Філософія Нового року

Перед кожним Новим роком і після його настання всі ми бажаємо один одному того, чого нам деколи так бракує: здоров’я, успіху в роботі, сімейного щастя, матеріального достатку… Задумавшись над цим, я зробив для себе наступний висновок: а може наші побажання іншим це саме те, чого в нас на даний момент немає?! Хоча "прочитати" людину до кінця дуже важко, практично не можливо, бо іноді ти сам для себе – загадка, відгадка якої, можливо, знаходиться десь там, на небесах. Особисто в мене таке враження, що завжди щось лишається незакінченим в Старому році: образи, які приховані глибоко в думках людей, що мене оточують (іноді хотілося б повернутися назад в минуле і своїми вчинками мінімізувати їх, щоб потім не було зайвих депресивних монологів або внутрішніх "сповідей"); плани, які я на початку "Нового" старту називав "майбутніми", а тепер сміло можна віднести їх до категорії "Ілюзія року". Хоча не завжди так. Деколи, ставлячи власну мету вище за все, що в мене є, іде невеличке “зрушення з місця” до неї. Але тут також дилема: своїми вчинками, направленими до моєї заповітної цілі, я починаю руйнувати хороше ставлення до себе збоку близьких мені людей, бо, нагадую, “ставлю власну мету вище за всіх і все” . Хтось може сказати, що це прояв егоїзму або ж велика любов до самого себе, і майже не помилиться, роблячи такий висновок. Але як же тоді бути, адже в нашому житті завжди потрібно чимось жертвувати?! Тут все вирішує вибір, після якого – і відповідні наслідки.

Якщо взяти до уваги хоча б одну успішну людину, то в її житті, повірте, є моменти, коли потрібно забувати про мораль, етику, норми та правила поведінки, виробленими в суспільстві як приклад для наслідування. Можливо, колись такого і не було, але це вже не про наш час…Та повернемося до нового відліку часу, до Нового 2013 року, який для когось, може, стане новим етапом в творчій або професійній діяльності, в сімейному житті або бізнесі.

Плани, цілі… Не важливо якої галузі або напрямку діяльності вони стосуватимуться, головне, якщо вони є, то і є бажання рухатися вперед, самореалізувати себе в чомусь як особистість. Але іноді не все відбувається так, як ми хочемо, і в такому випадку, як кажуть, виживає “сильніший” . Хтось після такої невдачі жалітиметься на життя, на “скупу” долю. З приводу цього в мене є своя думка, яку я нікому не нав’язую, та все ж таки: наше життя, як пластилін, і що з нього зліпиш – те і матимеш. Отож я вам бажаю в Новому році ліпити лише щастя (в кожного воно своє), таке, яке буде більш можливим для його повної реалізації, щоб потім було менше розчарувань. Бажати чогось – не заборонено, а враховувати свої можливості – потрібно!