Як молодь України та Німеччини разом практикували іноземну мову на Закарпатті
Нещодавно у селі Нижнє Селище Хустського району проходив міжнародний українсько-німецький мовний проект "Мовна Майстерня ä та ї". Цей проект реалізується об’єднанням GPFS e.V. у співпраці із організацією YMCA з Нижнього Селища та із програмою підтримки "Meet up! Німецько-українські зустрічі молоді" фонду "Пам’ять, відповідальність та майбутнє" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та Фонду Роберта Боша.
Як розповів інтернет-виданню "PMG.ua" один з організаторів проекту Олександр Турон, це вже давня європейська практика мовних обмінів. Адже громадське об’єднання GFPS e.V. вже тривалий час організовує проекти мовного обміну між Німеччиною, Польщею, Чехією та вже вдруге між Німеччиною і Україною. У цьогорічному мовному проекті узяли участь 20 учасників та учасниць з Німеччини та України, серед яких 9 німців та німкень, а також проектна менеджерка проекту Альмут Мюллер і викладачка німецької мови як іноземної Лорен Гертнер.
"Проект є унікальним у своєму роді, оскільки люди впродовж двох тижнів живуть разом та мають можливість спілкуватися неформально. Програму першої половини дня складали інтерактивні мовні заняття в невеликих групах іноземною мовою під керівництвом професійних викладачів. У творчих майстернях впродовж другої половини дня учасники знімали короткі відео на тему мови, як приклад, щоб пояснити певні слова, виявити мовні плутанини або презентувати місцевий сільський паб. Результат проекту націлений на подолання мовного бар’єру. Програма також включала екскурсії, культурні вечори та можливість знайомства з селом", – розповів про програму мовного табору пан Олександр.
На відміну від минулого року, цьогоріч під час мовного проекту учасники та тренери вирішили проводити майстер-класи з кіно. Так, В’ячеслав Кошан проводив майстер-класи з жанру мок’юментарі (псевдо документальний фільм). Цей жанр полягає у тому, що дії та сценарії фільмів цього жанру є вигаданими і спеціально "замасковані" під існуючу дійсність. Також були майстер-класи з інтерактивного кіно та анімації.
Олександр Турон зазначив, що перевагою подібних мовних проектів є те, що такий двотижневий інтенсивний формат навчання дає великий поштовх та словниковий запас для учасників з обох сторін. Адже тут є можливість вивчити живу молодіжну мову, якої не дізнаєшся на жодних курсах.
В’ячеслав Кошан у розмові з журналістами зауважив, що хотів би створювати схожі проекти: "Діти з першого та другого класів вчать іноземну мову. Але, на жаль, не знають, для чого їм потрібно вчити її. І тому немає інтересу її вчити. Такі проекти є для того, аби людям було далі цікаво вчити мову. А найкраще з цих проектів, що можна отримати, – це налагодження зв’язків для співпраці".
Загалом цей проект виявився вдалим. І Олександр Турон резюмував, що і надалі шукатимуть можливості співпраці заради продовження цієї традиції: "Ми були би раді, якби цей проект жив і далі. Тому відкриті до співпраці з громадськими організаціями та донорами".
Раніше видання розповідало, як школярі Довгого створили місця для активного відпочинку та навчання своїх односельчан.