Амбівалентні інтегратори

Дзьобак Іван 19 лютого 2013 року 10:13 303
На нашій планеті усі народи, окрім американського, світоглядно приземлені. Гортаючи сторінки газет, журналів, переглядаючи програми телебачення, слухаючи українське радіо, невільно приходиш до нетривалого переконання, що тільки американці думають глобально, планетарно і живуть повчально. Це американські астрономи порахували, скільки у нашій галактиці є планет, подібних на Землю. За допомогою космічного телескопа НАСА “Кеплер” вони їх нарахували аж 17 мільярдів! Українським спеціалістам Головної астрономічної обсерваторії НАНУ не залишилось нічого іншого, як підтвердити ці підрахунки. У них - американських і українських спеців із космічних проблем - наразі немає підстав думати, що на планетах, схожих на нашу, відсутня атмосфера, онтологія й інші природні умови для життя, як на Землі. Можна навіть припустити, що із однієї чи декількох таких планет було перенесено природне і духовне життя на земні терени за допомогою елітного насіневого матеріалу. Невблаганна логіка історії земної цивілізації (чи нецивілізації?) підтверджує, що земляни дуже давно переселились із різних планет із різними розумовими здібностями, по-іншому, інтелектом. Цілком, за всією сукупністю характерних ознак, ймовірно, що прапращури американців прибули на Землю із найбільш цивілізованої галактичної агенції. На це, до слова, є доволі підстав. Найперша із них - вони премудрі, як щедринський карась. Іспанці, немало потратившись матеріально і духовно, відкрили доти невідомий материк, а англійці його заселили і стали американцями. За відносно нетривалу свою історію, слідуючи космічній генетично спадковій пам’яті, користуючись повчальним досвідом праотців-хрестоносців, вони так чи інакше залюднили усі материки й поширили свій вплив на усю планету. Вони вважають себе відповідальними за все, що відбувається у різних частинах світу й вбачають загрозу від тих народів, які не слідують їх фарисейським порадам і настановам. Людська пам’ять чіпка і тривка. За непослух, за патріотичне відстоювання національних інтересів піддались бомбардуванню військовими формуваннями НАТО під зверхністю США Корея, В’єтнам, Югославія, Ірак, Лівія... Це за їх намовою й українці “мріють” переселитись із Східної Європи у Західну. Правда, дивно, чому в Європу, а не у Північну Америку? Європа і без українців, інтегруючись, “перегрілася” дешевим російським газом. І схоже на те, що “незалежні” амбівалентні українці достеменно не знають, чого хочуть - на ескурсію, на заробітки, чи назавжди. Сумлінні українські євроінтегратори віртуально, подумки так заінтегрувались, що вже й забули із чого почали. Тільки коротко нагадаємо про це. Із 1986 року у складі СРСР вони – ”застояні” – за допомогою “новомислення” бажали “перебудуватись” для поглиблення соціалістичних перетворень. Та так, ніби й не хотіли, а за сценарієм та режисурою заокеанських “карасів” до того “перебудувались”, що стали “незалежними”. Про це на усіх усюдах довго і нудно говорили, що це їм вдалося завдяки “визвольним змаганням”, а “борців” цього змагання назвали героями усіх часів і народів. Але правда, що тих “героїв” дуже і дуже мало, а на двадцять першому році “незалежності” - одна мізерія, Чи то доброго не має бути забагато, чи, відчуваючи загальноукраїнські суспільні настрої, вони знову заховалися у схрони? Сумні передчуття і настрої їх переповнюють, коли усвідомлюють, що за їх старань до влади прийшли ненаситні олігархи, які загнали матінку Україну в мільярдні борги, котрі доведеться виплачувати наступним поколінням українців. Хоч оптимістично налаштовані маніпулятори із людською свідомістю і закликають українців до злагоди заради світлого майбутнього, та марно. Бо паралельно цьому сіють розбрат, антагонізм, протистояння... Закликають більше працювати для розбудови держави, а дві третини сільського населення працездатного віку безробітні. Перманентно реформуючи судову систему й правоохоронні органи, нарощують їх кількісно, а третина кримінальних злочинів залишається нерозкритою. Створюють оптимальні умови для агробізнесу, а сімдесят відсотків продовольства завозять із-за кордону. На словах відстоюють демократичні засади суспільства, а повсякчас керуються позбавленими оригінальності, тривіальними націоналістичними гаслами про надуману зверхність “титульної нації”. За двадцять один рік український парламент узаконив, всупереч Конституції України, фактично платну медицину, освіту, підвищив тарифи на комунальні послуги синхронно до розширення пільг і підвищення зарплат “народним” обранцям. І що цікаво, а більше – парадоксально: буржуазно і націоналістично налаштовані кандидати у депутати, запозичивши у комуністів передвиборні програми, на 180 градусів міняють іх, пройшовши у Верховну Раду, голосують за подальше зубожіння, знедолення українського народу. Це вже усі знають, але ніхто, ніколи не знатиме достеменно волевиявлення електорату, бо підрахунок голосів роблять добре оплачувані заробітчани у виборчих комісіях усіх рівнів. Проблеми, які нині обсіли Україну із усіх боків, незрівняно простіші, ніж ті, які успішно долав український народ, коли називав себе радянським у роки побудови соціалізму, у грізний час двох воєн - Громадянської та Великої Вітчизняної, у часи відбудови зруйнованого воєнним лихоліттям. При цьому населення України невпинно зростало, а на Закарпатті у післявоєнні радянські роки подвоїлось. Люди не ангели, щоб не помилятись, але і не гаспиди , щоб не покаятись. Та, звичайно, що природжені перевертні, амбівалентні інтегратори, у яких ні віри, ні закону, ні честі, ні совісті не спостерігається, самі цього не зроблять без всебічної допомоги трудящих і вболівальників України.
Редакція сайту не змінює і не редагує авторський текст, процитований на сторінках інтернет-видання «PMG.ua», і не несе відповідальність за висловлені в ньому думки.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
ДО ТЕМИ