Слідами вікінгів: загадкова Данія

Данія – це мініатюрне королівство, яке називають Перлиною Скандинавського півострова. І не випадково, адже на невеликій території цієї казкової країни зосередилися справжні скарби культури та історії. Данія останнім часом стала дуже популярна серед туристів, особливим попитом користуються круїзи – поїздка на паромі з відвідуванням декількох країн Скандинавії принесе справжнє задоволення й незабутні враження.

Моя ж історія знайомства з цією країною надзвичайно проста, але від того не менш цікава. Справа в тому, що, обираючи маршрут до Швеції, з’ясував, що одним з найбюджетніших варіантів добратися туди, буде мандрувати саме через Данію. Справжнє унікальне диво людської уяви – Ерессунський міст, який сполучає данський острів Зеландія і Скандинавський півострів (Швеція) і менш, аніж за годину, ви з легкістю можете опинитися в іншій країні. Завдяки цьому фактору чимало данців купляли житло у Швеції і їздили на роботу в Данію, оскільки ціни на нерухомість у Мальме були меншими, аніж в Копенгагені. Та про все по порядку.

Людина, яка подарувала казку

Зізнатись чесно, розпочинаючи свою мандрівку Скандинавією, мало що знав про цю частину європейського континенту. Була лише одна пам’ятка ще з часів шкільної парти – ім’я славетного данського письменника та казкаря Ганса Крістіана Андерсена, яке закарбувалось у моїй пам’яті. Хто ж з нас у дитинстві не читав чи не чув казок про «Гидке каченя», «Снігову королеву», «Дюймовочку» чи «Стійкого олов’яного солдатика»? Переконаний, що таких не знайдеться.

Казки Андерсена перекладені більш ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо. В самій же Данії існує певний культ автора. Його не тільки люблять і пишаються, але й всіляко популяризують як творчість казкаря, так і його здобутки. Чого тільки вартує скромний за розмірами, але точно не за наповненням, музей на честь данського письменника, розташований у самісінькому центрі Копенгагена прямо біля міської ратуші. Гуляючи його вузькими коридорами, знайомишся не тільки з історією життя, без сумніву, геніальної людини, але й потрапляєш у диво-країну казкових героїв зі сторінок творів Андерсена. Вираз «всі ми в душі діти» якнайкраще підходить, щоб описати враження від відвідин цього місця.

Так сталось, що долучилася рука Андерсена до створення ще одного символу данської столиці, його візитівки – Русалоньки, з однойменного твору автора.

З символом та головною візитівкою Копенгагена – Русалонькою з однойменного твору Андерсена

Без сумніву, ця бронзова скульптура авторства Едварда Еріксена – головна візитівка і талісман Копенгагену. Робота була замовлена в 1909 році Карлом Якобсеном, сином засновника Carlsberg, який був захоплений балетом по казці у виконанні Копенгагенського Королівського театру та попросив балерину Еллен Прайс виступити моделлю для статуї. Голова постаті була змодельована з Прайс, однак балерина відмовилась позувати оголеною, і тіло казкової героїні було змодельовано з дружини скульптора Елін Еріксен. Відкрили пам’ятник в далекому 1913 році.

Що цікаво, останні десятиліття символ міста десятки разів пошкоджували з різних причин, але кожного разу його відновлювали. Русалоньці відпилювали голову, руку, підривали, одягали паранджу, але попри все вона досі радує очі містян та туристів на набережній Копенгагена.

Найщасливіші у світі

Попри те, що сама Данія не вражає своїми географічними розмірами, ця країна по праву вважається однією з найщасливіших у світі. Дослідницький проект міжнародної програми «Мережа рішень сталого розвитку» при Організації Об’єднаних Націй з 2012 року вимірює показник щастя, і данці в цьому рейтингу попереду світу всього.

Бестселер Міка Вікінга «Маленька книга хюґе: як жити добре по-данськи», розповідає про модель щастя у Данії: любов до затишку, малих речей, радість буденних задоволень. Це те, що данською називається «хюґе» (hygge) і формує особливе північне мистецтво задоволення від життя.

«Хюґе» називають однією з причин того, що Данія традиційно займає перші місця у світових рейтингах щастя. Вона була першою за результатами Світової доповіді про щастя (World Happiness Report від ООН у 2012, 2013 та 2016 роках). Вона також перша протягом десятиліття 2005-2014 у проекті Світова база даних щастя World Database of Happiness.

Слово «хюґе» походить з норвезької і означає добробут, затишок чи радість. Але сьогодні воно містить у собі щось значно більше: мистецтво добробуту, «доброго буття», комфорту і затишку, радості кожен день та дрібниць, які роблять життя приємнішим.

