Ліки від наївності

Русин Олег 1 жовтня 2015 року 12:05 2344

Ну от, знову почалося. З усіх боків у наші голови намагаються потрапити гарячі пропозиції від чергових кандидатів у, кхм, слуги народу. Спічі, обіцянки, гарячкова діяльність. Життя вирує. Вибори!

Звісно ж, усі претенденти намагаються виглядати якнайкраще і створювати собі відповідний імідж. Борці з системою, впевнені господарники, молоді-перспективні, волонтери й вояки, патріоти  й правдоруби - словом, усі модні тренди нинішнього політичного сезону. Ну що ж - хоча б політтехнологи у нашій державі знають свою справу.

Місцеві вибори у невеликих населених пунктах класні тим, що всі кандидати відомі й знані громадою. Можна подивитися на них критичним оком, оцінивши рівень придатності. Але з тверезим поглядом виборця активно борються міфотворчі технології, покликані на те, аби замінити реальну постать кандидата певним привабливим образом-маскою. На жаль, велика кількість людей продовжує наступати на совкові граблі і вірити цим образам.

Як вийти з полону рожевих ілюзій? Дуже просто. Завжди, в усі часи мудрі люди радили робити висновок про конкретну особу за її ділами. Тому що обіцянки обіцянками, слова словами, але практика показує, що діла завжди відповідають справжнім прагненням душі. Отож оцінюйте кандидатів за тим, що вони вже встигли зробити.

Не хочу говорити про конкретні особистості, бо це забере в читача право на його власну думку і запропонує йому вже прожований матеріал. Обмежуся порадами.

Забудьте про те, що вони обіцяють. Не слухайте. Ми це вже проходили неодноразово. Просто подивіться на прізвища. Ви ж їх усіх знаєте.

Бізнесмен? Окей - як він відноситься до підлеглих? Чи достойну зарплатню платить? Поводить себе як керівник чи як цар? Якщо виробник - то чи якісна його продукція?

Волонтер? Добра справа. Але наскільки цей волонтер робить добро напоказ? Чи читав він Біблію, де сказано, що коли даєш милостиню, то хай права рука не знає, що робить ліва? Чи не було волонтерство прицілом саме на ці вибори із самого початку? Слухайте свою інтуїцію. Бачите десь, як говорить волонтер - вимкніть звук і дивіться на вираз його очей.

Кандидат, що привернув вашу увагу, уже був у владі? Заплющіть очі й пригадайте, чи був він там корисний для простих людей? Чи не користувався адмінресурсом задля власної вигоди? Наскільки збагатів від крісла?

Лікар, учитель чи інший вид бюджетника? Чи не втратив людяність від жебрацького стану держави? Чи однаково ставиться  до бідних і багатих? Чому взагалі туди йде, навіщо це йому?

Воїн АТО? Важке питання. Де воював? Чи далеко від фронту був? Чи збігається його погляд на речі з поглядом простих солдатів, які, певен, є серед ваших родичів і знайомих? І взагалі - хто йде поряд із ним у списках? Чи не взяли воїна як бренд для прикриття?

Універсальне запитання - який кандидат за рік до виборів, і який після них? Ми вже багато виборів пережили, можемо оцінити і знаємо людей, що нарощують активність тільки коли треба. І знаємо людей, що спокійно роблять свою справу незалежно від сезону.

Стосовно партій - гляньте на списки. Чи не затесалися там пройдисвіти? Не ігноруйте їх присутність, навіть якщо поряд стоїть прізвище порядної людини. Так не буває, щоб партія, котра свідомо включила до своїх лав якусь редиску, сама не була редискою. Згадайте всі минулі вибори.

Якщо на вашому окрузі раптом не виявиться достойного, або достойний буде мати низький рейтинг, не обирайте з-поміж двох сортів гниляччя. Ці всі "треба когось прохідного", "не витрачайте свій голос даремно", "голосуйте за того, хто має шанс" - брехня і маніпуляція. Знову ж таки - згадайте минулі вибори, де нас вихоснували неприродним способом саме за допомогою подібних гасел.

Цього разу багато нормальних людей, котрі б могли піти на вибори, сумно посміхаються й не йдуть. Якщо ви хотіли обрати їх - не голосуйте натужно за інших, краще вже зіпсувати бюлетень.

Гроші. Колись було 200 грн, тепер, кажуть, буде і місцями вже є 500. Індексація. Дехто говорить "беріть, але голосуйте за кого хочете". Ні. Це - добровільне приниження. Ви піднімаєте кинуту кістку з багна і цим підписуєтеся, що ви - бидло, якому можна її кидати. Плюньте в очі тому, хто хоче купити ваше право на голос. Випростайте плечі нарешті, не поводьте себе як холопи, що чекають подачки від царьків, котрі у вас же ті гроші і вкрали.

На наступні роки більше виборів не буде. Як собі тепер постелимо - так будемо жати ще довго. Попереду холодні зими, інфляція і ріст долара. Тому дуже важливо, як будуть голосувати люди цього разу. Чи дамо себе ще раз ошукати. Хто йде попереду - політтехнологи чи народний здоровий глузд. Чи подіяли попередні таблетки від наївності, котрі ми проковтнули не так давно.

Наші люди дуже забувають. Вони забувають своє коріння, свою історію. Кожна метрополія каже нам, що до їх світлої влади на нашій території були темні, немиті зачуханці з кам’яними сокирами, що їли сире м’ясо і танцювали навколо вогнища під шаманські бубни. І ми віримо, не дивлячись на те, що ще 100 років тому були нормальною, гідною європейською периферією, котра мала пристойний рівень життя. Ми не слухаємо прадідів, хто з них ще живий, ми віримо псевдоісторичним книжечкам, що написані по замовленню.

Останнім часом ми забуваємо навіть те, що говорили і що робили наші можновладці рік тому. Амнезії активно допомагає інформаційна перенасиченість і втома від безперервного потоку важких новин, котрий шматує свідомість. Відкиньте це. Ввімкніть пам’ять. Більшість людей, котрі приязно посміхаються вам із біґбордів, уже мали можливість себе показати в той чи інший спосіб. Добре згадайте їх діла ще раз.

Якщо після всього, що ми пережили за останні пару років, ми знову наступимо на граблі - ціна нам гріш. Ми недостойні ні кращого життя, ні доброго відношення. Ми достойні лише чистити взуття, простягувати руку і підставляти зад. Тому треба ламати тенденцію. Нехай навіть не вдасться обрати цього разу нормальні місцеві ради, але відсоток адекватних людей, що йдуть туди зі щирим бажанням щось змінити, повинен бути хоча б удвічі вищим, ніж після попередніх виборів.

Припиніть слухати цяцянки. Коли ми нарешті почнемо оцінювати за ділами - тоді й станемо нормальним народом, а не юрбою лоханутого електората.

І саме основне - підіть на вибори. Брудна кампанія значить, що конкуренти будуть слідкувати одне за одним і не дадуть вагомо підтасувати результат. Безнадія й сидіння вдома нічого не дадуть, крім самовпевненості для тих, хто виграє. Вони будуть щиро думати, ніби їх підтримала більшість, у той час як більшість забила. Не можна. Дати вирішувати щось іншим - це викинути надію в сміття і закономірно втратити шанс на краще життя.

Редакція сайту не змінює і не редагує авторський текст, процитований на сторінках інтернет-видання «PMG.ua», і не несе відповідальність за висловлені в ньому думки.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter