Не рекомендую Януковичу та К° застосувати силовий сценарій в Україні

Автомобілі набиті вояками внутрішніх військ, спокій і якась безтурботність у останньому інтерв’ю президента для вітчизняних ЗМІ, пафос у риториці головних спікерів Партії регіонів – все це є демонстрацією того, що Янукович пішов ва-банк, окопався і вирішив тримати оборону до останнього, періодично контратакуючи опонентів.

Картина кількох останніх днів дала всім зрозуміти, що Азаров таки продовжить міцно триматися за прем’єрське крісло і для ролі жертвенної вівці його поки що не готують. Більше того, провал голосування навіть додав балів одному з головних «улюбленців» #Євромайдану та дещо похитнув позиції опозиційних сил, а також тих політиків, які ще вагаються з вибором майбутнього політичного шляху.

Відставки уряду не сталося, а це означає, що далі варто чекати тільки на впертий опір та посилення конфронтації – така тактична перемога може стати причиною стратегічної поразки влади і в подальшому тільки посилить політичний та економічний колапс в країні.

І з іскри розгориться полум’я…

Безглуздий і жорстокий розгін студентського майдану став тим головним каталізатором, який змусив вийти на вулиці тисячі і тисячі громадян нашої країни. Людина, яка віддавала такий наказ, або позбавлена природою будь-яких форм і проявів інтелекту, або ж робила це абсолютно свідомо, розуміючи, що не просто дмухає на полум’я, а виливає на нього кілька тонн легкозаймистої рідини…

Але і на цій стадії народний гнів ще можна було зупинити, звільнивши всіх відповідальних правоохоронців включно з міністром Захарченком та порушивши кримінальні справи проти тих бійців «Беркуту», які вилили на останню ложку владного меду цілу діжку дьогтю.

Влада ж зробила все з точністю до навпаки: студенти – провокатори, «Беркут» - жертва нападу, Янукович з Азаровом – взагалі святі та нічого не знали про звірства правоохоронців.

Якщо вірити останньому твердженню, то виходить, що в самій столиці України численний воєнізований загін може безкарно бити мирних громадян, а президент і прем’єр дізнаються про це ледь не від журналістів. Тобто перші особи країни не знають, що діється у них під носом, не володіють реальною картиною подій, а значить не можуть об’єктивно виконувати свої обов’язки, покладені на них українським народом…

Мілкі кадрові «репресії», які були зроблені з величезним запізненням по відношенню до начальника київської міліції, «на погоду» сильно не вплинули – надто дрібна жертва для такої резонансної події.

Вікторе Федоровичу, вчіть історію!

Історія має властивість повторюватись – українські чиновники, в т.ч. високопоставлені, мають властивість її не знати, а варто було б…

Розумію, що зараз, коли ситуація в Україні максимально напружена і кожна секунда часу є на вагу золота, у Вас, пане Гаранте, не має можливості піднімати історичні трактати. Але варто на мить перестати слухати своїх консультантів, сприймати поради приближених осіб і прочитати буквально кілька рядків в українській або ж в російській Вікіпедії про події, які відбулись 22 січня 1905 року в столиці Російської імперії – Криваву неділю.

Зараз в Україні події розвиваються багато в чому подібно, але у Вас ще є шанс все зупинити і вчасно натиснути на гальма.

Адже тоді оточення Миколи ІІ отримало тактичну і жорстоку перемогу над мирними демонстрантами, яка в недалекому майбутньому обійшлась всій імператорській родині дуже великою ціною – Ви 100% чули про цю ціну… Тоді, як і тепер, був шанс все зупинити; тоді, як і тепер, керівникам країни не варто було покладатися на силу зброї та самодурство військових. Історія дає Вам шанс, шанс не зробити одну з найбільших своїх помилок, шанс увійти історію якщо не прогресивним реформатором, то хоча б керівником країни, на совісті якого не буде людської крові (за сьогоднішні події ще можна буде попросити вибачення).

Після останнього Вашого інтерв’ю склалося враження, що зараз Ви перебуваєте в іншій реальності і не усвідомлюєте тих речей, які відбуваються в країні.

Умівкніть комп’ютер, (сподіваюсь він у Вас є) і просто прогляньте на інформаційні стрічки будь-яких 10 (провладних чи опозиційних - не має значення) новинних сайтів – після отриманої інформації така недоречна посмішка зникне з Вашого обличчя. Країна реально вже не є і не стане тою, якою була буквально тиждень тому, і Ви повинні з цим змиритися, а якщо не зможете – піти.

Вам потрібно звикнути жити з новим суспільством, яке вміє думати, хоче і буде відстоювати свої права та прагне відштовхнутися від середньовічно-феодальної системи, в якій зараз змушене перебувати.

Повірте, таке мирне суспільство є набагато кращим ніж те, яке в 1917 році знищувало храми, розстрілювало інтелігенцію та (тут увага!) владу, грабувало і руйнувало все, що було навколо.

В ці дні багато в чому саме від Вас залежить, чи зупиниться український народ на рівні мирних демонстрації, чи буде трансформований у більш рішучу і ефективну формацію, яка діятиме вже не лозунгами, пікетами чи транспарантами, а більш жорсткими і агресивними методами. Задумайтесь, пане Президенте і вчіть історію!

Чи переможе здоровий глузд?

Якщо б перед розгоном студентського майдану президент звернувся до політичних експертів, то 100 із 100 опитуваних йому б порадили цього не робити. Якщо б після звірств «Беркуту» на Банковій та на студентському майдані Янукович звернувся до політичних експертів за порадою, то 100 із 100 опитаних порадили б йому звільнити Захарченка і максимально жорстоко покарати всі підрозділи, які брали участь у звірствах. Проте він цього не зробив…

Якщо зараз знову ж таки опитати 100 експертів щодо необхідності застосування силового сценарію, то 100 із 100 таких експертів (якщо звичайно це не політичні диверсанти) відрадили б від такого сценарію. Перебіг перших днів #Євромайдану підтверджує, що політичні консультанти Януковича, або повністю втратили свою кваліфікацію, або ж навмисно штовхають керівництво країни на радикальні та безглузді кроки…

Саме тому зараз в очах цивілізованого світу Янукович з «Беркутом» все частіше ототожнюється з образом примата з гранатою – ніхто не може спрогнозувати, що саме утне ця гримуча суміш вже наступної миті…

Проте наявність та постійний довіз в Київ бійців спецпідрозділів вказує на те, що чеку з гранати уже знято, а відсутність Гаранта в Києві повинна, за задумом його «професійних» консультантів, відбілити його репутацію у випадку, якщо вірні ландскнехти знову «перегнуть палку».

Post scriptum

Багато істориків сходяться на думці, що якби в 1905 році Микола ІІ вийшов до демонстрантів та вислухав їх вимоги – насильства вдалось би уникнути, а діалог з лідерами протесту допоміг би повністю вирівняти ситуацію на свою користь. Тоді Миколою ІІ цього зроблено не було, і в подальшому це зіграло дуже незавидну роль в долі імператора та його родини.

Історію таки варто вчити…