Гуцульська бриндзя – бренд, який прославляє Закарпаття на усю Європу

Життя  23 серпня 2019 року, 17:55 Андрій Слохіняк 1844 ФОТО

Швейцарські та італійські сири, французькі вина – це неповний перелік унікальних продуктів, якими славиться Європа. До цього переліку унікальних продуктів незабаром увійде і український продукт – гуцульська овеча бриндзя – сир, який виготовляється на високогір’ї Карпат, на закарпатській Рахівщині. Саме бриндзя першою отримає марку географічного зазначення у вигляді листочка з надписом "Organica", адже вона є тим продуктом, який виготовляється лише вручну. І рецепт виготовлення гуцульської овечої бриндзі передається з покоління в покоління ще з 14-15 століття.

Важливість отримання марки географічного зазначення для культового закарпатського продукту величезна. Адже, по-перше, це дозволить вийти на світові ринки. Бо саме завдяки географічному маркуванню світову славу здобули такі відомі продукти, як шампанське, коньяк, савойські сири і т.д. А, по-друге, це допоможе відродити вівчарство на Гуцульщині. І це все відбувається в рамках транскордонного проєкту Європейського Союзу "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні".

Саме географічне зазначення є знаком, що наноситься на продукт і посвідчує його високу якісь, довгу традицію виробництва і особливий зв’язок з територією, де його виготовляють. Завдяки цьому виробники продукції з цією маркою зможуть захищати свої права, збільшувати ринок збуту.

Читайте також:  Серед варіантів нової назви для коньяку в Україні є укрньяк, виняк і шмурдяк

Історія розпочалася з наукової роботи експерта проєкту Ганни Антонюк про виробництво бриндзі на полонині та давню історію продукту. Ця праця була оприлюднена у Європі. І європейці зацікавились цим продуктом.

"Експерти проєкту ЄС показали нам, що ми маємо пишатись цим продуктом, тими гуцульськими традиціями, культурою, якими багата Рахівщина. І справді, у нас багата спадщина. Адже гуцульська бриндзя без змін виготовляється з 14-15 століття. І за цією технологією у нас збереглись традиції. Адже саме у нас існує аборигенна порода овець – українська гірсько-карпатська, яка лиш одна виживає на високогір’ї. Іншим породам не вдавалось вижити, адже це скеляста місцевість", – розповіла начальник відділу агропромислового розвитку Рахівської РДА Наталія Кобаса.

Українська гірсько-карпатська порода овець на випасанні

За словами Наталії Кобаси, традиції виробництва гуцульської овечої бриндзі унікальні, які не повторюються в інших регіонах України. Адже вівці випасаються протягом 120 днів літнього періоду на високогір’ї на висоті не нижче 700 метрів над рівнем моря. І чим більш високогірніше випасання, то, відповідно, і більша специфікація цього карпатського сиру. І до свіжого овечого молока, яке зціджують через смерекову гілку,  вівчар додає фермент – кляг. І за цією технологією виготовляє сир будз. І після дозрівання будзу, його перемелюють і змішують із сіллю, – на цьому етапі народжується бриндзя.  

Читайте також:  На Закарпатті виготовляють сири не гірші від швейцарських

Наталія Кобаса зауважила, що наразі усі виробники дотримуються критеріїв, які задані європейськими партнерами. Адже споживання лікарських трав, вода, умови, клімат – усе це впливає на те, яким буде кінцевий продукт з маркою географічних зазначень.

Овече молоко зціджують через смерекові гілки

Іншою перевагою цієї співпраці з ЄС, на її думку, є те, що цей проєкт допоміг виробникам вклинюватись у здорову конкуренцію торгівлі сирами, розробити брендовані намети, ходити на фестивалі у різні міста. "Адже людина, яка раніше знала лише те, як пасти овець, зараз вчиться просувати свій продукт, свій регіон. Коли туристи приїжджають до нас, і питають: "Що таке бриндзя",  їм стає цікаво слухати наших вівчарів, пастухів. І цей проєкт руйнує стереотипи про самих вівчарів. Адже я завжди кажу вівчарям, що Ви особливі люди, Ви не є невдахами. Ви маєте власну справу. Ба більше, Ви є хранителями прадавніх карпатських традицій", – зауважила Наталія Кобаса.

