Варті того, щоб бути почутими

Життя складне, багатогранне. Постійні потоки інформації, котрі несуть кораблі нашої свідомості саме у тому руслі, у якому є комусь вигідними.

Ми завжди думаємо, що незалежні у власних міркуваннях і поглядах, проте кожна думка у наших головах безпосередньо кимось або чимось навіяна. Це вічний ланцюг передачі знань, котрий ми не повинні переривати. І питання лише у тому, кому вірити і що сприймати; лише у тому, хто вартий того, щоб бути почутим.

Ми важко сприймаємо щось докорінно нове – це нормально – довіряти тим, хто не розчаровує не протягом року чи двох. Але старе і звичне нам теж з часом «приїдається», як кава щоранку чи улюблена кав’ярня. Тоді ми зазвичай додаємо у каву трохи кориці і щиро радіємо, коли у кав’ярні мінімально змінюють інтер’єр. Саме тому мукачівська газета «Панорама» досі живе не лише у поштових скриньках, а і у серцях мукачівців – поєднання 70-річного досвіду із дійсно цікавими і актуальними новинами і досить незвичним форматом, дизайном.

Не надто багато хто знає, що «Панорама» носить таку назву лише з 1990 року. Перший випуск газети вийшов аж 7 грудня 1945 року і називався «Прапором перемоги». Чи варто говорити про те, яку довгу і нелегку путь подолала газета, що народилась у такі неоднозначні часи? Яку цензуру винесла? Через які зміни суспільного життя пройшла? Редакції доводилось і судитись з високопосадовцями за приміщення, і працювати майже за безцінь, і завжди бути готовими до найгіршого, адже гроші на її реалізацію не сипатимуться з неба, як манна небесна. Проте усі шляхи, де каміння само складалося під колеса, були пройдені, усі перепони - подолані, а сама газета вийшла на новий рівень.

Зараз «Панорама» – це не просто газета на декілька сторінок, яку купують лише заради телепрограми і власного фото з привітанням від родичів на одній із шпальт, як відбувається з більшістю місцевих видань. «Панорама» – це актуальні новини не лише Мукачева чи області, а і матеріали, що стосуються усієї України, спортивні новини, політичне і культурне життя... Словом, те, що цікавить, те, що хвилює. Люди прагнуть розвитку і обізнаності, тож «Панорама» вгадує їх бажання і дає саме те, що є доречним в конкретний момент. Про це свідчить солідна кількість реклами на її сторінках. Звісно, прикро, що задля існування газети, редактор повинен наповнювати її сторінки рекламою, проте так і живе будь-яке видання, і це нормально. Адже поки реклама є – доти є свідчення популярності видання.

Сьогодні, наприкінці 2015 року, коли «Панорамі» виповнюється 70 років, її наклад становить понад 6000 примірників на 88 тисяч населення, газета друкує випуски рекламно-інформаційного видання «Панорама Плюс Бізнес» і навіть відкрила перший у Закарпатті прес-центр, сайт «Панорами» – PMG.ua – буквально за декілька років увійшов до топу найбільш відвідуваних сайтів Закарпаття. І хоч у «Панорами» у області є декілька вагомих конкурентів, саме вона зараз попереду. А отже все було не дарма.

Проблема існує також у тому, що нація потроху перестає читати. Ми всі кудись поспішаємо, уткнувшись у електронні гаджети: новини? У Інтернеті. Спілкування? У Інтернеті. Книжки? Де? У Інтернеті. Саме тому багато хто каже – паперова преса потрохи відживає своє. Проте, тут можна довго сперечатись. Людство часто помиляється у своїх міркуваннях – з виникненням кіно всі були впевнені, що театр помре, але він і досі живе. З виникненням телебачення і Інтернету газети не втратили своєї актуальності і продаються у кіосках, їх досі купують, адже так приємно – потримати в руках весь світ, зберегти ці новини на папері, щоб у будь-який час просто взяти з полиці і повернутись у минуле. А як щодо молоді? Чи читає молодь? Читає. Проте молодому поколінню хочеться читати щось таке, що дійсно вартує уваги. Саме тому, якщо закортить дізнатись про новини свого краю – ми обираємо «Панораму», а не будь-яке інше видання. І навіть повертаючись до теми інтернет-ресурсів – якщо говорити про сайт новин Закарпаття – це, безперечно, PMG.ua. Дійсно, тут можна знайти все і навіть більше – якщо читаємо про нову поліцію у Мукачеві – то це не просто «Нова поліція склала присягу», а і «У знаменитої красуні-поліцейської з Києва з’явилась конкурентка у Закарпатті – фотомодель». Тут повідомляють і про майбутні культурні події, і роблять звіти, і розповідають, як закарпатці святкують новий рік – а отже, можна до своїх планів дописати ще щось цікаве. Тобто контент підібраний так, щоб не лише повідомляти,а і розважати, доносити, зацікавлювати. І це цікаво.

Мукачівська газета «Панорама» – яскравий приклад того, що можливо все, якщо тобі це дійсно потрібно. Скільки всього сталося – а газета досі існує, і не просто існує, а розвивається. Головні редактори завжди боролись за її існування, адже це завжди було не просто роботою, а можливістю давати людям щось нове і корисне. А поки ти віддаєш іншим знання – доти ти чогось вартий. І хоч головний редактор Василь Гарагонич відверто хвилюється майбутнім газети, все-таки віриться, що саме такі видання повинні мати місце у списках обласних видань.

Тому, варто читати. Варто читати доступне, цікаве і, що найважливіше, якісне з усіх поглядів. «Панорама» – саме така. І 70-річний ювілей – тому доказ.