Покращення життя вже сьогодні згідно нового Закону України “Про зайнятість населення”, або ще один крок на шляху від стабільності до добробуту

Не так давно Президентом України Віктором Януковичем було підписано Закон «Про зайнятість населення», який вступить у силу 01 січня 2013 року. Його першопочатковий варіант було опубліковано ще в квітні 2011 року і він викликав активну критику з боку профспілкових активістів. Оновлений текст законопроекту дав зрозуміти, на що було витрачено фактично рік доопрацювання. Пропонований документ посилив свою дискримінаційну складову стосовно незахищених верств населення, насамперед, молоді, і навіть розширив коло своїх потенційних «жертв».Очевидно, з прийняттям даного закону діючою владою «зроблено» ще один крок на шляху від стабільності до добробуту. Що ж спробуємо розібратись у масштабності цього кроку на шляху до покращення «вже сьогодні».

Згідно до пояснювальної записки до зазначеного законопроекту, основною метою прийняття законопроекту є створення ефективного механізму сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості населення у процесі реалізації соціально-економічної політики держави, забезпечення конституційних прав і гарантій громадян на працю та соціальний захист від безробіття.

З метою стимулювання зайнятості населення положеннями законопроекту пропонується запровадити наступні механізми, зокрема:передбачена річна стовідсоткова компенсація єдиного соціального внеску для тих роботодавців, які створюють робочі місця для вразливих на ринку праці категорій громадян: випускників без досвіду роботи, батьків з дітьми до 6 років, інвалідів, сиріт , осіб старших за 50 років. Люди старші за 45 років зможуть отримати від держави ваучер для оволодіння новою спеціальністю, а випускники, які будуть працювати в сільській місцевості, зможуть розраховувати на одноразову допомогу в розмірі 10 мінімальних зарплат. Крім того, закон забороняє в оголошеннях про прийом на роботу вказувати бажану стать і вік кандидата. За послуги кадрових агентств будуть платити тільки роботодавці, вимагати оплату своїх послуг з безробітних агентствам заборонять. Роботодавець, який протягом року забезпечував створення робочих місць та забезпечував виплату заробітної плати у розмірі не нижче 3 мінімальних заробітних плат в наступному році має право на зменшення  розміру єдиного соціального внеску. Разом з цим пропонується привести у відповідність до європейських стандартів діяльність приватних агентств зайнятості, врегульовується питання наймання працівників такими агентствами для виконання роботи в іншого роботодавця.Законопроектом пропонується встановлювати статус безробітного особі, яка не працює, з першого дня звернення до Державної служби зайнятості.

Одна з найпопулярніших норм прийнятого Закону «Про зайнятість населення» - це заборона вказувати у вакансії вік і стать кандидатів, за виключенням пропозиції якої-небудь специфічної роботи, яка може бути виконана виключно особами визначеної статі. Парламентарі чомусь впевнені, що дана норма допоможе знайти роботу більшій частині українців. В реальності таке нововведення навряд захистить шукаючих роботу, яких все рівно у випадку відсутності відповідних навиків і компетенції відсіють на стадії співбесіди. А от кадровикам заборона на вказування віку та статі тільки додасть роботи, адже їм доведеться тратити масу часу на спілкування з рядом не підходящих працівників, які, до прикладу, у 21 рік захочуть спробувати сили у статусі керівника відділу чи головного бухгалтера підприємства. У результаті втратить час і кандидат, який би міг у цей час спробувати власні сили у більш підходящій йому галузі, і зросте навантаження на кадровиків, які все одно візьмуть того, хто їм потрібен, провівши конкурсний відбір.

Також видається сумнівною доцільність заміни в Законі України «Про зайнятість населення» дотацій роботодавцю 50 % компенсацією суми нарахованого єдиного внеску саме з точки зору ефективності стимулювання роботодавців. На сьогоднішній день вартість створення нового робочого місця значно перевищує ті виплати та податкові пільги, якими держава намагається підтримати відповідну ініціативу роботодавців, і тому навіть ретельно виписаний механізм дотацій працює недостатньо ефективно. Компенсаційні виплати фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є суттєво меншими за дотації, отже, вони є гіршим стимулом, ніж дотації. Таким чином, можливості молодих людей щодо отримання першого робочого місця звужуються навіть порівняно з тим станом речей, який є сьогодні.При цьому зменшення єдиного соціального внеску для створення нових робочих місць означає зменшення виплат до соціальних фондів, у першу чергу, до Пенсійного фонду. Та головне, щоб запропоновані норми згодом отримали дієвий механізм їх реалізації та навколо компенсацій і пільг на єдиний соціальний внесок не виникло ситуації, подібної до проблем з відшкодуванням ПДВ. Тому що в такому випадку нововведення принесуть лише тисячі нових судових розглядів, а не робочих місць.

Крім того, Законом заборонено направляти співробітників на робочі місця у компанію, у якій протягом року відбувалось скорочення штату. Дана норма фактично звузить можливості підбору персоналу у багатьох компаніях, які, до прикладу, дійсно скоротили штат кілька місяців назад, а тепер вирішили розширити його, оскільки ситуація на підприємстві покращилась.

Посередництво у працевлаштуванні на роботу, причому не лише за кордоном, а й в Україні, відповідно до закону, вимагає від тепер обов’язкового ліцензування. Агентства зайнятості не можуть стягувати з громадян жодних оплат за посередництво у працевлаштуванні — ні гонорарів чи винагород, ні прямих або непрямих, ні повністю або частково. Послуги агентства оплачують тільки роботодавці. На думку кадровиків, заборона агентствам брати плату з тих, хто шукає місце, щоб позбутися від шахраїв, які продають списки неіснуючих вакансій, є непродуманою. За законом повинен платити тільки роботодавець, але вони через агентства шукають дефіцитні професії. Виходить, що тому, хто бажає влаштуватися будівельником або продавцем, стане ніде отримати інформацію.

