Оцифрована нація

Мельник Павло 9 жовтня 2012 року 17:44 307
2 жовтня 2012 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 10492 «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». За відповідне рішення проголосували 233 депутати. Документ підтримали фракції Партії регіонів, Народної партії, КПУ та кілька позафракційних депутатів. Даний закон встановлює перелік, підстави видачі та технічні характеристики ідентифікаційних документів, зокрема тих, що дають право виїзду за кордон. Що ж, в період, коли увага громадян та міжнародної спільноти прикута до виборів, парламентарі українського парламенту вчергове «порадували» життєво необхідними змінами на шляху до покращення та добробуту українців. Офіційним приводом для прийняття даного закону стала благородна мета - налагодження безвізового режиму з Європейським Союзом. Необхідність введення біометричних паспортів для виїзду за кордон визначається провладними «ініціаторами» як елемент діалогу щодо лібералізації ЄС візового режиму для України для досягнення власних цілей. При цьому слід зазначити, що прийняттю даного закону передувала боротьба двох концепцій реформи ідентифікаційних документів, одна з яких була зорієнтована на заміну великої кількості ідентифікаційних документів (ініціатором став депутат від Партії регіонів – Василь Грицак), інша – передбачала біометризацію лише паспорта для виїзду за кордон (ініціатором став міністр юстиції Лавринович). Більшість незалежних експертів схилялася до підтримки позиції Мінюсту. Однак врешті-решт перемогла позиція регіонала Грицака, яка передбачає реформу широкого кола документів - значно ширшого за те, що вимагається Євросоюзом для запровадження безвізового режиму, вочевидь за принципом «виконали - перевиконали!». Молодці! Як зазначає у пояснювальній записці автор законопроекту, ціллю його ухвалення є «запровадження загальноприйнятої європейської практики щодо створення та забезпечення функціонування реєстру населення». Що ж спробуємо розібратись, що насправді чекає на українців після підписання даного закону Президентом України. У першу чергу слід сказати про те, що більшість документів особи будуть містити біометричні дані, хоча ЄС очікує цього лише щодо документів для виїзду за кордон. Цілком очевидно, що виготовлення таких документів з електронними носіями, а також оснащення органів влади технікою для зчитування таких даних, відбуватиметься за рахунок українських громадян. По-друге, проблему для громадян може скласти відсутність у новому паспорті громадянина України відомостей про місце проживання. Оскільки велика кількість адміністративних та соціальних послуг прив’язана до місця проживання, громадянам доведеться регулярно звертатися до чиновників по довідки про місце проживання, оскільки в паспорті ця інформації не передбачена. У зв’язку з цим, українцям слід приготуватись до того, що незабаром доведеться регулярно відвідувати органи влади для отримання чергової довідки, яка підтверджуватиме таку реєстрацію. Звертатися до чиновників взагалі доведеться значно частіше. Навіть діти з народження тепер будуть змушені отримувати той же паспорт, переоформляючи новий кожні десять років. Ще один подарунок українцям – тим, хто має водійське посвідчення старого зразка до 2014 року слід отримати нове. В той же час чимало інших недоліків можуть створити проблеми при впровадженні даного закону, зокрема, термінологічна плутанина. До прикладу, замість нинішнього внутрішнього паспорта запроваджується пластикова картка, але вона зберігає стару назву – «паспорт громадянина України». Виходячи з міжнародної практики паспортом називають документ, оформлений у вигляді книжки, призначений для виїзду за кордон, а внутрішній пластиковий ідентифікатор називають «посвідченням особи» (ID-карткою). Незрозумілою є природа і призначення такого документу як «картка мігранта», адже для іноземців та осіб без громадянства, що перебувають тривалий час на території України, передбачена «посвідка на постійне проживання» та «посвідка на тимчасове проживання», а також для біженців – «посвідчення біженця» та «проїзний документ біженця». Поняття «мігрант» взагалі не прописане в правовому полі України, отже не потребує документального посвідчення, а запровадження такого дивного документу як «картка мігранта» (з терміном дії всього один рік) виглядає лише як вияв бажання виробників документів заробити більше грошей на іноземцях. Крім того, незрозуміло, чому посвідки