"Горбатий асфальт" замість обіцяних велодоріжок у Мукачеві та Ужгороді

Євроінтеграція – це не лише підвищення соціальних виплат, демократія, свобода слова, думок та віросповідання. Це прийняття найкращих зразків життя, які культивуються у європейських країнах. Ми часто бачимо, що лідери економічного та демократичного життя Європи – Швеція, Нідерланди, Данія та Бельгія їздять переважно не на автомобілях, а на велосипедах. Так, саме так – двоколісники є основним видом транспорту у згаданих країнах Старого Світу.

В Україні, зокрема у містах, тенденція до збільшення використання велотранспорту теж спостерігається. Є декілька причин стрімкого розвитку велоруху серед українців. По-перше, велосипеди, на відміну від автомобілів, не є дорогим видом транспорту, враховуючи ціни на пальне та продаж інших видів транспорту. По-друге, українці частіше стали проводити вихідні разом з двоколісниками. Ну, і по-третє, велосипеди є екологічним транспортним засобом, – йдеться у статті "Велорух: два різні світи" в газеті "Панорама" від 24 вересня.

Однак чимало українських велосипедистів скаржаться на умови для учасників дорожнього руху. Зокрема, на відсутність відповідної інфраструктури. Затята велосипедистка та радіоведуча Олеся Товт розповіла “Панорамі”, що необхідно мукачівським велосипедистам.

“Найбільше заважають припарковані обабіч машини і відсутність люків, себто, глибокі ями на окраїні дороги, де мав би їхати велосипедист. Тому й виникають нестандартні ситуації: щоб не потрапити під колеса автівки, виїжджаючи на середину проїжжої частини, щоб об’їхати хоч як припарковане авто - велосипедист часто з’їжджає на тротуар і там вже заважає пішоходам. Чимало незручностей через «горбатий асфальт». Він деформується по сторонам дороги саме там, де їде велосипедист. Тож, аби не скакати галопом, доводиться маневрувати між легковиками”, - зауважила журналістка.

Пані Олеся також зазначила, що по всій території Мукачева необхідні велодоріжки. “Потрібно створити такі доріжки і в центральній частині, і на під’їзних дорогах до міста, і змушувати людей дотримуватись правил і їхати на велосипеді ними. Адже чимало людей їздять із сіл на роботу на велосипедах. І поводять себе на дорозі дуже зухвало”, - каже Олеся Товт.

Її підтримує ужгородський велосипедист і фотограф Олександр Маріаш, який після своєї поїздки до Словаччини, вважає, що на Закарпатті велоінфраструктура перебуває на досить низькому рівні у порівнянні з країнами-сусідами. Як негативний приклад він навів рідний Ужгород. “У місті нема жодного вказівника для іноземних велотуристів. На узбіччі бракує місця, аби нормально рухатись. Дороги жахливі, жодної велодоріжки. Пародію на неї, що розташована на Набережній Незалежності, використовують у якості автопарковки. Тішить лише те, що маємо достатню кількість велосервісів”, - мовив Олександр Маріаш.

У порівнянні з Україною завжди попереду є сусідні країни. Вже згадана нами радіоведуча Олеся Товт нещодавно на велосипеді об’їздила прикордонну частину Угорщини і зауважила, що навіть на околиці Угорщини велоінфраструктура значно краща, ніж в Україні.

“Навіть там є велодоріжки, прокладені веломаршрути. До слова, один з них прикордонний: від Лужанки до угорського Берегшураня і далі уздовж прикордоння до Вилка. Та й взагалі на дорожніх знаках є спеціальні позначки для велосипедистів. І їх водії з повагою ставляться до велосипедиста, визнаючи його на рівних учасником дорожнього руху - не сигналять, як навіжені, так, як в нас в Україні. Ми їхали у яскравих жилетах. Особливо, коли сутеніло, обов’язково вмикали проблискові маячки. Перебуваючи у Словаччині, прочитали на форумах, що слід їхати у шлемах, то ж притримувались і дуже суворих словацьких правил дорожнього руху”, - розповіла про свою прикордонну велоподорож закарпатська радіоведуча.

Велорух, велоспорт, вело інфраструктура – це майбутнє, оскільки такий транспорт гаманець береже, захищає довкілля та здоров’я людей. Та велоінфраструктура в Україні без мегаполісів бажає кращого. На превеликий жаль…