Михайло Кічковський:”Закарпаття було і залишається барометром самопочуття Карпат”

Напередодні міжнародної наукової конференції «Сталий розвиток Карпат та інших гірських територій Європи» ми запросили до розмови голову Закарпатської обласної ради, члена Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи і одного з ініціаторів її проведення Михайла Кічковського.

- Михайле Михайловичу, місце проведення таких поважних форумів, як правило, обумовлюється багатьма факторами. Тому цікаво почути від вас, чому вибір упав саме на Закарпаття?

- Наша область стала місцем проведення міжнародної конференції «Сталий розвиток Карпат та інших гірських територій Європи» у силу цілого ряду факторів. Подивіться на карту Європи. Карпати – це рідний дім для народів багатьох країн – України, Румунії, Словаччини, Угорщини, Польщі, частково – Чехії, Австрії, Сербії. Наш край розташований у географічному центрі Європи, межує з більшістю цих держав. Історично його єднають із ними тісні зв’язки. Через його територію з давніх часів проходять шляхи зі сходу на захід. Закарпаття – це ворота із Західної Європи в Україну і СНД. За останні десятиріччя воно стало майданчиком, на якому успішно відпрацьовуються моделі взаємозв’язків України з Євросоюзом у нових суспільно-економічних умовах. До всього, на Закарпатті чи не найчіткіше простежуються плюси і мінуси теперішнього довкілля Карпат. Первозданна краса природи — і результати бездумного, а точніше, бездушного господарювання в повоєнні десятиліття. Унікальний світ фауни та флори — і безповоротно знищені їх окремі унікальні види. Край із самобутньою духовністю, культурою, фольклором, народними промислами — і непоправні втрати у цій сфері. Закарпаття було і залишається барометром самопочуття Карпат. А вони, як відомо, вважаються серцем і легенями Європи. Тож кому, як не нам, закарпатцям, чутливо тримати руку на їх неспокійному пульсі, коли стихійні лиха – повені, зсуви, хвороби лісу, кліматичні катаклізми все частіше проявляють свій жорстокий, нещадний до людей і довкілля норов?!

Саме тому ідея щодо ініціювання постійною делегацією України в КМРВ РЄ питання про роль Карпат виникла на Закарпатті. Її обговорювали в депутатських комісіях обласної ради, на спільних засіданнях президії і колегії облдержадміністрації за участю відомих закарпатських вчених (за що я їм безмежно вдячний). Як відомо, дане питання серйозного розгляду набуло і в прикордонних регіонах сусідніх країн, в інших європейських державах.

Народна мудрість каже: «Коли йдеться про пожежу, пильнуй, щоб вогонь не спалахнув і на твоєму обійсті»...

- Саме тому нас підтримали колеги із МА «Карпатський єврорегіон». Адже екологічні проблеми з їх далекосяжними негативними наслідками, які прослідковуються на Закарпатті, мають місце і в Словаччині, і Румунії, і Польщі та Угорщині. До прикладу, якщо в ХІХ столітті паводки в Карпатах траплялися в середньому через 18 років, то вже у ХХ ст. – через 4-5 років. А на Закарпатті руйнівні повені за останні 10 літ відбулися тричі. Така ж ситуація і в Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. Звичайно, що ці стихійні лиха не оминули і наших сусідів у прикордонних регіонах сусідніх держав.

Вчені прогнозують, що до 2020 року кліматичні умови будуть тільки погіршуватися. Цього року їх передбачення, на жаль, підтвердилися сповна. Стихійні лиха набувають нових загрозливих форм. Згадаймо цьогорічне вогняне торнадо в Бразилії і американському штаті Огайо. Ще свіжі в пам`яті вогняні смерчі, від яких у липні–серпні потерпала Росія. Через аномальну спеку пожежі охопили велику частину території країни. Жертвами стали сотні людей, вогнем знищено тисячі гектарів лісу і полів.

Екологія Карпат серйозно потерпає і від промислово-технологічних процесів. І хоч за останні роки значно скоротилися викиди промисловими підприємствами шкідливих речовин у повітря в Польщі, Словаччині, Угорщині, Україні, їх замінив автотранспорт, яким переповнені вулиці наших міст. Експерти наголошують також на значному забрудненні ґрунтів через використання засобів захисту рослин. Значною проблемою залишається утилізація залишків отрутохімікатів колишніх сільгосппідприємств.

Почастішали техногенні аварії на промислових об’єктах, магістральних трубопроводах, унаслідок чого отруюється вода транскордонних річок, земля, повітря. Лише у басейні річки Тиси вже у нинішньому столітті сталося більше 50 аварій, що завдали величезного лиха довкіллю.

Значно шкодить екології побутова діяльність людей. Не тільки у містах, але й у селах великою проблемою стало захоронення виробничих і побутових відходів, кількість яких, за твердженням експертів, лише в Україні збільшується щороку на 2 млрд тонн. Внаслідок відсутності продуманої системи виховної роботи з населенням та неуваги з боку владних структур до вирішення цього питання виникають сотні стихійних сміттєзвалищ. Після проливних дощів цей бруд опиняється в річках, з яких потім беремо воду для пиття.

- Тож який вихід із цієї ситуації?

