В Ужгороді планують облаштувати дві нові клумби – у формі вишиванки та у формі герба України

В Ужгороді з ініціативи Громадської організації «Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону ФОРЗА» спільно з Ужгородським прес-клубом було проведено круглий стіл на тему «Ідеальне дерево для Ужгорода». 

Круглий стіл зібрав науковців, фахівців зеленого господарства міста, міських та обласних чиновників, архітекторів, урбаністів, представників організацій громадянського суспільства, активних громадян для обговорення вкрай актуальних питань управління зеленим господарством міста Ужгород.

Олександр Габор, заступник мера Ужгорода сказав: «Питання озеленення виникло не сьогодні і не вчора, воно має свою історію. Прийшла нова влада і я, як представник виконавчої влади, розумію, що проблему треба вирішувати. Є багато зауважень щодо того, як ці роботи робляться, як мали б робитись, є багато думок. Але завжди легше покритикувати, а набагато важче дієво показати, як це потрібно робити і за рахунок чого. Подивитися, чи наявні можливості у міської влади, щоб забезпечити ті вимоги, побажання і стандарти, до яких ми прагнемо. Потрібно розглядати це питання в правовому полі, які держава створила умова для цих робіт, чим вони регулюються. Вимоги до цих робіт у кожної з сторін можуть бути свої. Ми підтримуємо в цілому ініціативу громадськості, науковців, вважаю, що результатом нинішньої зустрічі мали б бути напрацювання і знайдення точок дотику. Мета влади не в тому, щоб робити погане, а навпаки, щоб ми спрацювали. І щоб місто, як почне зеленіти, приносили радість не тільки мешканцям, а й туристам».

Оксана Пайда, в.о. директора департаменту міського господарства Ужгородської міськради додала: «Чому так багато приділяємо коронуванню? За минулий рік у ЗМІ було висвітлено 15 аварійних ситуацій у місті. Коли дерева пошкоджували власність мешканців. А на Київській набережній була травмована людина. Тому на розгляд сесії нами було вирішено проект рішення щодо фінансування видалення і коронування аварійних дерев. Це було зроблено не просто так, діяла робоча група, яка обстежила зелені насадження і врахувала побажання мешканців міста. У міську раду звернулося 230 громадян з проханням коронувати або видалити дерева».

За словами О. Пайди, в останні роки не було серйозного підходу через брак фінансів. А торік висадили дерева на вул. Загорській, Собранецькій, біля пішохідного мосту. На цей рік запланована підсадка дерев в історичній частині міста. «Будемо враховувати думку фахівців, біологів, – пообіцяла О. Пайда. – Також висадимо кущі троянд, щоб повернути Ужгороду славу квітучого міста». 

Плануються 2 нові клумби – у формі вишиванки та у формі герба України.

Інна Бесеганич, доцент кафедри ботаніки УжНУ: «Правила догляду за деревами містять відповіді на усі питання, тому в місті треба користуватися затвердженими правилами, що базуються на досвіді багатьох поколінь. Сьогодні було сказано, що наша думка врахована. Ми дійсно передали свої зауваження. Але вчора на вул. Айвазовського триває та сама обрізка до стовбура… Колись до обрізки залучалися незалежні експерти, які не були зацікавлені щось різати чи обрізати. Складався акт, а тоді вже здійснювалися роботи. Вважаю, що таку практику слід повернути. Хотілося б почути відповідь, чи є серед тих, хто здійснює ці роботи, хоча б один фахівець, біолог, не кажучи про ландшафтного дизайнера. Щоб Ужгород зберіг свою назву «місто сад», а не місто пеньків, то варто звернутися до досвіду тих, хто зробив місто прекрасним. Зараз висаджуються лише туї, сакури і акації. Варто розширити асортимент. За часів Чеської республіки дерева висаджувалися так, що цвіли безперервно одне за одним.  Варто прислухатися до професіоналів і робити це по-людськи. Так, як це робиться сьогодні, робити не можна».

Олег Колесник, завідувач кафедри ботаніки УжНУ: «Ми кажемо, нема грошей. Але за ті гроші, що є, можна робити красиво і правильно. Деякі короновані дерева мають гнилу кореневу систему і все одно впадуть. Тому треба вирішувати питання кардинально і професійно. Обрізка червоних каштанів на набережній взагалі не зрозуміла. Вони не були вражені шкідником, як білі. А наші газони – це не газони, а, по-біологічному, деградована лука. Звідти – алергії й таке інше. Вигадувати не треба нічого, документами встановлені правила обрізки і все інше. Через ці питання – запиленість міста, хвороби людей».

