"Малий Раковець – Маленький Рим"

За професією я вчитель, нещодавно отримала сертифікат журналіста. В душі я трохи поетеса, але я не письменниця. В такому амплуа я працювала вперше. Тому, не судіть мене строго. Я тільки вчуся!

Спочатку це була дитяча мрія…

Ще в ранньому дитинстві мені хотілося стати відомою поетесою, письменницею, писати твори, дарувати книги та автографи, бути в центрі уваги, отримувати квіти та вітання. Але згодом мрії змінилися, як це часто буває в дитинстві і мені судилося стати вчителем.

Правда, всі ці роки я писала вірші, та й досі пишу.

Ще в студентські роки, отримавши завдання про створення презентації свого краю прийшла така думка «Як би було чудово мати один посібник з усім багажем знань про місцевість».

Пройшли роки навчання, перші роки праці як з’явилася ідея: написати історію села, адже це так важливо для кожного з нас. Ми все життя вивчаємо історію інших країн та міст, милуємося їх краєвидами. А як же наша маленька історія? В ту мить захотілося зібрати всю інформацію в одній книзі.

Чи то випадково, чи то доля така, але далі я знайшла однодумців, які підтримали мою ідею і допомогли фінансово.

Процес написання був нелегким, але неймовірно цікавим і захоплюючим. Навіть не підозрювала на скільки багата наша місцевість талановитими селянами. Ще більше багатство – його історія. До слова, село Малий Раковець порівнюють з італійським містом – Рим (звідси і назва книги).

Цей факт надихнув мене на написання вірша:

 «Маленький Рим» 

Вічне італійське місто Рим

Порівнюють з рідним Раківцем Малим.

Спільним є горби, точніше - їхня кількість

Сім горбів, що несуть в собі величність. 

А ще виноградники пишні та смачні,

Сади квітучі, багаті на плоди рясні

Цим пишається не тільки історичний Рим

Наш Раковець Малий є не менш значним. 

Багато малораківчан є знаменитих

Бо немає таких щирих і працьовитих

Фединець був нашим побратимом

Горді, що звемось Маленьким Римом. 

Книга зібрала в себе ті основні дані, що повинен знати кожен, хто якимось чином зв’язаний з Малим Раківцем.

Книга складається з 16 розділів, які коротко описують той чи інший аспект сучасної історії села. Моя концепція полягала в тому, щоб розповісти про сьогодення нашого краю, про життя в сучасному ритмі, про талановитих та працьовитих односельчан. Не можливо було передати всю красу словами, тому в книзі розміщені світлини нашої місцевості.

Кожен житель села знає дещо цікаве і значне про нашу місцевість. При написанні книги мені самій було цікаво дізнаватися про ті чи інші моменти з історії села. Не менш цікавим був процес написання біографічних даних про жителів села. Дехто задавав питання «А може обійдеться без моєї персони в книзі?». Не обійдеться, бо всі, хто тим чи іншим чином задіяні в книзі, заслуговують щоб про них знали. Бо тільки працелюбність і наполегливість привели до того, ким ви стали в житті і чого досягли.

Не обійшлося без труднощів. Не раз в процесі написання поставало запитання: а кому цепотрібно? І чи потрібно взагалі? Але, я знову шукала, випитувала, сідала і писала, бо така була ціль. Я зробила, що планувала. Не пройшов і рік як книга побачила світ і вже знайшла своїх перших читачів.

Уже після виходу книги в світ, я зрозуміла, що не всі малораківчани, гідні потрапити в історію, туди потрапили. Як виявилося таких не мало. Тому, вибачаюся наперед і обіцяю, що буде друге видання, доповнене і доопрацьоване. Якщо, звісно цю ідею підтримають спонсори.

Нелегко було знайти видавництво, яке б втілило мої задуми в реальність. Десяток порогів видавництв було пройдено. Хотілося знайти оптимальний по ціні варіант і в той же час якісний. В результаті книга друкувалась у видавництві «Бреза», що знаходиться в м. Ужгород. Співпрацював зі мною виконавчий директор – Медведєв Максим Сергійович. Виконував мої задуми, вносив корективи, давав рекомендації і в результаті ми отримали те, що запланували. Велике йому спасибі за це.

Хочу подякувати всім, хто приймав ту чи іншу участь у створенні цього маленького, і водночас такого важливого, проекту. Приємно було, що багато людей, з якими я співпрацювала виявляли бажання мені допомогти: хтось давав поради, хтось показував інші книги про історію сіл, хтось допомагав вносити корективи в список вихідців з села, допомогли описати традиції села, навіть сприяли з доставкою тиражу книг з м. Ужгород. Це бажання допомогти і було тією мотивацією для мене при написанні. Я просто не могла підвести людей!

Не обійшлося й без осіб, які не захотіли надавати про себе інформацію, напевно не вважали за потрібне. Не повірили в мене і просто ігнорували.

Але, не будемо про негатив.

Позитивним моментом ще було збирання коштів. Коли мені виділяли солідну суму на втілення цього проекту і після говорили звертатися при потребі ще, то як це може не радувати.

В першу чергу велике спасибі своїм рідним за підтримку і терпіння. Окреме спасибі моїй мамі – Ользі Іванівні Бедьо за значні поради при написанні та коригуванні тексту.

Дякую за підтримку і значні поради при написанні книги та підготовці до презентації своїм друзям-журналістам: Русин Олегу та Шух Станіславу.

Висловлюю подяку голові села Емілії Юріївні Лях за надання інформації про село, за організацію презентації та всім тим, хто надавав біографічні дані про себе.

Дякую учням – гуртківцям Малораковецької загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів за допомогу в процесі збирання і написання матеріалів.

Безмежно вдячна талановитій художниці Копанській Марії Семенівні за художнє оформлення книги. 

В книзі розміщені світлини, які зробив наш односельчанин, молодий та амбіційний фотограф Дюрдь Михайло Михайлович. Безмежно вдячна за приділений час.

Допомогла мені в створенні розділу про традиції села – Лях Поліна Федорівна.

Не можу не згадати своє інтерв’ю з настоятелем церкви – отцем Михаїлом. Настільки різностороння, щира і працелюбна людина. Ви собі навіть не уявляєте. Дякую Вам за теплий прийом і цінні розповіді. Ваша підтримка і віра в мене, в мою діяльність зіграли важливу роль.

І, нарешті, хочеться подякувати спонсорам, без яких ця книга не побачила б світ: Хила Юрій Іванович, Савко Іван Іванович, Лях Емілія Юріївна, Безега Михайло Іванович, Армаш Михайло Андрійович, Василинець Ганна Юріївна, Староста Ярослав Амброзійович, Фрайтик Ганна Іванівна, Староста Марія Михайлівна, Цогла Марія Василівна, Савко Людмила Іванівна, Василинець Ольга Іванівна.

Вийшла книга невеликим тиражом (50 примірників), але я впевнена, що кожна знайде свого читача.

Було нелегко. Але, воно того варте!

Я зробила що могла, нехай хто може зробить краще!

Фото: Михайло Дюрдь