- Я переконаний – тільки в об’єднанні зусиль і можливостей регіонів, країн Карпатського регіону, щоб зберегти екологію Карпат, створити належні умови для їх сталого розвитку. Адже якими б досконалими не були регіональні програми, бажаного результату не досягти. Стихія не визнає кордонів.

Мене як члена Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи одностайно підтримали колеги постійної делегації України у цьому поважному форумі. Після відповідних консультацій на рівні вищої влади наша делегація внесла пропозицію у конгресі щодо обговорення цього питання на сесії і прийняття відповідних резолюції та рекомендацій.

- Що означає на практиці прийняття цих документів?

- Йдеться насамперед про вироблення спільних позицій вищих посадових осіб країн Карпатського регіону та схвалення проектів резолюції і рекомендацій конгресу Ради Європи щодо сталого розвитку гірських регіонів. Вони, в свою чергу, будуть сприяти консолідації зусиль на місцевому, регіональному, державному та міжнародному рівнях у комп¬лексному вирішенні екологічних і соціально-економічних проблем гірських регіонів Європи, дозволять відкрити реальні перспективи залучення фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій для розв''язання проблем сталого розвитку гірських територій держав Карпатського регіону, зокрема Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей України. На міждержавному рівні передбачається: створення Екологічного гірського фонду Європи, Екологічної комісії з членів конгресу — країн Карпатського регіону та ін.

На державному рівні: переорієнтація екологічно небезпечних галузей промисловості на сучасні нешкідливі технології, перегляд пріоритетів інвестування і розвитку металургійних, хімічних та автомобілебудівних галузей, хімізації сільськогосподарського сектора економіки і поліпшення якості ґрунтів, розробка спільної довготривалої програми захисту басейнів рік від паводків із залученням до її реалізації структур Ради Європи, прийняття законодавства щодо сталого розвитку гірських регіонів. На регіональному рівні: перетворення Карпатського регіону на туристично-рекреаційний центр, розвиток інфраструктури для лікування людей, насамперед дітей, збільшення обсягів вирощування, зберігання і переробки екологічно чистих сільськогосподарських продуктів, а також вирощування рослинної сировини для медичних потреб, активізація робіт з утилізації хімічних, біологічних та побутових відходів, розвитку наукових досліджень, зорієнтованих на пошук екологічно безпечних місць для захоронення відходів та зменшення забруднення навколишнього природного середовища, відновлення порушених екосистем, проведення системної освітньої та виховної роботи із формування екологічної культури населення тощо.

- Тепер, коли до кінцевого обговорення і прийняття зазначених резолюції і рекомендацій залишилось зовсім небагато часу, напевно, варто нагадати читачам проходження цього питання у Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи?- За дорученням делегації України я виступив на пленарному засіданні конгресу з інформацією «Про екологічну ситуацію в Карпатах та шляхи її поліпшення».

Мені було про що розповісти. Детально поінформувавши про загрозливу екологічну ситуацію в Карпатах, зокрема в нашому краї, я доповів і про те, що зроблено і що робиться на рівні області, держави, МА «Карпатський єврорегіон» для її поліпшення. Вже на той час обласна рада прийняла цілу низку програм щодо поліпшення екології в краї. Розпочали свою ефективну дію «Національна програма комплексного протипаводкового захисту в басейні ріки Тиса на 2006-2011 роки», відповідна регіональна програма (до речі, саме завдяки їх реалізації під час катастрофічної повені влітку 2008 року Закарпаттю вдалося уникнути такої величезної шкоди, якої заподіяло це стихійне лихо в Івано-Франківській та Чернівецькій областях). Схвально сприйнялося членами конгресу і те, що питання раціонального підходу до використання, збереження та відновлення лісових ресурсів – для обласної ради і обласної державної адміністрації – одне з пріоритетних, а також прийняття на регіональному рівні програми щодо збереження річок області від забруднення стічними відходами, практичні в питанні запровадження на Закарпатті досвіду місцевої влади м.Мішкольц (Угорщина) по переробці і утилізації твердих побутових відходів тощо.

Наведені мною аргументи щодо необхідності об’єднання зусиль всіх європейських країн для вирішення вкрай гострих екологічних проблем були, очевидно, достатньо вагомими і переконливими. Бо мене підтримали і під моїм виступом та пропозиціями підписалися делегації Німеччини, Бельгії, Італії, Чеської Республіки, Ісландії, Мальти, Туреччини, Російської Федерації, Азербайджану, Вірменії, інших країн. Одноголосно було прийнято рішення про подання матеріалів в бюро конгресу з метою підготовки питання та винесення його на розгляд сесії Конгресу місцевих і регіональних влади Ради Європи. А це процедура, скажу, досить складна і довготривала. Підготовка проектів резолюції та рекомендацій конгресу стосовно даної проблеми потребує всебічного детального вивчення, аргументованих висновків.

- Михайле Михайловичу, у зв’язку з цим хотілося б дізнатися детальніше, як сприйнялася на рівні вищої влади в Україні і за рубежем ініціатива щодо проведення конференції у нас, на Закарпатті?

- Ініціатором цього важливого форуму виступила Закарпатська обласна рада. Як голова ради МА «Карпатський єврорегіон» я виніс відповідну пропозицію на засідання ради і знайшов повну підтримку.