Голова Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів Анатолій Павлюк підтримав очільницю відділу агропромислового розвитку Рахівської РДА і зауважив, що цей проєкт допоміг відродити давні карпатські традиції вівчарства: "Якби його не було б, то, можливо, через деякий час і вівчарства на Закарпатті не було би. Адже цей проєкт, по-перше, об’єднав і згуртував нас усіх вівчарів у одну єдину асоціацію. По-друге, допоміг нам вчитись просувати наш продукт, продавати його за межами нашого історичного регіону, де культивована бриндзя. Тобто, бути менеджерами власної справи. І завдяки цьому заробляти гроші, щоб вівчарство не зникло, і щоб не зменшувалось поголів’я овець на Рахівщині, як це зараз відбувається, а навпаки – зростало".

Читайте також:  Згадка на пам’ять: закарпатські сироварні отримали сувенірну продукцію

"Вони навчили нас у 200 грамові баночки пакувати бриндзю. У нас, тих хто раніше звик фасувати ці сири – у одно- або трьохлітрову банку, але найменше – це півлітрова банка. Покупець-турист не готовий віддати гроші за літрову банку, якщо він ще не знає, що це за продукт. Коли ми фасуємо у 200 грамові баночки, це, звісно, замало, але це дасть можливість ознайомитись з продуктом, і, можливо, придбати більше. А виробнику, відповідно, заробити", – зазначила Наталія Кобаса.

І виробники спільно і креативно почали просувати свій продукт. Так, у селі Ділове Рахівськоого району, у самому географічному центрі Європи відкрито крафтову крамничку «Бриндзарня». У крамниці для успішної роботи встановлено сучасне обладнання: холодильну вітрину, торгівельні ваги, машину для нарізання сиру, вакуумуватор, телеобладнання, а також рукомийник, який вдалося придбати завдяки Рахівській райдержадміністрації, за кошти передбачені для реалізації галузевої районної програми.

Відкриття

Цікаво, що одними з перших відвідувачів «Бриндзарні» були не лише туристи з усієї України, але й гості з Німеччини. Так, в рамках Українсько-Німецької програми "Захищаємо культурні ландшафти разом", німці відвідали цю крафтову крамничку. Також вони відвідали полонинські господарства Рахівщини. Під час візиту на Рахівщину учасники Програми з Німеччини мали можливість не лише познайомитися з буденним життям вівчарів та процесом виготовлення традиційних продуктів з овечого молока, а й особисто взяти участь в доїнні овець та у виробництві унікальної високогірної продукції.

Читайте також:  Закарпатський сир з європейським присмаком

Хороші відгуки про гуцульську овечу бриндзю виробники отримали і від французького експерта Анжель Постоль. Як розповіла Наталія Кобаса, гостя з Франції із захопленням розповідає про цей продукт з Українських Карпат у своїй країні. "Навіть одного разу ми взяли бриндзю двохрічної давності, яку би місцеві мешканці навіть не куштували. А їй смак навіть цієї бриндзі сподобався. І вона сказала, що саме у ній вона відчула смак високогір’я Карпат, смак трав, прянощів, вершків і т.д. І відкрила для нас те, що бриндзя може бути гострою, пікантною. Але головне, це зберегти унікальність і оригінальність нашого продукту", – мовила очільниця відділу агропромислового розвитку Рахівської РДА.

Гості з Німеччини у «Бриндзарні»

Враховуючи прадавні традиції закарпатської кухні, унікальність регіону Українських Карпат, старовинні рецепти згаданого продукту, саме гуцульська бриндзя – перша серед низки українських продуктів, які претендують на реєстрацію географічних зазначень. І саме це допоможе і відродити вівчарство, і вивести унікальний український продукт на загальноєвропейський ринок. А вівчарі зможуть відчути переваги своєї роботи, і присутності їхньої продукції як на всеукраїнському, так і на європейському ринках.

Нагадаємо, що на території Перечинської ОТГ також діє крафтова сироварня «Перечинська мануфактура».

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Loading...
Коментарі - 0