Масляна або Масниці: що потрібно робити протягом тижня та традиції святкування
Початок Масляної 2020 припадає на понеділок 24 лютого, а закінчуються святкування 1 березня. Це стародавнє слов’янське свято, яке присвячене кінцю зими і весняному пробудженню природи.
ВІДЕО ДНЯКоли Масляна в Україні
У 2020-му році це свято припадає на тиждень з 24 лютого по 1 березня.
РекламаІсторія Масляної
Це дуже давнє свято. У дохристиянську пору святкування Масниці було приурочено до весняного рівнодення, яке у ряду народів, що використовують сонячний календар, також було початком нового року. Нинішню назву свято отримало після прийняття християнства на Русі. Справа в тому, що православна Церква намагалася скасувати всі нагадування про язичництво. Тому з XVI століття на Русі ввели церковне свято Сирна седмиця, або М’ясопуст, яке передує Великому посту. У цей час потрібно було, поступово відмовляючись від спокус, підготувати свою душу і тіло до покаяння, пробачивши образи і примирившись з рідними і близькими.
РекламаЗагальновідомо, що в останній тиждень перед постом не можна вживати м’ясо, проте дозволяється їсти рибу і продукти з молока. Тому в народі Сирна седмиця отримала назву Масляна. До того ж, головний символ свята – млинці з маслом особливо смачні. Крім млинців головними атрибутами свята є народні забави і опудало Масляної.
За традицією, Масляний тиждень починається з понеділка і закінчується у неділю феєричним спалюванням опудала. Кожен день цього свята унікальний і наповнений глибоким змістом. У кожного з них своя назва і ритуали, які неодмінно потрібно було виконувати.
РекламаТрадиції Масниці
Головна традиція Масляної – випікання млинців, що символізують сонце. Крім того, печуть оладки, пироги, сирники, пончики і булочки.
Понеділок – зустріч. У цей день закінчували підготовку розваг, ходили по гостях і випікали перший святковий млинець. Його традиційно віддавали біднякам – за поминання душ покійних.
Вівторок – загравання або, по-простому, сватання: в селі в цей день влаштовували оглядини. Час обрано неспроста – у Великий піст весілля грати було не можна, а от вже після Великодня, на Червону гірку, можна було і відзначити створення нової сім’ї. Тому молодь знайомилася під час Масляного тижня з далекосяжними цілями.
Середа – ласунка. В масляну середу матір дружини пече млинці і пригощає ними зятя. Вважається, що чим багатший її стіл, тим більше теща благоволила до чоловіка своєї дочки. Саме від традицій цього дня виник крилатий вислів "до тещі на млинці".
Читайте також: Що можна їсти у Великий піст? Рецепти пісних страв до посту
Четвер – розгул. У четвер з розмахом починалася Широка Масниця. І, звичайно ж, жодний святковий тиждень не проходив без ігор: хороводи, пісні всім двором, катання з гірки, стрибки через багаття, кулачні бої, все це в супроводі пісень і танців. Але головна традиція – взяття снігового містечка. Діти і дорослі будують снігову фортецю, діляться на дві команди - піхоту і кінноту - і починають гру. Піхота, як правило, захищає фортецю, кіннота ж намагається її зруйнувати.
РекламаП’ятниця – тещині вечірки. У цей день, навпаки, мати дочки сама навідується в будинок до зятя, і той так само повинен нагодувати її символом Масниці. Причому приходить теща не одна, а з «товарками» - подружками, щоб похвалитися перед ними, яку повагу їй надає зять.
Субота – зовицині посиденьки. У передостанній день Масляного тижня молоді невістки запрошували до себе в гості родичів чоловіка, в першу чергу, зовиць. Якщо зовиці були незаміжні, то запрошувалися також холості подруги невістки. А якщо вже сімейні, то і подруги запрошувались ті, що заміжні.
Неділя – проводи. Народ починав підготовку до Великого посту. Просили вибачення у близьких, поминали померлих. Всю їжу доїдали, а що залишалося – спалювали. Ретельно мили посуд, а потім йшли в лазню. Завершувало свято урочисте спалення опудала Масляної, а попіл від нього розвіювали над полями, щоб прийдешній рік був врожайним.