Роман Кіш, біолог зауважив: «Коли багато людей вперше потрапили на територію Ужгорода після його приєднання до СРСР, то найперше слово, яке вони озвучували – «зелене місто». Зелень після Чехословаччини формувала обличчя міста. Крім того, маємо унікальний клімат, що дозволяє вирощувати тут такі насадження, як ніде інде. Третє – будь-яким діям завжди передують стратегічні плани. Коли вони є, то завжди менше помилок і претензій. Дерево росте 50 років і помилки виправляти досить важко. Крім того, так можна планувати композиції, а не просто засаджувати одну вулицю одним, другу – іншим. Сьогодні розпікання міста є однією з найважливіших проблем. Місту потрібна тінь від дерев».

А щодо каштанів, про які йшла мова, Р. Кіш зауважив, що у Києві виведені каштани, стійкі до шкідників. Тож можлива їх поступова заміна, якщо Ужгород має намір зберегти свої каштанові набережні.

Леся Лойко,  наголосила: «Що говорить влада – дуже гарно. А те, що відбувається – викликає дисонанс до цього. Ми прийшли, щоб знайти рішення. Я розумію, що є обмеження фінансові, недостатньо спеціалістів. Але не зрозуміла, чому якщо є одне аварійне дерево на набережній, потрібно було зрізати всю алею. Зелені насадження є частиною нашого життя, нашого міста, архітектурного ансамблю, відомо всім щодо екології, медичних і санітарно-гігієнічних речей, дерева перехоплюють пил, шум, нейтралізують забруднення повітря. Одне дерево поглинає 600 кілокалорій тепла, знижує інтенсивність сонячної радіації, швидкість вітру. Я вірю, що на коронованих деревах виросте листя, але нас чекає 6-8 місяців без листя… А знищені гілки кардинально зменшили захист нашого життєвого середовища від пилу. Одне дерево дозволяє дихати 3 людям, дуже прості речі… І не стовбур, а крона відіграє усі ці важливі речі. Цивілізовані країни засаджують дерева, де тільки можна. А ми самі лишаємо себе свого багатства».

Юрій Дербаль, сказав: «Обрізані дерева не відновимо. Важливо не поширення цього «досвіду» на наступні роки. Щороку в Ужгороді з’являється по 3 тисячі онкохворих. Натомість лише на 30 % місто сьогодні забезпечено зеленими насадженнями. Збільшується кількість автомобілів, машини – на тротуарах, газонах, під деревами. Зелений простір з кожним роком зменшується. Кожне недоглянуте дерево – це як недоглянута дитина. Обрізання дерев, яке ми допустили в Ужгороді, дуже вдарить по психології людей (за прикладом теорії розбитих шибок), особливо молодого покоління, відобразиться у злочинах, несприйнятті влади і свого життя взагалі...»

За словами Ю. Дербаля, серед основних показників стратегії розвитку міста та генплану в Ужгороді наразі немає показника кількості зелених насаджень, немає кадастру зелених насаджень.

Юрій Дербаль детальніше зупинився і на принципах формування ідеального дерева в Ужгороді.

Петронела Кірайова, головний архітектор м. Кошіце сказала: «Ми дуже велику увагу приділяємо зелені в місті. Насадження обов’язково присутні на генплані міста. Нас цікавить екологічна стабільність, санітарний простір міста, створений зеленими зонами. Було здійснено спеціальне дослідження стану та напрямків розвитку зелених насаджень, яке було виконане ландшафтними архітекторами протягом року. Це дослідження є складовою генерального плану і дає детальну відповідь, що ми маємо і в якому стані, які зелені зони і насадження потребуємо і де саме. Сьогодні вимоги до зелених насаджень становлять 20 % мінімальна частка та частка в промислових зонах, 30% для соціальних установ, 40% - для житлових кварталів та 60% - для приватних забудов». 

Петро Сарваш, архітектор зауважив: «Кошіце від нас на 90 км, а ми від нього, здається, на мільйони років. Ви там не побачите побілені дерева, ніде у світі їх  не побачите. Я вважаю, що слід започаткувати інвентаризацію зелених насаджень перш ніж зрізати хоча б одне дерево. Треба зупинити необдуманий процес і почати співпрацювати».

Ярослава Гасинець, декан біологічного факультету УжНУ: «Не критикують лише того, хто нічого не робить. Тому ми й тут – щоб показати, скільки проблем у нашому місті. Після обрізки каштанів були великі дискусії, ми напрацювали ряд пропозицій, рекомендацій. Наші фахівці обійшли ті вулиці, на яких буде здійснюватися капітальний ремонт і сформулювали своє бачення майбутнього зелених насаджень на них. Влада погоджується, що зроблені неправильні кроки, тож треба робити висновки, залучати спеціалістів. У відділ благоустрою варто працевлаштувати біолога, який буде садівником нашого міста».