ТВ - ЗАСІБ МАНІПУЛЯЦІЇ ІНФОРМАЦІЄЮ

Ні для кого не є таємницею, що засоби масової інформації (ЗМІ), а особливо телевізійні новини, давно перетворились зі звичайної фабрики новин в потужну зброю. Проте порівняння з традиційною зброєю не може передати тієї ефективності та оперативності, з якою ЗМІ можуть вирішувати те чи інше питання в будь-якій точці світу. Добре підготована невелика команда журналістів здатна за короткий період часу справитися з завданням будь-якого рівня складності, краще, ніж це зробить ціла досвідчена танкова дивізія. Часто гучні розслідування в пресі призводять до дискредитації та падіння відомих політиків, цілих партій чи навіть режимів та держав.

Якщо порівнювати ЗМІ саме зі зброєю, то стає набагато легше зрозуміти цілі та можливості такого виду озброєнь. Цілком зрозуміло, що маючи в руках зброю, її можна використовувати по різному. Можна вистрілити в повітря і налякати потенційного противника, можна також поранити вистріливши в ногу чи руку, а можна і убити, поціливши в життєвоважливі органи. Крім того зрозуміло, що таку зброю можна використовувати і в цілях самооборони і з метою нападу, нею можуть користуватися як люди з добрими намірами, так і зловмисники.

В глобальному інформаційному суспільстві контроль над засобами масової інформації є не менш  важливим питанням, ніж контроль над атомними озброєннями. А отже той, хто має реальну владу, буде намагатися контролювати і владу над ЗМІ.

Ні для  кого не секрет, що кожен великий ресурс в Україні має свого власника, інтереси якого тісно, (часто аж надто тісно), переплітаються з тими чи іншими політичними колами. Тому не дивно, що часто «умікнувши» телевізор у пошуках актуальних новин на всеукраїнському каналі, ми зустрінемо там купу інформації, яку назвати новинами важко. Не заради образи, а в ім’я  справедливості хочеться сказати, що вечірній блок новин на деяких з всеукраїнських каналів вже давно перестав нести в собі ту важливу роль та мету, яку переслідують служби новин. Цілком зрозуміло, що фраза «хто платить, той і замовляє музику» завжди буде актуальною в  нашій державі.

Якщо скласти антирейтинг служб новин то на першому місці з серйозним відривом лідирує «ТСН», що виходить на каналі 1+1. Таке відчуття, що редакція ТСН давно забула про світ навколо і сконцентрувалася суто на описах ДТП, та резонансних убивствах. Перші  двадцять хвилин вечірнього випуску (початок о 19:30) це справжні зведення з фронтів на дорогах України та суцільний негатив. В них ви не знайдете жодної інформації про справу Луценка в Страсбурзі, жодного слова про загрозу виникнення дефолту  в Україні, жодного слова про події у світі. Повна інформаційна блокада - більшість ефіру займають вбивства та ДТП, крім цього ще може бути рубрика допомога на ТСН та статті на соціальні теми (17.04. це була стаття про старечий маразм). Жодної аналітики, жодної серйозної політичної та економічної теми піднято не було, а це вже сигнал. І цей сигнал ні про що добре не говорить.

Хоча вимагати зараз серйозних тем від каналу 1+1 не варто. Власником ресурсу є відомий в Україні та за її межами медіамагнат Ігор Коломойський. Бізнесменові буде зовсім некомфортно, якщо його ресурс почне піднімати щось важливіше, ніж звичайні побутові теми, адже його інтереси тісно переплелись з сучасною владою і в цей нелегкий «передвиборчий» час краще не чіпати хворі місця в українському медіапросторі. Ось і змушена, без жодних сумнівів високопрофесійна команда ТСН, концентрувати увагу аудиторії на темах, що ніяким чином не зачіпають інтереси політичної еліти (мається на увазі дійсно еліту, а не місцевий політичний планктон) та не стосуються глобальний стану речей в світі. Ось для прикладу порівняльна таблиця новин, які вийшли в ефірі ТСН 17 квітня 2012 року і вибірка подій, які були оприлюдненні іншими інформаційними джерелами того ж дня:

Останній рік вперто показує нам на те, що служба новин ТСН та і взагалі вся політика новин на каналі взяла курс на новини побутового змісту і фактично відмежувала себе від висвітлення важливих політичних та соціально-економічних подій в державі. Демарш журналіста Мирослава Отковича, що написав заяву про звільнення за власним бажанням з інформаційної служби ТСН каналу «1+1», є цьому ще одним яскравим підтвердженням. Нагадаємо, Мирослав Откович входить до координаційної ради громадського руху «Стоп цензурі!». Поштовхом до створення руху стала, зокрема, заява журналістів»1+1» про цензуру у ТСН у 2010 році, якій передувала колонка Мирослава Отковича «Темники повернулися» на «Українській правді».

Звичайно кожен має право проводити свою редакційну політику і обирати саме ті теми для висвітлення, які редакція вважає актуальними. Проте інколи так хочеться знову побачити випуски ТСН дійсно об’єктивними і різносторонніми, такими, якими вони виходили десять років тому.

