Провал на Євро – 2016: хто винен?

У будинку футболу України в Києві 24 червня голова ФФУ Андрій Павелко підвів підсумки провального для нашої національної команди ЄВРО 2016 у Франції. Більше ніж 100 медійників, які зібрались на прес-конференції, майже 2 години слухали, відверто кажучи, безглузді виправдання, які мали опосередковане відношення до футболу. Вступна промова очільника українського футболу змусила впевнити аудиторію у його бажанні скинути всю відповідальність з себе за ганебний виступ «синьо-жовтих» на головному турнірі старого світу. Головним аргументом на користь збірної Андрій Васильович назвав саме той факт, що ми, на відміну від таких збірних як Данія, Греція, Нідерланди врешті-решт пробились у фінальну частину у Франції. На думку головного футбольного функціонера країни, участь у груповому етапі вже можна рахувати успіхом нашої збірної. Ніяких претензій ні до головного тренера Михайла Фоменка, ні до гравців команди немає, що ж тут казати про виконком Футбольної Федерації України.

На питання, що завадило тоді Україні показати всю свою ігрову міць, пан Павелко почав звинувачувати журналістів, які, як йому здається, «Роздували штучно всі проблеми, нагнітали ситуацію», – далі більше. Саме медійники збірної зробили найбільший внесок у розлад між вболівальниками та гравцями головної команди. «Розумієте, був ажіотаж, штучне нагнітання перед Євроконфліктом  Кучер-Степаненко-Ярмоленко, так було поставлено, ця тема була пріоритетом для них. Чому наш головний медіа-партнер замість того, щоб налагодити ланцюжок «вболівальники-збірна» лише нагнітає становище у конфліктах? Про який мікроклімат можемо тоді говорити? Чому ніхто не говорить про примирення?» – зазначив президент ФФУ.

Вирішивши, що цього недостатньо для того, щоб впевнити аудиторію у своїх «раціональних» дискурсах, Павелко на ряду з представником тренерського штабу збірної України Володимиром Онищинком по-справжньому апелювали до забобонів, які переслідували збірну за весь час групового етапу. Жінка-водій та проблемний трап літака – саме ці прикмети також зіграли свою роль у незграбному виступі збірної. «Все почалось на початку нашого прибуття у Францію. Коли не могли подати трап до нашого літака й прийшлося його відтягувати, коли я побачив жінку-водія у автобусі… Все важливо, коли діло доходить до такого відповідального змагання. Також хотілося б відмітити арбітраж (наша держава, до речі, не була представлена ні однією суддівською бригадою у Франції, окрім всього іншого). Він, – мовляв, – відрізняється від того, який на даний момент існує в Україні». Якщо містичний фактор на думку Онищинка дійсно грає таке важливе значення у провалі збірної, – додати тут нічого.

Апогеєм «конструктиву» з боку президента став фінансовий звіт національної команди. Андрій Васильович підтвердив наявність першого траншу з боку УЄФА, яких буде 4 і в сумі має становити 8 млн євро, але на що і як будуть витрачатися гроші, ніхто нічого не почув, окрім жартів та загальних фраз з боку голови ФФУ. Мовляв: «Самі розберемося».

З цієї прес-конференції можна винести лише одне: якщо не зміниться структура роботи ФФУ, ніяких змін на краще чекати не потрібно. Це вже не перший прецедент, який змушує задуматися про виконання своїх обов’язків Андрія Васильовича та його штабу.  До цього своєрідні дзвіночки мали місце не раз, згадуючи конфлікт Ярмойленко-Степаненко та відсутність покарання першого, полуфінал кубка України, де противостояли один одному луганська «Зоря» та дніпропетровське «Дніпро», що закінчилось фізичним насиллям, направленим до судді з боку футболістів «Дніпра», загроза «розпустити прем’єр лігу», якщо продовжиться критика виконкому будинку футболу з боку представників донецького «Шахтаря»…. З цього можна зробити лиш один висновок: в Україні відсутній механізм роботи футболу. Саме управління цього механізму повністю відкидає хороший середній рівень гравців нашої команди, які доводили це на клубному єврорівні у складах «Динамо» та «Шахтаря» у Лізі Чемпіонів та Лізі Європи відповідно. Однак мізерне фінансування інших клубів ставить хрест на повноцінному розвитку нашого футболу. Не дарма Тарас Степаненко, основний опорник нашої збірної, зазначав, що рівень другої англійської ліги – Чемпіоншипу, на ранг вище ніж всі команди нашої УПЛ, окрім грандів («Динамо» й «Шахтаря»). Саме перманентні проблеми з ліцензуванням наших команд змусили в цьому році харківський «Металіст» та запорізький «Металург», враховуючи банкротство, припинити своє існування. Хочеться відмітити лиш одне: якщо проблеми з менеджментом не тільки ФФУ, а й клубів держави не будуть вирішені, розвиток молоді завжди буде уповільнений, тому наступним поколінням продемонструвати весь свій талант буде набагато важче, ніж цим хлопцям, які ще місяць назад по праву вважалися потенційно золотими серед експертів.