Варто також звернути увагу на відповідальність роботодавців, яка суттєво зменшена. У разі неподання даних про працівників, які будуть позбавлені роботи внаслідок майбутнього вивільнення, стягується штраф у розмірі 4-х зарплат за кожного працівника. Згідно нинішнього закону, ця санкція втричі більше — зарплата за 12 місяців.

Ще одна норма, якою дуже гордяться провладні автори ініціативи, також викликає сумніви у її ефективності. Так роботодавці можуть приймати молодих спеціалістів на стажування строком до шести місяців, яке не передбачає оплати, проте з записом у трудовій книжці. Цей момент може призвести до погіршення і без того не найкращої ситуації з працевлаштуванням у країні. Роботодавець отримує ще одну можливість не приймати на роботу випускників офіційно, адже тепер про кожного співробітника, з яким фактично є, а юридично – нема трудових відносин, перевіряючим з податкової служби чи центру зайнятості можна буде сказати, що ці десять працівників – усі як один, працюють на умовах безплатного стажування.Щоправда, звісно ж, безоплатність може бути встановлена лише за згодою сторін. Та варто згадати, що формально і випробувальний термін є «добровільним». Інакше вас просто не візьмуть на роботу. В умовах слабкості профспілкового руху, випробувальний термін став тією пропозицією, від якої неможливо відмовитись. Але, як виявилось, навіть випробувального терміну стало вже замало. Стажування є більш вигідним для роботодавця, аніж випробування. Кодекс законів про працю України передбачає, що випробування строком до 6 місяців може встановлюватись лише в окремих випадках і за узгодженням з профспілковим комітетом. За загальним правилом, для працівників встановлюється тримісячний термін випробування. До того ж, на цей період має виплачуватись зарплата. У свою чергу безкоштовне стажування може бути продовжене аж до півроку. Також варто відзначити, що вразливі категорії громадян  звільняються від випробувального терміну, а ось відносно стажування такого імунітету не передбачено. Ще однією «перевагою» стажування є і те, що його проходження не означає подальшого працевлаштування, адже закон не визначає подальших відносин роботодавця та молодого спеціаліста після завершення терміну стажування. І як би це цинічно не звучало, але безоплатне стажування розглядається як послуга працівникові, що надасть йому конкурентну перевагу на ринку праці. Відтак, керівники підприємств зможуть щопівроку набирати нових стажувальників і таким чином мати постійну кількість безкоштовних працівників.Та й значення запису в трудовій книжці за умови безоплатної праці, по суті, нівелюється. Адже стаж працівника рахується за сплатою трудових внесків, єдиного соціального внеску. Це означає, що вона не отримує пенсійного стажу й страхового на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві.. варто також підкреслити, що  молоді спеціалісти, котрі шукають роботу вперше, мають право на отримання допомоги по безробіттю лише на протязі 180 днів, а не 360, як зараз.

Також не можна оминути увагою ту норму закону, згідно якої перебування на обліку покладе на працівника нові обов’язки, не передбачені нинішнім законом. Зареєстровані безробітні зобов’язані будуть самостійно здійснювати активний пошук роботи, а також відвідувати Державну службу зайнятості у визначений і погоджений з нею час, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. Якщо проконтролювати перший обов’язок фактично неможливо (він швидше вказує на девіз закону — «подбайте про себе самі!»), то невиконання другого тягне зняття з реєстрації у якості безробітного. Останнє нововведення взагалі не зовсім зрозуміле в епоху стрімкого розвитку засобів комунікації, коли з людиною можна без проблем зв’язатись багатьма шляхами. Втрата статусу безробітного можлива навіть у випадку встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг). Частота та систематичність такого підробітку ролі не грає.  То ж, якщо ви вирішили виконати якусь роботу на умовах фрілансу, щоб просто не померти з голоду, то не кажіть, що вас не попереджали. Більше того, зняття з обліку центру занятості можливе навіть за більш невинної обставини: за умови припинення професійного навчання за направленням служби з незалежних від безробітного обставин.

Як бачимо, даний Закон «Про зайнятість населення», за сьогоднішніх умов, є ще одним законом Партії регіонів, що має виключно пропагандистський характер та не здатен сприяти працевлаштуванню населення у нашій країні. По суті питань –  ні зайнятості, ні створення першого робочого місця для молоді – він не вирішує, тому що реальних мотивацій немає. Проблему слід вирішувати в корені – почати з системи оподаткування та підтримки розвитку бізнесу. Якщо в суспільстві обмаль підприємств, що розвиваються, а є, здебільшого, підприємства на межі закриття, то як зміни в законодавстві, щодо працевлаштування зможуть змінити ситуацію на краще? Та у діючої влади є відповідь і на це питання. Наступним поступом на шляху до «подолання безробіття» має стати прийняття парламентом запропонованого Партією регіонів антиконституційного Трудового кодексу, як ще одного засобу «радикального покращення вже сьогодні”. Тому усі свідомі українці повинні заявляти про свою незгоду, а також організовано виступити проти таких«ініціатив покращення»!

Марія Куляба,

юрист, правозахисник,

директор по роботі з корпоративними клієнтами

ТОВ «Юридична компанія Павла Мельника»