Освітній закон: що про нього думають жителі угорськомовного села на Мукачівщині?

Життя  30 жовтня 2017 року, 09:30 1940

Нещодавно Президент України Петро Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою Закон про освіту. Попри те, що нова освітня реформа здебільшого принесе користь педагогам у вигляді підвищення соціальних стандартів та покращення рівня освіченості серед населення, ґвалт був піднятий щодо однієї зі статей Закону. Йдеться про статтю №7, яка стверджує, що мовою освітнього процесу в закладах освіти України є українська. Тобто, предмети в усіх навчальних закладах вивчатимуться саме українською мовою. Оця проблема мови навчального процесу неабияк стурбувала представників румунської та угорської нацменшин, а також усіх без винятку країн-сусідів, окрім Білорусі та Словаччини.

Освітній закон став чи не головною топ-темою як в Україні, так і в Угорщині. Особливо стурбував цей Закон Угорщину, яка переймається долею понад 150 тисяч закарпатських угорців, які вивчають предмети угорською мовою, – пише газета «Панорама» у номері від 19 жовтня.

Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень заявив, що офіційний Будапешт не підтримуватиме жодну ініціативу України на міжнародній арені до скасування мовної статті закону «Про освіту». А Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто наголосив, що його країна блокуватиме будь-яке зближення України та ЄС. Проукраїнські рухи стверджують, що цей закон створений для того, аби представники нацменшин могли соціалізуватись в українському суспільстві, могли навчатись в українських вишах, працювати і т.д.

Деякі представники радикальних рухів навіть бачать ймовірні ознаки сепаратизму та антидержавницької позиції серед угорців.

Журналіст газети «Панорама» завітав в угорськомовне село Дерцен, що на Мукачівщині. В селі проживає близько 2793 особи. Тут на вулиці майже не почуєш українського слова. Поруч з україномовними надписами назв вулиць є і угорськомовні. Приміщення сільради та місцевої школи прикрашають два прапори: український та угорський. Та попри повну угорськість села, в його центрі майорить саме український стяг.

Про скандальну мовну тематику селяни намагаються неохоче говорити. Однак при розмові з журналістом «Панорами» вони розвіюють давній міф, який витає цілою Україною про те, що в угорськомовних селах ніхто не знає і не розуміє української.

Шукаючи місцеву загальноосвітню школу, яка знаходиться позаду Будинку культури, діти охоче відповідали українською, показуючи місце розташування сільського навчального закладу.
Директор Дерценської ЗОШ пані Марина Патай неохоче відповідала на питання, які стосуються мовного закону. Однак зауважила, що діти, учні цієї угорськомовної школи, вже з першого класу щодня вивчають українську мову. І в розкладі помітно, що кожного дня в класах вивчають і українську мову, і українську літературу.

У свою чергу сільський голова села Дерцен Юлій Матей звернув увагу на те, що освітній закон став приводом для численних спекуляцій навколо цього питання: «От, деякі кажуть, угорці – сепаратисти. Угорці не поважають Україну. Особисто я запевняю, що ніяких антиукраїнських настроїв серед угорців немає. Навіть більше, люди знають, розуміють і володіють українською мовою. Так, в нашій країні зараз складне економічне становище, через що люди змушені їхати на заробітки. Але ми хочемо жити в мирі з представниками усіх національностей. Ми хочемо тут жити, на своїй рідній землі. Особисто мої діти навчались у Мукачівському педагогічному коледжі. І там їм знадобились знання з української мови. І вони активно користуються нею. А мовний закон став приводом для великої кількості спекуляцій та перекручувань фактів».

Загалом, жителі цього села уважно спостерігають за тим, що відбувається навколо освітнього закону. Але при цьому розуміють, що сила країни – у її різноманітності. Тому мови нацменшин потрібно зберігати та вивчати.

Джерело: PMG.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Loading...
Коментарі - 2