Нелегкий шлях до 75-ї річниці

Госпіталь військовий, що в Мукачеві нині функціонує,

Ще з далеких воєнних часів до нас гідно стартує.

Предки старанно традиції несли, впевнено крокували,

Бо мали єдину мету і людські життя рятували.

Сьогодні своє 75-річчя святкують медики військові!

Це не просто лікарі чи військові, це особи зразкові.

Несуть перед народом два обов’язки життєво-важливі.

Хай Вас Господь охороняє і дарує щасливії долі!

12 грудня відбулося святкування 75-ї річниці 1397 військового госпіталю військової частини А 10/47, особовий склад якого дуже ретельно готувався до цього дійства.

Святково прибрана зала, останні штрихи підготовки, тремтіння рук та відчутні серцебиття винуватців та організаторів торжества. З нагоди святкування ювілейної дати всі запрошені, разом із представниками мас-медіа, зібралися в затишному приміщенні міського Драмтеатру із спільною метою: привітати ювілярів.

Серед гостей: заступник начальника військово-медичного Департаменту Міністерства Оборони України полковник медичної служби – Русинко Юрій Іванович; начальник військово-медичного клінічного центру Західного регіону полковник медичної служби – Гайда Іван Миколайович; заступник міського голови – Галай Олександр Юрійович; голова Мукачівської районної державної адміністрації – Гайдай Сергій Володимирович; заступник голови обласної ради – Грицик Петро Васильович; колишній заступник з політичної частини ветеран Великої Вітчизняної війни – Русінов Олександр Петрович; Архієпископ Мукачівський та Ужгородський – Владика Феодор; Владика греко-католицької церкви та інші представники духовенства; ветерани та інші почесні гості.

Майже сотня високоповажних гостей з подарунками та квітами в очікуванні початку цього знаменного в історії госпіталю дня. І ось цей день настав!

Ідеально напрасовані мундири, начищені до блиску зірки на погонах, спалахи фотоапаратів, останній подих і подумки сказане: «Камера. Мотор. Почали». В цей момент на сцені з’явилася вишукана дівчина в українському вбранні, а за нею троє вишколованих військових винесли прапор, прозвучав гімн і свято оголосили відкритим.

Командир військової частини, полковник медичної служби – Бекер Ярема Романович, розпочав своє вітальне слово з подяки всім присутнім гостям та розповів про основні події з історії становлення госпіталю.

«На підставі наказу військом Середньо-Азіатського військового округу в м. Наманган Узбецької РСР 12 грудня 1941 року був сформований евакуаційний госпіталь за номером 4566. За весь період війни госпіталь 15 разів змінив місце своєї дислокації, пройшов шлях понад 7000 км. На початку липня 1945 року госпіталь закінчив війну в м. Ратибор (Німеччина).  7 серпня 1945 року з Львова госпіталь  дислокують на постійне місце перебування в м. Мукачево, де він функціонує й по сьогоднішній день на території колишньої «Цісарської і Королівської лікарні» («K. u. K. MARADENHAUS»)», – повідомив Ярема Романович.

«З покоління в покоління передавалося найцінніше – досвід. Ще з часів заснування госпіталю, в нелегкі роки Другої Світової війни працівники передавали найкращі традиції військових медиків – професійність, працелюбність, вірність військово-лікарському обов’язку та постійну готовність прийти на допомогу», – продовжив командир військової частини.

Розповів про допомогу в АТО та попросив хвилиною мовчання вшанувати всіх загиблих воїнів. Висловив подяку органам місцевої влади за підтримку та надання фінансової допомоги. Розповів про плани на майбутнє та пообіцяв і надалі гідно виконувати обов’язок та творити нову історію госпіталю. Колегам, в свою чергу, побажав мирного неба над головою.

Нескінченні слова подяки та привітань лунали в бік особового складу військового госпіталю. Численні накази, нагородження, грамоти та відзнаки було отримано діючими працівниками закладу за сумлінну роботу; зразкову службу; гідне виконання своїх обов’язків; за вислугу років та інше. Та найголовнішими подарунками стали: кисневий концентратор та відеогастроскоп.

Представники духовенства подякували за співпрацю та відданість своїй справі і побажали діючому особовому складу військового госпіталю й надалі з ентузіазмом рятувати людські життя.

Колишній заступник з політичної частини, ветеран Великої Вітчизняної війни – Олександр Петрович Русінов від імені всіх ветеранів війни з приводу святкування 75 річниці госпіталю висловив велике спасибі за надання медичної допомоги і по сьогоднішній день, за чутливе та шанобливе ставлення до ветеранів та побажав довгих років та нових успіхів в їхній непростій роботі.

Серед гостей програми: народно-фольклорний колектив «Руснаки» під керівництвом Михайла Пірова, Іван Криванич, Олександр Зейкан, Аліна Богдан, Василь Тельєчко та сучасний хореографічний колектив під керівництвом Олени Яцканич. Заслуговує на увагу оркестр, що супроводжував весь процес святкування.

Дві години святкування пролетіли швидко, пролунав гімн і свято оголосили закритим.

Після урочистої частини всіх гостей щиро запросили на загальне фото та продовження святкування в ресторан «Ferdinand». Задоволені, з численними відзнаками винуватці торжества відправилися на фуршет. Та це залишилося поза кадром.

Не вистачало на святі лише одного – господара міста, який, за словами заступника міського голови, знаходився у робочому відрядженні. Натомість передав вітання, подарунки та запевнив у подальшій співпраці з міською владою.

Вже сьогодні військові лікарі продовжили свою роботу в звичайному руслі, бо пообіцяли творити нову історію госпіталю та гідно виконувати військово-медичний обов’язок.

Для мене було честю знаходитися в цьому залі та готуватися до сьогоднішнього свята разом з особовим складом госпіталю. Писати історію такого закладу – це, водночас, і відповідальність, і гордість за надану можливість.

В свою чергу, хочеться подякувати за співпрацю та довіру, за цікаві робочі зустрічі. Блукаючи теплими, затишними і чистими коридорами шпиталю та спілкуючись з особовим складом, розумієш, що це зразок для наслідування.

Ще я мала можливість познайомитися і поспілкуватися з діючими працівниками, що гідно несуть своє звання та виконують військово-медичний обов’язок: начальник  поліклініки, лікар першої категорії, підполковник медичної служби – Пліс Ігор Богданович та заступник начальника Мукачівського військового госпіталю по роботі з особовим складом майор – Сінельник  Андрій Миколайович.

Не можна не згадати зустріч з ветеранами: Русінов Олександр Петрович, підполковник у відставці, колишній заступник начальника військового госпіталю та Гріцу Марія Андріївна, молодша медична сестра лабораторного відділення, яка і на сьогоднішній день сумлінно виконує свою роботу в стінах закладу. Вони гідні уваги, бо не відомо яка б доля нас спіткала, якби не їх відданість.

Мукачівський військовий госпіталь – це  непроста історія, в якій є і перемоги, і поразки. Але ця біографія наповнена хорошими людськими якостями, які несли крізь війни військові медики.

Лишається одне – вірити, що вже скоро військові медики знову працюватимуть виключно в мирних умовах і з блиском в очах будуть творити нову історію закладу.

Велике спасибі Вам за мужність!