Такого ще не було в історії українських виборів

Нову виборчу систему впроваджують напередодні оголошених виборів, а текст остаточної редакції закону «Про місцеві вибори» нахабно і безсоромно правлять в обхід встановленої процедури. Тобто фальшують.

Як це було, або хронологія і документи

Зазвичай, про всі правки щодо того, чи іншого законопроекту можна було завжди довідатися з відкритих джерел. Проте, з законопроектом про місцеві вибори (реєстр. № 2831-3) вийшло все інакше.

14 червня 2015 року його було ухвалено у першому читанні. Опісля цього, країна дізналася про те, що депутати подали 1700 поправок, щоб удосконалити його положення.

1 липня 2015 року, відповідно до порівняльної таблиці до другого читання, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя затвердив остаточну редакцію законопроекту до його слухання у другому читанні. Відтак ця версія з’явилася на сайті Верховної Ради України.

У п’ятницю, 3 липня 2015 р., коли було заплановано розглянути законопроект 2831-3 Народні депутати в залі хизувалися талмудами розданими по одному на ряд!!! та охоче робили селфі. Проте голосів в залі в цей день схоже не було, до того ж сварки навколо законопроекту про валютні кредити внесли обструкцію в депутатські середовища. Питання відклали.

До розгляду законопроекту повернулися після тижневої перерви 14 липня 2015 року. В цей самий день, комітет з правової політики зібрався безпосередньо "під куполом" і затвердив нові поправки з урахуванням політичних позицій озвучених на Раді коаліції напередодні.

Таким чином, до редакції запропонованої комітетом до другого читання додалися ще правки, котрі "з голосу" озвучив з трибуни Верховної Ради України Руслан Князевич. Також були прийняті кілька інших поправок, зокрема щодо 30% представництва жінок та відміни одіозної норми про реєстрацію політичної сили за 365 днів до виборів. Знову в залі роздали кілька примірників на ряд тексту запропонованого до другого читання.

Відтак саме редакція запропонована до другого читання, разом з прийнятими і записаними під протокол кількома поправками мала б піти на підпис Президенту, оскільки 257 народних депутатів це підтримали. Ніби, все виглядало по чесному. У п’ятницю 24 липня на сайті Верховної Ради України в розділі «Картка законопроекту» проекту Закону про місцеві вибори (реєстр. № 2831-3) з’явилося повідомлення про те, що текст законопроекту відправлено на підпис Президенту України.

Але громадськість мала підстави хвилюватися змістом остаточного тексту одразу після його ухвалення 14 липня. Бо спікер парламенту Володимир Гройсман у офіційних коментарях на свій лад упевнено коментував норми, котрих в ухваленому 2831-3 і близько не було. Зокрема, мова йшла про висунення мерів лише політичними партіями, форму бюлетеня, інший механізм розподілу мандатів не за відсотком, а відповідно кількості набраних голосів тощо.

27 липня, у понеділок, народні депутати України отримали на свої скриньки текст законопроекту про місцеві вибори, котрий відправлено на підпис Президенту України. Громадські активісти самостійно поширюють цей документ у мережах, оскільки на сайті парламенту його досі немає.

Порівняння тексту, котрий за підписом Гройсмана скерований Президенту з редакцією законопроекту запропонованою до другого читання та усіма протоколами комітету від 2 липня,14 липня та стенограмою парламентського засідання в день його ухвалення, засвідчує - є істотні відмінності. А відтак є всі підстави стверджувати, що над остаточним текстом хтось попрацював на славу. «Не віримо, це не можливо, це ж злочин..» - такі думки з’являються у Вас, читачів статті? Тоді читайте далі.

Що підмінили політичні шулери?

Комп’ютерні програми здатні швидко показати відмінності між двома текстами, їх багато. В ніч з 27 на 28 липня небайдужі громадські активісти вивісили у соцмережі результати двох з них. Сподіваюся, ними скористаються і юристи Адміністрації Президента України. 

Але для наших читачів кілька чудес від політичних шулерів таки викладемо.

Отже, руками наперсточників від парламентаризму в Апараті Верховної Ради України несподіваних змін зазнала частина третя статті 16, котра встановлює кількісний склад депутатів місцевих рад.

Нечисті на руку складачі остаточного тексту навіть не потрудилися зауважити, що така редакція не пропонувалася жодним народним депутатом у якості поправок. Схоже, цю "поправку" у вже проголосований текст внесли саме за наполяганням фракції Самопомочі, яка після ухвалення 14 липня законопроекту у другому читанні і в цілому погрожувала розслідуванням на цю тему. Як би там не було, виправданню таких дій немає, навіть, коли за цим стоїть для когось шляхетна мета - зменшення кількості депутатів. Тим більше, що зменшення відбулося нерівномірно, в тій самій Київраді залишилося 120.

Адепти правок поза парламентом також самостійно в обхід процедури підрихтували редакцію частини другої та частини третьої статті 86, котра описує механізм встановлення виборчої квоти. Є інші правки.

Таким чином, законопроект направлений на підпис Президенту України, не відповідає тексту, проголосованому Верховною Радою, навіть з врахуванням оголошених в фіналі Князевичем та іншими народними депутатами правок. Отже, Президент не повинен підписувати цей законопроект, а повинен повернути цей сфальшований текст на доопрацювання!

Відмінності з текстом до другого читання вкрай великі, хоча автори "від наперстків" таки "удосконалили" в такий спосіб відверто недолугу редакцію запропоновану до другого читання.

Проте найбільші шулери постаралися зі статтею, котра фіксує вигляд виборчого бюлетеня у багатомандатному виборчому окрузі для кандидатів у депутати. Підопічні пана Гройсмана взяли і просто викреслили з проголосованого другого абзацу частини сьомої статті 74 норму про те, що у виборчому бюлетені мають обов’язково відображатися усі відомості про кандидата у депутати висунутого у територіальному виборчому окрузі - про рік народження, освіту, партійність, основне місце роботи (заняття), місце проживання. За задумом тих хто це зробив, у бюлетені тепер достатньо буде партійності і прізвища ім’я та по батькові кандидата.

Законопроект зі шулерськими вставками скеровано Президенту на підпис. У глави держави є кілька варіантів як діяти, найкращий з яких – повернути пану Гройсману назад цей витвір.

А від прогресивного спікера чекали б службового розслідування на тему виявлення нечистих на руку упорядників законопроекту про місцеві вибори.

Чи це станеться – побачимо вже найближчим часом.