що влада області й досі не прийняла «Перспективний план розвитку громад», у краї вже з’явились три громади – Вільховецька, Тячівська та Полянська. До них після місцевих виборів у квітні 2017-го року долучаться Іршавська та Перечинська громади. У кожної з них свої проблеми, своя історія успіху, які доводять, що децентралізація – це правильний крок на шляху до розвитку населених пунктів і кожного українця зокрема.

Закарпатські першопрохідці

Своєрідними «першовідкривачами» децентралізації на Закарпатті стали дві громади на Тячівщині: Вільховецька та Тячівська. Остання громада утворилась із сіл Тячівка, Руське Поле, Лази, Округла та районного центру – Тячева. У географічних сусідів – Вільховецької громади, об’єднались шість сіл (Вільхівці, Вільхівці-Лази, Вільхівчик, Добрянське, Ракове та Сасово). І кожна з них може похвалитись власними здобутками за свою майже півторарічну історію об’єднання.

Як розповів газеті «Панорама» голова Вільховецької сільської об’єднаної громади Михайло Цірик, що тільки з’явився Закон України про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), селяни одразу вирішили: громаді – бути! «Усі жителі розуміли, що легше долати проблеми не з Києва, а тут на місці. І тут повинні залишатись нами зароблені кошти», – мовив очільник громади. І, врешті, Вільховецька громада 22 серпня 2015 року першою на Закарпатті об’єдналась.

За ці півтора роки громаді вдалось зробити чимало для добробуту та комфорту її мешканців. І голова, і старости обрали конкретний напрямок подальшого розвитку – оновлення інфраструктури. Як зазначив Михайло Цірик, з початку об’єднання був проведений капітальний ремонт 11 кілометрів асфальтного покриття доріг.

«Інший акцент ми зробили на енергозбереженні. Так, майже в усіх навчальних закладах були замінені старі вікна та двері на металопластикові», – стверджує Михайло Цірик.

Активно освоюються у громаді медичні та освітні субвенції. Так, на території Вільховецької громади з’явились чотири нові дитячі майданчики. Крім того, у листопаді 2016 року у Вільхівцях було відкрито Дитячу школу мистецтв – перший культурний заклад такого типу, який відкрито в об’єднаних громадах України.

Щодо медицини, то тут громада реалізовує амбітні проекти. Так, минулоріч був оновлений перший поверх сільської амбулаторії у Вільхівцях-Лазах. А у 2018 році планується відкриття амбулаторії у селі Вільхівчик. Наразі роботи з ремонту цього закладу готові на 20 відсотків.

Ще у Вільхівцях-Лазах планується добудова сільської школи І-ІІІ ступенів. Як розповіла газеті «Панорама» староста сіл Вільхівці-Лази та Ракове Наталія Майор, зараз навчається у школі 570 учнів. А нове добудоване приміщення дасть можливість 300 школярам навчатись у комфортних умовах. Крім того, у добудованому приміщенні розміститься їдальня та спортзал. Проект планують реалізувати до 2020 року. А на добудову навчального закладу планують витратити більше 20 мільйонів гривень.

Громада, за яку боролись

Інколи об’єднати громаду може не різке бажання змін, а лихо. Так сталось на Свалявщині. Зокрема, у селі Родникова Гута через рясні опади навесні минулого року стався масштабний паводок. Підтоплені будинки та городи, зруйновані дамби та шляхи – вода нанесла величезних збитків цьому населеному пункту. А мешканці села залишились наодинці з бідою. Жителі інших сіл, які є туристичними перлинами Закарпаття та спроможними жити самостійно, зрозуміли: час робити спільну справу. Села Поляна, Уклин, Плоске, Оленьово, Павлово, Плоский Потік, Яківське, Родниківка і Родникова Гута об’єднались у грудні минулого року. Хоча боротьба за це об’єднання була запеклою, адже ще у вересні 2016 року жителі майбутньої громади протестували під стінами Закарпатської ОДА. Протестувальники були незадоволені тим, що обласна влада гальмувала процес об’єднання цієї громади і не надавала позитивного висновку щодо створення нової спроможної громади. Обурені полянці увірвались у приміщення Закарпатської ОДА та наголошували чиновникам: усі процедури дотримані, необхідні документи готові. А переносити добровільне об’єднання на наступний рік, на їхню думку, недоцільно. Однак чиновники обласної адміністрації стверджували: документи не прошиті і не пронумеровані. Із-за чого селяни емоційно обурювались, вигукуючи «Ганьба». Згодом представники сільрад завітали до голови ОДА Геннадія Москаля. Останній зустрів їх «привітно», спілкуючись з протестувальниками «на високих тонах». Врешті, сотні протестувальників добились свого, і згодом обласною владою був наданий очікуваний позитивний висновок.
Сільський голова Іван Дрогобецький зауважив: реформа децентралізації – це нові можливості, більші повноваження. «Об’єднання громади – це крок до розвитку не стільки Поляни, як сусідніх населених пунктів, які мріють досягнути рівня центру громади. Тому влада громади має намір вирівняти життя в усіх населених пунктах», – стверджує Полянський сільський голова.

Хоча громада існує усього лише три місяці, але вже на її території зроблено чимало кроків щодо покращення інфраструктури. Це і оновлена дорога, яка веде до Поляни, і енергозберігаюче освітлення, яке працює на сонячній енергії, і навіть безкоштовне водопостачання. «Вода йде самопливом, без будь-якої електроенергії. Тому вона є безкоштовною для усіх жителів», – констатує Іван Дрогобецький.

