Капітальний парадокс (ФОТО)
Без вікон, без дверей, проте хата не повна людей. Дитяча загадка, але не про дитячі проблеми одного чомусь і Богом забутого будинку Мукачева. У колишньому студентському гуртожитку ще кілька років тому було чути нічні співи та мольби про «халяву», тепер – це суцільна пустка. Цей «огірок» знаходиться недалеко від центру міста, по вулиці І.Франка, 146. Із багатоквартирного (57 квартир) 5-ти поверхового будинку, його заселяють лише 27 сімей. Все б нічого, але поряд із майже обладнаним для нормального життя під’їздом знаходиться старе та занедбане приміщення, у якому можна знімати фільми жахів. Затоплений підвал із непролазним шаром сміття, провалена підлога, обдерті стіни, на першому поверсі можна зустріти навіть гуляючого коня. Жителі квартир бідкаються, що збилися з рахунку, скільки разів уже зверталися до міської влади із проханнями про допомогу, але, на жаль, все марно. Ми вирішили розібратися із будинком-кошмаром, який є для усього мікрорайону, немов більмом в оці. Версій стосовно причин виникнення комунального хаосу вистачає. 1998 року голландські інвестори виділили кошти на реконструкцію будинку. Проектом реконструкції передбачався поділ будинку на дві частини. В одну із частин мали заселити сиріт та дітей, батьків яких позбавили батьківських прав. Інша ж частина і далі мала заселятися сім’ями колишніх працівників м’ясокомбінату, «Будіндустрії» та ПМК. Для реалізації проекту виділялося 2 млн. грн. За ці гроші повинні були встановити новий шатровий дах та відремонтувати під’їзд. Дах таки вдалося встановити, проте під’їзд не довели до ладу. Внаслідок зупинки ремонтних робіт було виділено охорону об’єкта. Проте згодом, внаслідок втручання працівників КРУ, охорону було відкликано, зумовлюючи це як несанкціоноване витрачання бюджетних коштів. Така халатність з боку бюрократів не забарилася із наслідками. Невідомі «добродії» без будь-яких перепон виносили із будинку все, що, на їхню думку, лежало криво. Дійшло навіть до того, що так звані «мисливці за металом» демонтували частину перекриття у пошуках легкого заробітку. «Вже більше 10 років будинок перебуває у запущеному стані. Немає газу, багато хто щомісяця заправляє газові балони, а так все на електриці, зате в кінці місяця приходять рахунки на 1000 грн. Окрім комунікацій нас турбують нелюдські умови проживання. У під’їзді бігають щурі, а у тій незаселеній частині приміщення часто вештаються бомжі. Як би ми були впевнені у тому, що нас завтра не виселять, то ми самі вже навели б тут лад, відремонтували свій під’їзд», – розповідає пані Наталя, жителька однієї з квартир гуртожитку. Представники ІТВ – сервісу, які обслуговують дану будівлю, кажуть, що зараз по документах будинок знаходиться у стадії капітального ремонту. У зв’язку з цим працівники комунальних господарств не можуть здійснювати поточний ремонт. Як наслідок – напівзруйновані сходові клітки та коридори, в яких відсутнє освітлення та гуляє вітер, тонни каналізаційних стічних вод у підвалах та гори сміття у необжитій частині гуртожитку. Виникає парадокс, якщо ж будинок знаходиться у стані капітального ремонту, то чому у ньому досі живуть люди? Над напівзруйнованим гуртожитком висить низка невирішених питань, які загрузли у болоті паперової тяганини. Жителі будинку раді б і власним коштом відремонтувати проблемний під’їзд, але вони не мають права власності на дані квадратні метри, то невпевнені, що завтра, після завершення ремонту, їх звідти не виселять. Але оформити право власності на житло не так і легко. Наприклад, якщо житель гуртожитку захоче викупити своє житло, то це йому ніяк не вдасться, адже в будинку триває «капітальний занепад». А от завершити ремонт ніхто не в змозі, бо держказначейство протягом декількох років блокує фінансування. Для викупу своєї житлової території жильцю потрібно проживати у помешканні не менше 5 років і мати документи, які підтверджують факт проживання. Колишніх працівників великих міських підприємств заселяли у приміщення по вул. І.Франка,146 майже на пташиних правах. Надалі люди так би і жили, однак вже за останні роки комунальні господарства почали укладати із ними договори на проживання у даній будівлі, задля можливості майбутнього викупу житлової площі. Наразі будинок застиг, у ньому не відбуваються жодні ремонтні роботи. Щороку на розвиток будівлі виділяється 1,7 млн. грн., але через відомі усім проблеми із казначейськими рахунками, вони просто ніяк не можуть потрапити до мукачівського бюджету. Як повідомляють працівники комунальних служб, наразі питання про виселення людей з проблемної будівлі не стоїть. Ніхто не в праві виселити людей на вулицю. Якщо ремонт все ж таки відновиться, то чиновники обіцяють тимчасово переселити їх в інші помешкання. За цьогорічними підрахунками кошторисна вартість реконструкції будинку обійдеться державі вже у 15 млн. грн. Жильцям проблемного будинку залишається тільки чекати. Наразі ніхто не бере на себе відповідальність ставити часові рамки для фінансування та виконання ремонтних робіт. Фактично люди покинуті напризволяще. Зволікаючи далі, за кілька років будинок може просто розвалитися. Можливо міська влада зможе зрушити кригу із давно замороженого капітального ремонту?