Країна посідає дуже високі місця у низці рейтингів, як по якості життя, здоров’я, освіти, захисту громадських прав та свобод, конкурентоспроможності, демократії, рівності, процвітання та людського розвитку. Данія часто оцінюється, як одна з найщасливіших країн у світі в кроснаціональних дослідженнях рівня щастя. Країна посідає перше місце у світі у рейтингу соціальної мобільності, одну з провідних позицій у рейтингу країн з найкращими показниками рівності доходів, має один з найвищих у світі номінальних ВВП на душу населення, і один з найвищих у світі податок на індивідуальний дохід. Більшість данців є членами народної церкви, хоча конституція гарантує свободу віросповідання.

Блукаючи вулицями Копенгагена, не можна не помітити той спокій, впевненість та дружелюбність на обличчях звичайних мешканців столиці. Їх зрозуміти можна, держава подбала про те, щоб, незважаючи на будь-які примхи долі, людина могла почувати себе захищеною і впевненою у завтрашньому дні. Ось такий простий секрет «щастя по-данськи».

Велосипед як спосіб життя

Молоді дівчата в туфлях на шпильках по дорозі на вечірку і бізнесмени в костюмах і краватках по дорозі на роботу – незважаючи на погоду і на привід – скандинави їздять на велосипедах. Нічого дивного, що Копенгаген був першим містом, якому було присвоєно назву Веломіста. Близько 50% його мешканців пересуваються щоденно на велосипеді і в місті велосипедистів більше, аніж мешканців.

Майже 400 км велосипедних доріжок, серед яких найбільш використовувані в світі, по яким щодня проїжджають більше 40 тисяч велосипедистів.

Хоча велосипед найдешевший вид пересування (після прогулянки пішки), жителі Копенгагену люблять їздити на двоколісному транспорті, незважаючи на рівень свого достатку. Багато копенгагських родин середнього класу навіть не мають авто, незважаючи на кількість людей. Вони їздять на роботу на велосипеді, відвозять по дорозі дітей в яслі і дитячі садки.

Навіть Її Королівська Величність принцеса Марі часто потрапляє в об’єктив місцевих папараці, коли і взимку відвозить своїх дітей в дитячий садок на велосипеді.

Фактично 25% родин з двома дітьми мають вантажний велосипед.

Більше 63 % членів Данського парламенту, який знаходиться в центрі столиці в замку Крістіансборг, їздять на роботу на велосипеді. Зізнатись чесно про те, що знаходжусь у приміщенні, де розташовані Королівська резиденція, Королівська бібліотека, Данський парламент, Верховний суд і канцелярія прем’єр-міністра, зрозумів лише, коли піднявся на вершину палацу. Випадковий тимчасовий попутник з Риму поділився тим, де ми знаходимося. Звісно, не міг не здивуватися, адже велопарковка поруч з парламентом і без елітних автівок? Але, схоже, данці так звикли жити і на відміну від України для них дикі елементи розкоші, без яких можна обійтися. Вони звикли радіти простим речам і, певно, вже тим ми відрізняємося.

Погляд на внутрішній двір замку Крістіансборг з башні палацу

Острів дикої свободи

Для того, аби якісно описати Данію і Копенгаген, не певен, що вистачило б кількох випусків «Панорами». Та й важко описати те, що потрібно бачити на власні очі. Але було серед всієї подорожі місце, про яке не можу не згадати. Називається воно «Християнія». Невеличкий, але дуже своєрідний квартал Копенгагена з постійним населенням біля тисячі чоловік, який вже давно став однією з дуже «специфічних» родзинок міста. Частково самокерована, неофіційна «держава в середині держави» зі своїми правилами і законами. Згідно офіційної інформації цей квартал виник у 1971 році, коли група хіппі незаконно вселилась у закинуті військові казарми короля Кристіана. Так званий «рай хіппі» більше нагадує неконтрольовану територію, де відвідувачі можуть придбати різного роду наркотики. Сморід, сміття та безлад, які панують у цьому місці, викликають радше здивування, аніж ейфорію. Дивний острів свободи нагадує чимось Україну, і це певно єдине, що за час подорожі нагадало про батьківщину.

Дуже символічно, що кінцевою точкою мого маршруту в Королівстві Данія став саме цей район, який продемонстрував, що не все так чудово та ідеально в цій маленькій, але дуже незвичній країні.

Великі пригоди лише очікували на мене, адже попереду в моїй подорожі була ще екзотичніша, і від того ще більш цікава і загадкова Швеція – країна вікінгів та ідеал Європи. Про ці пригоди читайте вже в найближчих номерах «Панорами».

Матеріал вперше опубліковано в №13 газети «Панорама» від 19 квітня 2018 року.