Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!

Картини з ефектом 3D: унікальна техніка митця Петра Свалявчика

Коли на початку 60-х років минулого століття наш край відвідав знаменитий американський художник і письменник Роквел Кент, то будучи до глибини душі вражений красою Закарпаття, висловився у тому сенсі, що на цій Срібній землі щороку повинен народжуватись художник, поет чи артист і кожному пророкував світлу долю.

І справді краса Карпат сприяє формуванню мистецьких сімей і цілих творчих династій. Одна з них – родина Свалявчиків, – пише газета "Панорама" у номері від 7 квітня.

Донедавна в мистецьких колах прізвище Свалявчик асоціювалося виключно із заслуженим художником України Василем Петровичем та курортною «столицею» краю – містечком Свалява.

Проте ось уже впродовж останніх років, коли заходить мова про Свалявчика, як правило, перепитують: старший чи молодший? Бо Петро Васильович увірвався на мистецький небосхил Закарпаття стрімко, мов комета, явився богемній публіці краю, як казав поет, вагомо, грубо, зримо…

Прийнято вважати, що на дітях талановитих людей природа відпочиває. У випадку зі Свалявчиком-молодшим матінка-природа зробила виняток, напружилася і подарувала світові неординарного митця, який з кожним роком набуває мистецької ваги. На відміну від своїх колег-художників середнього і старшого покоління, Петро здобув блискучу освіту: закінчив Ужгородський коледж мистецтв імені Адальберта Ерделі та відділ монументально-декоративного живопису Львівської національної академії мистецтв. Як тут не погодитися зі словами відомого колекціонера мистецтва Михайла Кнобеля, сказаними знаному мистецтвознавцю Олександру Федоруку про те, що сьогодні молодь, яка щойно вийшла з мистецьких шкіл, наступає на п’яти старшим.

Оскільки часи навчання припали на період Помаранчевої революції, то у місті Лева молодий митець здобув не лише професійний, а й громадянський гарт. Темою магістерської роботи, з якою він чудово впорався, Петро Свалявчик обрав «Художньо-естетичні особливості сучасних художників у творчості Леонардо да Вінчі». Проте з геніальним італійцем епохи Відродження молодого закарпатського маляра поєднує не лише свята любов до прекрасного, а й день народження – 15 квітня, щоправда з інтервалом усього… в 531 рік.

Ось уже майже десятиліття Петро Васильович Свалявчик – викладач живопису та рисунку Закарпатського художнього інституту, який має амбітні плани стати академією. З 2012 року колеги удостоїли його честі бути членом Національної спілки художників України, а також довірили очолювати молодіжне об’єднання Закарпатської організації НСХУ. Проте, щоб навчати інших і спрямовувати спілчан, треба самому постійно вчитися й експериментувати. І бути завжди на крок попереду. Тому разом із батьком – майстром пейзажу, син-маестро портрету і натюрморту – започаткували вагому міжнародну мистецьку акцію під назвою «Рідний край». Вона передбачає пропаганду рідної землі засобами мистецтва за кордоном. Виставка Свалявчиків, що налічує понад сто робіт, вже успішно експонувалася у восьми містах Словаччини, а саме в Кошіце, Спішська Нова Вес, Бардієві, Михайлівцях, Пряшеві… За її підтримку і патронат закарпатські митці щиро завдячують екс-Президенту Словацької Республіки Рудольфу Шустеру.

Як людина нового комп’ютерного покоління, Петро створив спільний із батьком сайт, завдяки якому їх картини стали доступними шанувальникам з усього світу. Саме через Інтернет портрет кумової доньки Софійки пензля Петра Свалявчика став переможцем електронної виставки-конкурсу в Данії. А загалом Петро любить малювати дітей (у тому числі власних «козаків» – однорічного Петю та п’ятирічного Васю), дружину Мар’яну, політиків, дипломатів, артистів, спортсменів та квіти у їх різноманітних варіаціях. На персональній виставці в Ужгороді саме портрет і натюрморт визнані фахівцями «кониками» молодого митця. А саме це і є вищим пілотажем в образотворчому мистецтві. Техніка, в якій працює молодий майстер, чимось нагадує 3D – його полотна можна не тільки дивитися, а й їх окремі об’ємні елементи навіть… потримати руками. Нещодавно ужгородця запросили до Парижу на пленер-конкурс, у якому змагатимуться 100 портретистів з усього світу, а на переможця чекає Гран-прі. Сама участь у паризькому творчому змаганні не тільки престижна, але й знакова. Адже з часів засновника закарпатської школи живопису Адальберта Ерделі, який жив і творив у французькій столиці свого часу, його шлях не вдалося повторити жодному із наших майстрів пензля. Після Парижу Петра Свалявчика чекають на пленері у Словаччині під промовистою назвою «Бансько-Бистрицький Монмартр».

… У центрі подвір’я на обійсті Свалявчиків в Ужгороді за кількадесят метрів від обласного «білого дому» прописався бюст Йосипа Бокшая, ще одного з фундаторів нашої художньої школи.

Свого часу, коли мінялися господарі художньої майстерні, новий газда виставив бюст Бокшая роботи свого попередника, у коридор. Щоб Йосип Йосипович не почувався самотньо-непотрібним, Василь Свалявчик «запросив» метра живопису до себе додому. З тих пір замислений і мовчазний Бокшай є членом родини Свалявчиків, порадником і суворо-справедливим оцінювачем їх творчості.

Днями у Петра Свалявчика – день народження, життєвий рубіж, який називають віком Христа. Тож дай, Боже, йому прихильної і серенчливої долі тернистою дорогою Ерделі під пильним і мудрим оком Бокшая.