Валерій Лунченко: "Народні депутати знайшли спільну позицію у питанні управління земельними ресурсами"

31 березня 2016 року у Верховній раді України зареєстрований законопроект, який передбачає передачу державної землі за межами населених пунктів у розпорядження місцевих рад. Це – проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель».

Інтернет-видання «PMG.ua» вирішило поспілкуватись з одним із співавторів даного законопроекту, народним депутатом України Валерієм Валерійович Лунченком.

– Валерію Валерійовичу, на розгляді у Верховній Раді вже знаходяться законопроекти 1159, 3510, 3510-1. Усі вони стосуються передачі державних земель за межами населених пунктів місцевим радам. Навіщо було розробляти ще й четвертий законопроект, невже не можна було прийняти якийсь з існуючих?

– Принципова відмінність цього законопроекту від існуючих – це те, що цей варіант погоджений із переважною більшістю політичних сил, погоджений з виконавчою владою, і має високі шанси на прийняття. Це – результат важкої роботи, яку ми проводили у Аграрному комітеті протягом останнього місяця. Повірте, дуже важко було домовитись з усіма і знайти спільну позицію по багатьом питанням.

– Що саме передбачає законопроект?

– По-перше, сільські, селищні, міські ради отримують у розпорядження землі державної власності за межами населених пунктів. За виключенням, звісно, тих земель, які мають стратегічне значення для держави (це – землі оборони, землі під природно-заповідним фондом загальнодержавного значення, ліси, землі під великими та середніми річками, Чорнобильська зона).

Крім того, об’єднані громади матимуть право оформити ці землі у комунальну власність. Для цього потрібно буде провести землевпорядні роботи із встановленння меж об’єднаної громади, внести відомості про ці межі до кадастру.

– Як Ви вважаєте, сьогодні багато нарікань на корумпованість органів місцевого самоврядування. Не зарано передавати їм такі важливі функції?

– Які б вони не були, їх обирають люди. І саме люди мають слідкувати за тим, щоб місцеві ради не зловживали наданими повноваженнями.

Крім того, не може землею, яка є  національним багатством, розпоряджатись чиновник, призначений у Києві. Крім того, ми працюємо над тим, щоб на законодавчому рівні усунути можливості для корупції. І дещо вже вдалося. Так, 31 березня Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», у розробленні якого я приймав активну участь. Він забороняє передавати державні і комунальні землі в оренду без аукціону. Крім того, нещодавно був відкритий Державний земельний кадастр і тепер всі мають змогу через Інтернет дізнатись про те, кому саме була надана та чи інша ділянка. А прозорість – головна умова для боротьби із корупцією.

Але я маю чітку позицію – землею мають управляти на місцях. Без цього розвиток місцевого самоврядування не можливий. Ми ніколи не створимо потужні територіальні громади, якщо вони не матимуть нормальної матеріальної бази.

– Прокоментуйте, будь-ласка, норми законопроекту стосовно земельного контролю.

– Це – дуже важливе питання. Самі знаєте, яка величезна кількість у нас правопорушень, пов’язаних із землею. Забудовуються землі природно-заповідного фонду, водного фонду. А скільки у нас земель використовуються без оформлення і сплати коштів до місцевих бюджетів. Та і випадки самозахоплення земель теж, на жаль, є далеко не поодинокими. З цим щось потрібно робити. Держсільгоспінспекція, яка мала б здійснювати земельний контроль, зараз знаходиться на стадії ліквідації, і свої функції майже не виконує. А хто має замінити цю інспекцію, Верховна Рада ще не вирішила.

– Ви пропонуєте покласти ці функції на Держгеокадастр?

– Не зовсім так. По-перше, ми пропонуємо докорінно змінити всю систему державного контролю. Яку ситуацію ми маємо зараз? Протягом останніх 10 років, органи державного контролю постійно ліквідуються, реорганізуються. Була екологічна інспекція, був Держкомзем, була Держсільгоспінспекція, знову Держкомзем, потім Інспекція сільського господарства. Про якість контролю у цих умовах говорити не приходиться.

А тепер давайте подивимось, що було на місцевому рівні. Візьмемо, наприклад, населені пункти. Земля в межах міста – комунальна власність, але органи місцевого самоврядування позбавлені будь-яких контролюючих функцій. Навіть накласти штраф на того, хто самовільно зайняв комунальну землю, вона не може.

І це при тому, що у існуючим законом ради були наділені повноваженнями із здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель. Але що таке самоврядний контроль, ніхто не знає, в законі щодо цього – вакуум.

Тому ми пропонуємо такий механізм. Органи місцевого самоврядування у разі, якщо вони  мають достатній фінансовий ресурс, мають відповідні кадри, можуть своїм рішенням взяти функції земельного контролю Але це будуть реальні функції. У них в штаті будуть державні інспектори. Вони зможуть складати протоколи про адміністративні правопорушення, накладати штрафи, стягувати в судовому порядку шкоду, завдану цими порушниками земельного законодавства.

Якщо ж рада не прийняла цього рішення, функції державного контролю здійснюються Держгеокадастром. До нього ж можна буде оскаржити постанови інспекторів місцевих рад.

– А чому саме Держгеокадастр був обраний Вами як головний державний контролер?

– По-перше, вони мають кадровий ресурс. По-друге, вони ведуть Державний земельний кадастр і мають інформацію про усі землі в межах України. Через них проходять усі процедури виділення земельних ділянок. Та й із земельним законодавством вони знайомі дуже добре.

– Як Ви вважаєте, які шанси у законопроекту?

– Високі. Є підтримка голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана, дуже великої кількості народних депутатів. Та це й не дивно. Коли народний депутат приїжджає на округ, перше, що він чує від виборців, – це скарги по земельних питаннях.

Тому я маю надію і прикладу усіх зусиль для того, щоб земля державної власності за межами населених пунктів нарешті відійшла громадам, і щоб місцеве самоврядування отримало потужний стимул для розвитку.

– Дякуємо за цікаву розмову. Будемо сподіватися, що цей законопроект буде прийнятий Верховною Радою України вже незабаром.