на тимчасове і на постійне проживання мають термін дії лише один рік. Це було б виправданим для посвідки на тимчасове проживання, тоді як посвідка на постійне проживання цілком могла б мати триваліший термін дії. З огляду на це, при впровадженні даного закону в життя, незручності виникнуть як у громадян України, так і в іноземців. Крім того, закон зберігає низку інших існуючих проблем «поліцейської держави України»: систему двох паспортів – внутрішнього та закордонного, підзаконне, тобто відомче регулювання процедури видачі документів особи; необґрунтовані строки видачі документів, де загальний складає 30 днів, швидше – за окремою заявою, за додаткову плату. До того ж, у порядку оплати паспортних документів також зберігається існуюча непрозорість та відомча корупція. Замість того, щоб у законі чітко визначити вартість кожного документу, депутатами було внесено додаткову поправку до Бюджетного кодексу, яка фактично уможливлює стягнення кількох платежів за одну адміністративну послугу. Ця поправка  до всього ще й прямо суперечить нещодавно ухваленому закону «Про адміністративні послуги». Та найнебезпечнішим у цьому законі є саме створення Єдиного державного демографічного реєстру. До безконтактного електронного носія у паспорті вноситимуть інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру: ім’я особи, дата народження/смерті, місце народження, стать, дата внесення інформації про особу до Реєстру, відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України, реквізити документів, виданих особі (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа), відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою, відцифрований зразок підпису особи, відцифрований образ обличчя особи, додаткова змінна інформація (про місце реєстрації, про сімейний стан, про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, про видачу приватизаційних паперів, додаткові (факультативні) біометричні дані, параметри), інформація з відомчих інформаційних систем (ВІС). Надалі до загальних даних про людину, можливо, додадуть і скан сітківки ока. Це також передбачено в законі. Новий документ буде представляти стандартних розмірів пластикову карту з електронним чіпом, який міститиме набагато детальнішу інформацію про свого  власника, ніж існуючі загальногромадянський і закордонний паспорти разом узяті. Отже, депутати дозволили збирати про громадян практично необмежену інформацію. Хто, коли і з якою метою буде використовувати її, питання риторичне. Є серйозні сумніви щодо можливостей держави захистити конфіденційну інформацію кожного громадянина. Існують також сумніви щодо того, як державні або інші інститути і з якою метою, будуть таку інформацію використовувати. Як бачимо, Україна продовжує скочуватися до держави повного тоталітаризму. Контроль над суспільством, тобто приватним життям громадян – стає однією з явних ознак тоталітарного режиму в Україні! Також залишається відкритим питання щодо того, хто займеться виробництвом біометричних паспортів. Адже не секрет, що їхнє виготовлення та видача стане дуже прибутковим бізнесом. Хоча у провладної сили, схоже, уже є підготовлена відповідь і на це «складне» питання. При цьому, не варто і нагадувати, що головним ініціатором введення паспортів нового зразка є регіонал Василь Грицак, який вважається лобістом консорціуму ЄДАПС, що, імовірно, і отримає колосальні контракти на друк документів. Як відомо, заздалегідь заявлялося, що тільки ЄДАПС має у своєму розпорядженні обладнання, на якому можливо випускати такі паспорти. «Завдяки технологіям ЄДАПС Україна повністю готова до запровадження біометричних документів, - заявив заступник генерального директора ЄДАПС Олександр Драніков напередодні прийняття нового закону. – У випадку прийняnтя всіх законотворчих рішень, консорціум готовий почати видачу електронних біометричних документів всім громадянам України. Виробничі потужності ЄДАПС дозволяють виготовляти 6 мільйонів ідентифікаційних документів на рік». От вам і черговий «узаконений» факт державної корупції... Ще один приклад, як на українцях можна наживатися в масштабах всієї держави!

Павло Мельник,

юрист, правозахисник,

генеральний директор

ТОВ «Юридична компанія Павла Мельника»

Редакція сайту не змінює і не редагує авторський текст, процитований на сторінках інтернет-видання «PMG.ua», і не несе відповідальність за висловлені в ньому думки.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
ДО ТЕМИ