Підписуйтесь на нас у соціальних мережах
  • Facebook 312 000+
    Найбільша новинна спільнота Закарпаття
  • Telegram 15 900+
    Миттєво повідомляємо про найголовніше
  • Instagram 15 400+
    Тримаємо в курсі всіх подій
  • Відразу сповіщаємо важливі новини
  • Viber 13 800+
    Канал головних новин Закарпаття та України
  • YouTube 2000+
    Не лише розповідаємо, але й показуємо
Реклама на PMG.ua
Більше 4 мільйонів читачів на місяць. Найпопулярніше видання Закарпаття!
  • Головна
  • Життя
  • Історія воїна 128 бригади, який колись служив на нині потопленому крейсері «Москва»

Історія воїна 128 бригади, який колись служив на нині потопленому крейсері «Москва»

Сергій на псевдо «Комбайнер» родом із Закарпаття. У 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді він служить з грудня 2022 року.

Своє знайомство з військовою справою чоловік почав ще на початку 1990-х років — строкову служу проходив на крейсері «Москва».

Історію «Комбайнера» розповіли на сторінці Генерального штабу ЗСУ у Facebook.

«Я проходив строкову службу на початку 90-х, сухопутні війська тоді вже поділили, а по Чорноморському флоту між Україною й Росією йшли переговори, тому була плутанина, незрозуміло, що кому дістанеться.

Читайте також:
Мати матроса проговорилась, що потоплений крейсер "Москва" йшов в Одесу

Мене призначили на посаду оператора пульта управління крилатих ракет класу «земля — повітря» з дальністю польоту 150 кілометрів. Наш підрозділ займався захистом корабля», — згадує Сергій.

На крейсері він прослужив 3 роки. Військовий згадує, звістка про затоплення «Москви» у квітні 2022 року його дуже потішила.

«Коли я дізнався про знищення нашими ракетниками „Москви“, а потім ще й подивився відео, відчуття були дуже приємні. Якби міг, то й сам би допоміг його потопити», — каже «Комбайнер».

На початку 2000-х років він брав участь у військо-морських багатонаціональних навчаннях «Сі Бриз». Тому після початку повномасштабної війни сподівався, що потрапить на флот.

Однак Сергія направили в гірську піхоту — в 128 ОГШБр.

«Тут я командир бойової машини, командир відділення, молодший сержант. Це звання отримав після штурмів П’ятихаток і Лобкового влітку цього року. То були дуже жорсткі зіткнення, ближні бої з використанням автоматів і гранат. Але ми вибили ворога з позицій, а далі звільнили села. Росіяни кілька разів намагалися відбити втрачену територію, кидали на нас і піхоту, й бронетехніку. Усе марно», — розповідає боєць.

До війни Сергій працював комбайнером в одній з агрофірм, завдяки чому й отримав свій позивний. Вдома на військового чекають дружина та троє дітей — два сини й донька, котрій лише три роки.