У подальших планах прокладання доріг до усіх населених пунктів Полянської громади. Крім того, влада громади має намір реалізувати один цікавий туристичний проект – 25-кілометрову велодоріжку для туристів. Адже відомо, що Поляна багата своїми цілющими водами, мінеральними джерелами та чудовою природою.

Велику надію на світле майбутнє в об’єднаній громаді покладають і у Полянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Її директор Вікторія Попович вже відчула перші плюси децентралізації у роботі закладу: «Вже нам не доведеться їхати в Сваляву, в районне управління освіти, аби вирішувати нагальні проблеми школи. Тепер, щоб вирішувати проблеми закладу, нам доводиться йти усього лиш 100 метрів, до сільради, де є відділ освіти об’єднаної громади». Керівник навчального закладу сподівається, що вже восени діти навчатимуться у оновленій школі, адже наразі головними проблемами школи є застарілий дах, вікна та навіть вхідні двері. Тому тут, за її словами, роботи непочатий край.

Загалом, жителі Поляни та навколишніх сіл констатують, що завдяки децентралізації їхня Поляна стане столицею зеленого туризму на Закарпатті.

В очікуванні об’єднання

Вже цього року на карті Закарпатської області з’являться ще дві об’єднані громади: Перечинська (яка об’єднуватиме місто Перечин та села Зарічево, Ворочево, Сімер та Сімерки) та Іршавська (об’єднаються місто Іршава та село Лоза). Вже 30 квітня у цих новостворених громадах відбудуться вибори голів та депутатів. А поки йде підготовка до них.

Іршавська громада унікальна тим, що ініціатива об’єднання надійшла не з міста, а з низів – із села Лоза. Іршавський міський голова Степан Бобик згадав, що влада Іршави одразу після оголошення реформи активно проявляла ініціативу створення громади разом із сусідніми селами. Однак зустрічної відповіді він так і не отримав.

«Після того, як ми не отримали відповіді на наші ініціативи, руку допомоги нам простягнув Лозянський сільський голова Микола Боршош. Він сказав мені, що від району отримує мало коштів, а для людей хоче зробити багато. Це мене переконало. Згодом ми направили листа до Асоціації міст України з проханням зробити розрахунки, які б нас переконали у тому, що це фінансово вигідно. І ми отримали відповідь, яка нас приємно здивувала. Ось минулого року бюджет міста Іршави складав близько 16 мільйонів гривень. За умови об’єднання наш бюджет за рахунок податку на доходи фізичних осіб майже подвоїться – плюс 14 мільйонів гривень. У підсумку матимемо 30 мільйонів гривень в рік. Це означає, що буде вдосталь коштів для оновлення інфраструктури», – зауважив Іршавський міський голова.

Наразі у місті близько 60% доріг місцевого значення капітально відремонтовані. Єдина проблема – це центральна дорога, яка й досі у плачевному стані. Об’єднання дасть можливість відновити і головний автошлях міста. Та перший амбітний проект новоствореної громади вже запланований – це ремонт дороги Іршава-Лоза. На думку мера Іршави, оновлена дорога вирішить одночасно дві проблеми. По-перше, дорога стане комфортною для автомобілістів та пішоходів у селі Лоза. По-друге, цей шлях дасть змогу вирішити транспортну проблему Іршави. Адже через центр до села Довге їздить вантажний та пасажирський транспорт. Дорога Іршава-Лоза дасть можливість розвантажити центральну дорогу Іршави і стане для міста об’їзною.

На позитив від об’єднання розраховують і у Лозянському сільському дитсадку. Завідувач пані Віта Кампов розповіла, що чимало сільських дітей виховуються у дошкільних закладах Іршави. Можливе оновлення дитсадка, на її думку, дасть змогу розширити заклад, адже у ньому поки що немає ясельних груп.

Особлива децентралізація на Закарпатті: саботаж і перспектива

Процес децентралізації на Закарпатті особливий, адже поки що область не має «Перспективного плану розвитку громад». Це ускладнює процес втілення реформи в життя. Усі голови громад стверджують: у керівництва області немає політичної волі, аби на Закарпатті існували самодостатні громади. І тому, на їх думку, цей процес штучно саботується.
Підтримав очільників громад і експерт «Реанімаційного пакету реформ» Іван Лукеря. Він стверджує: саме з політичних міркувань обласна державна адміністрація саботує процес децентралізації і передачі прав на місця. І це негативно впливає на сам процес об’єднання громад, адже не кожна громада без перспективного плану може мати міжбюджетні відносини з Києвом.

Але, як зауважив Іван Лукеря, саме Закарпатська область є однією із тих регіонів, який чи не найбільше підготовлений до децентралізації. «На це є кілька причин. По-перше, цьому сприяє географічне розташування. Наші села розміщені компактно, у гірській місцевості, де вже є певна інфраструктура, де є приріст населення. Крім того, прикордонна територія дає можливість громадам займатись транскордонним співробітництвом.По-друге, на Закарпатті переважає саме сільське населення. І тому цей регіон матиме найбільші фінансові вливання з державного бюджету.Тому, попри усі ускладнення, саме Закарпаття є найбільш перспективним регіоном, який матиме від цієї реформи чи не найбільше плюсів».

Іван Лукеря вважає, що цього року будуть створені нові громади. Тим паче, що передумови для цього є.

За інформацією газети «Панорама», вже йдуть розмови про об’єднання трьох сіл Мукачівщини – Горонди, Страбичова та Жнятина, а також восьми сіл Ужгородщини – Холмока, Розівки, Концова, Минаю, Сторожниці, Тарнівців, Шишлівців та Ботфалви. І у цих селах стверджують: успішні приклади вже створених громад дають впевненість у тому, що реформа децентралізації стане корисною як для Закарпаття, так і для конкретних населених пунктів.