Трохи краще справи у «ФАКТІВ» на каналі ICTV, що виходять ефір о 18:45. Цей продукт є значно об’єктивнішим і не такий заангажований, але має одну характерну  рису, яка різко псує його позиції на фоні інших каналів. Власне блок новин тут побудований краще ніж у колег з ТСН, новини є більш різноманітнішими і ширшими, але… Але коли глядач бачить черговий сюжет про те, як фактичний власник каналу Віктор Пінчук запрошує «відомого» за кордоном художника, що ліпить мухи на стіну та виставляє коров’ячі голови напоказ публіки і називає це мистецтвом, то пальці самі шукають пульт і намагаються якнайшвидше врятувати мозок від такої наруги. До слова, на такі сюжети служба новин витрачає інколи аж надто багато часу. Окремої думки заслуговує благодійна діяльність Пінчуків. Без жодного сумніву доброчинність це гарна справа, але вона є такою тільки до того часу, доки за допомогою власного медіа ресурсу не перетворюється в самопіар бізнесової еліти. Особливо, якщо згадати, що саме без такої еліти Україна жила б набагато краще, а її громадяни не потребували б допомоги меценатів, а могли сміло покластися на державну підтримку. До того ж поодинока допомога медичним закладам та громадянам не змінює ту ситуацію, яка зараз панує в медицині. Отже необхідні зміни в цілій системі МОЗу. Нещодавно народний депутат Валерій Коновалюк критично оцінив хід реформування системи охорони здоров'я і заявив, що вважає Міністерство охорони здоров'я України найбільш корумпованим відомством. "Я критично оцінюю ті результати, які на сьогоднішній день є", - сказав він на прес-конференції, що відбулася 17.04.2012 року в Києві. За словами депутата, щорічно в Україні помирає близько 700 тис. громадян. Народний обранець порівняв смертність, яка сьогодні є в Україні з рівнем 32-го року, коли в Україні люди вмирали від голодомору.

Третє місце отримує служба Новин, що виходить на Першому Національному і тут, як це не парадоксально звучить, нема жодної вини команди новин. Вся вина лежить на сьогоднішньому керівництві каналу, яке не зуміло, незважаючи на колосальні фінансові вливання з держбюджету, ввійти в першу п’ятірку рейтингових каналів і забезпечити високий рівень своїх прихильників. Незважаючи на всі запевнення керівництва каналу про те, що рейтинг його невпинно росте, глядач не бачить жодних серйозних позитивних змін на каналі. Щотижневе шоу Савіка Шустера, допомагає каналові «триматися на плаву», але вже давно не є монополістом на ринку політичних програм де останні роки наявна серйозна конкуренція, тому не може забезпечити відчутного зростання кількості прихильників каналу. До того ж останнім часом відмічається зміна курсу політичного ток-шоу в сторону соціальних питань.

Що до каналу «Інтер». «Подробиці» на фоні інших каналів виглядають краще, ніж лідери анти рейтингу, але чим дальше тим більше стають подібні до них. Крім того канал може похвалитися наявністю «важковагового» політичного ток-шоу «Велика політика». Але найсерйознішою політичною програмою не тільки каналу, а й усієї країни є несерйозний на перший погляд «Вечірній квартал». Жодна з програм в цілому інформаційному просторі України не відображає так реально і об’єктивно ту ситуацію, яка є зараз в державі, жодний авторитетний журналіст не наважиться в ефірі говорити в голос про ті теми, які розкриваються в ефірі розважального шоу.

Ще одною приємною несподіванкою став канал ТРК «Україна» та його «События». Цей феномен дуже важко пояснити, але сьогодні з усіх служб новин найбільш об’єктивною та незаангажованою є саме «донецькі» новини. Що це? Війна в середині влади, чи «бунт на кораблі»? - поки що ще незрозуміло, але хотілося б, щоб канал і надалі залишався саме таким.

Крім цього є ще «Новий канал», ТВі, та 5 канал. Проте перший давно вже себе позиціонує, як розважальний канал і його новини «Репортер» цілком відповідають головним тенденціям каналу. ТВі та 5 канал залишаються стійкими до змін в політичному житті країни і не змінюють свою редакційну політику, незважаючи на той колосальний тиск, який здійснюють органи влади на ці медіаресурси. Особливо складно зараз каналу ТВі, його Гендиректор Микола Княжицький заявляє про тиск на телеканал з боку податкових органів та просить МВС та Податкову службу розібратися з цими “переслідуваннями”.

А що ж у нас? Якщо відійти від глобальних проблем українського телебачення і переключитися на місцевий канал М-Студіо, то можна побачити досить позитивну динаміку розвитку каналу. Як для каналу регіонального рівня, М-Студіо робить якісний новинний продукт, в якому чітко і стисло описані події не тільки місцевого, а регіонального та державного значення. Єдиний мінус, який притаманний каналу - це наявність того ж самого «ефекту» Пінчука», коли благодійна допомога близьких до власника каналу діячів аж надто сильно висвітлюється журналістами. Але це явище тимчасове і проявляється тільки перед початком чергових виборів.

Підсумовуючи, хочеться наголосити на тому, що завдяки технічному прогресу та розвитку технологій і телевізійної галузі зокрема глядач може сам обирати те, що йому дивитися. А отже у вітчизняних телегігантів є значно менше шансів заповнити голови українського глядача тією інформацією, яка ніколи нікому не пригодиться.

Але, на жаль, як мені здається, ми все рідше приділяємо увагу класичній літератури, яка дає нам фундаментальні основи нашого буття. Сьогодні на нас робиться жахливий інформаційний тиск. Для нас готується спеціальний інформаційний продукт, споживаючи який ми в більшості випадків позбавлені від необхідності думати і обмірковувати. Величезна кількість інформації, яку ми просто не в змозі переварити в основі своїй має негативний характер. ТБ іноді і включати не хочеться, бо, що не новина, то аварія, вбивство, пограбування ...  Нас загодували нескінченними серіалами, дивлячись які ми з вами втрачаємо те, що виробничники назвали б оборотними засобами. Ми планомірно втрачаємо частинку самих себе. Нас штучно направляють по шляху повільної деградації.