Заміжжя, якого не хочуть жінки, жінки, які не хочуть заміж (especially for men)

Я, Тетяна, будучи при здоровому глузді (хоча це треба перевірити), з власної волі, тримаючи руку на Сімейному кодексі, урочисто заявляю: не всі жінки хочуть заміж!І поки феміністки аплодують, а щасливі у шлюбі скоса поглядають на ці рядки, скажу, що насправді я щиро радію за тих, кому вдалося потурбуватись про власну цілісність, накинувши одне одному на шию зашморг Гіменея, і провадячи дорогою життя у невідоме майбуття. Але не можна не відмітити парадокс сьогодення: ближче до 40 (а то й раніше) все більше чоловіків прагнуть до стабільності – стабільний борщ з пампушками на вечерю, стабільне виконання подружнього обов’язку по середам, стабільні щорічні відвідини улюбленої тещі…; і так само з віком все менше жінок готові надати таку стабільність. Якщо до 20 років не вдалося нікого затягнути до РАЦСу, то після 20-ти – дуже важко наважитись на такий крок. Перед написанням заміточки довелось провести невеличке «»соціологічне» дослідження, аби зібрати докупи ті речі, котрі стримують жінок (ви не повірите, скільки всього вже написано на цю тему). Та ми не будем зараз згадувати про те, що жінки стали самостійними і незалежними, що вони надивились багато прикладів невдалих шлюбів, чи у них була невдала модель власної сім’ї, і тому вони не хочуть брати в цьому участь. Давайте за краще розглянем ті аспекти, котрі не видно неозброєним оком. Тож озброївшись гендерними особливостями, зупинимось на наступному:

Жінки вже давно не Попелюшки. Вони вже не марять білою сукнею, принцем на коні і бенкетом на весь світ. Кожна жінка знає, що після слів «давай одружимось» її чекає півроку-рік приготувань, вибирань залів, квітів, бантиків, складання списку гостей. І все це треба вмістити у не такий вже й широкий бюджет. Більшість пар влаштовує весілля для інших (сусідів, родичів, троюрідних тьоть двоюрідного брата,всіх і не пізнаєш, хто є на весіллі), але не для себе. Багато жінок готові просто зареєструвати свій шлюб у РАЦСі в присутності представника держави, бо…

…Жінки цінують свій час і простір. А заміжжя забирає його практично повністю. І вже замість посиденьок з подругами, треба спішити додому, бо там чекає голодний чоловік, який не вміє приготувати і смаженої картоплі.

А готувати теж не кожна жінка любить. Та ж заміжжя – автоматична підписка «на невиїзд» з кухні: сніданки, обіди, вечері. І не просто, а «так, як готувала його мама» чи «бабуся», чи пиріжки, як були у «тьоті Люсі». В той час, коли жінці вистачає бутерброду на сніданок, обіду в кафе і вечері фруктами.Такий прийом їжі – не єдина усталена річ для жінки. Вони звикли самостійно приймати рішення, розплановувати свої будні та вихідні. Робити те, що подобається їм, спілкуватись з собі приємними людьми, спати досхочу, одягатись і фарбуватись на власний смак. А після заміжжя починається: з тими не спілкуйся, з тими не гуляй, довго не затримуйся, нащо тобі фарбуватись, чому ти проти того, аби мені о першій ночі дзвонила Наташа, вона ж тільки мій друг?Зради і обману жінки бояться більше за все. Тому і надають перевагу вільним стосункам, де ніхто нікому нічого не винен. І ніяких брудних розкиданих шкарпеток, неопущених обідків унітазу. А для душі легше завести коханця. Або кота. Чи ще краще рибок – вони хоч мовчать.

Ні, я не феміністка, та скажу: виходити заміж я не хочу. А Ви?