Примари Мукачева

Мукачево – місто замків, палаців та старовинної архітектури, краса якого щоденно притягує сотні туристів. Воно вабить своєю вишуканістю, європейським шармом та привітною атмосферою. Проте, є й інший бік медалі. Різким контрастом центральних вулиць міста є декілька будинків-примар, які стали прихистком для безхатченків, сектантів та збирачів металу.Незважаючи на свій потенціал, розташування та історичну цінність, ці будівлі є покинутими напризволяще і приречені на руйнування. Ми сконцентрували увагу на двійці найбільш загадкових та містичних будівель, які притягують і одночасно відштовхують своїм виглядом.

Палац Ковнера (Ковнер-каштель)

Будинок із багатою історією знаходиться по вулиці Берегівська, 64а. Палац збудований наприкінці ХІХ ст. У воєнні часи там розташовувався штаб угорської контррозвідки.У повоєнні роки власниками палацу були різні державні органи, останні з них – районна прокуратура. З початку 2000-х років будівля залишилася покинутою. На сьогодні палац-красень перебуває у жалюгідному стані: завалена підлога, зруйноване перекриття, єдине, що залишилося - це неймовірної краси дубова стеля, на якій майже не відбилися останні 100 років. Будинок став великою сміттєвою урною для розташованих поряд багатоповерхівок. Палац не відгороджений від житлового масиву, і «відданий в оренду» всім охочим. Наразі він знаходиться на балансі міста. Проте на такого проблемного «пацієнта» важко знайти покупців. Міські очільники кажуть, що з відновленням фінансування міста, швидше за все, будинок можливо перетворять чи то на дитячий садок, чи то у клініку. (Мені здається, що досить дивно було б, якби у стінах колишнього місця для допитів розмістився заклад для дітей.)

Тубдиспансер (вул. Миру, 96)

Як на мене, наймістичніше місце серед тих, які ми обнишпорили за період написання матеріалу. Після довгого дослідження теми закинутих споруд Мукачева, точної дати будівництва цього об’єкту ми встановити так і не змогли. Змушені опиратися на усні розповіді. Отже, будинок звели приблизно у 20-х - 30-х роках минулого століття. За першочерговим задумом його будували як один з корпусів лікарні. Надалі, це було інфекційне відділення Мукачівської ЦРЛ, в якому розташовувався і туберкульозний диспансер. Головний лікар лікарні, Василь Васюта, каже, що диспансер був зачиненого типу, тому ніякої загрози для жителів навколишніх будинків не мав. 2004 року корпус закрили, проте явних на це причин не було. Будинок був при постійному користуванні, тому за ним доглядали. Нам сказали по секрету, що лікарів та пацієнтів, м’яко кажучи, попросили піти. Напевно когось привабила величезна споруда, що знаходиться майже у центрі міста. Після звільнення приміщення, ті, які накинули оком на будинок, провели повну дезінфекцію, проте чомусь далі у них не склалося. Ось уже 10 років будинок є сиротою, покинутою напризволяще. Так як недіючий лікувальний корпус знаходиться на балансі міста, то його вже котрий рік хочуть "видати заміж", як вже не надто молоду старшу доньку за першого кращого претендента. У Мукачеві мав проходити аукціон, але на стару будівлю не знайшлися охочі її придбати. Після щорічної експертної оцінки міська влада встановлює нову ціну, і вона, до речі щораз падає. Нині вона становить немало й небагато майже 755 тис. гривень. Отримані кошти з продажу не були б лишніми для міського бюджету. Адже за майже мільйон гривень можна було б зробити мінімальний ремонт доріг, відремонтувати фасад якоїсь школи, або передати частину коштів на підтримку закарпатських військових, що знаходяться у зоні АТО.