Думки
Трудова міграція українців. Проблема потребує посилення уваги
0
Лунченко Валерій 21 травня 11:37 3394

Безвідносно до конкретної персони, країни, континенту, кожний справжній  за визначенням політик бажає людям кращої долі, добра, благополуччя. Для втілення цих бажань у реальність вони (політики) організуються у групи, рухи, партії, повідомляючи народ,  потенційних виборців про прагнення до влади. Адже тільки владні структури отримують реальні важелі, щоб забезпечити прогрес і поліпшення умов життя краян. Чергові вибори і формування оновленої влади  відбудуться у наступному році, весною – президентські,  восени – парламентські. У політичних сил, що при владі зараз, є ще трохи часу щоб показати, чи складаються вони із справжніх політиків за фактичними справами, чи, на жаль, свого реноме, наданих їм авансів довіри, не збережуть, не відпрацюють і в підсумку зникнуть "як роса на сонці",  залишивши сподівання свого народу на краще – лише сподіваннями.

"Народний Фронт", до якого належу,  з початком сесійного тижня публічно звернув увагу колег-депутатів, наших урядовців і активних громадян, що спостерігають за процесами в країні, на таку проблему, як трудова міграція українців за кордон. Проблема останнім часом наростає як снігова куля і вже займає місце серед ключових проблем економічної безпеки України.

Мільйони наших громадян виїхали працювати за кордон і продовжують це робити. Але точну цифру назвати ніхто не може,  адже сьогодні немає єдиного органу, який мав би в розпорядженні усі важелі регулювання трудової міграції. Розв’язання проблем міграції населення в різних аспектах належить до компетенції Міністерства внутрішніх справ та підпорядкованих йому Адміністрації Державної прикордонної служби, Державної міграційної служби, Міністерству закордонних справ, Міністерству соціальної політики та підпорядкованої йому Державної  служби з питань праці, Службі безпеки України.

Усі ці органи мають різні відомості щодо міграційних потоків, розташування трудових мігрантів у географічному розрізі, динаміки у часовому просторі, тенденцій за 25 років існування нашої держави. І,  чесно кажучи, хто ж їх, ці відомості, бачив. Секрет.  Звичайно,  з цієї ж причини відсутній комплексний аналіз проблеми з відповідними висновками і застереженнями. Жоден з названих органів не відстежує умови перебування та соціального захисту українських трудових мігрантів на місцях їх перебування. Ніби поїхали, та й слава богу, хай там  самі й копирсаються.

Фракція "Народного Фронту" в парламенті констатувала, що державна політика стосовно трудової міграції закордон фактично відсутня. Закон України "Про зовнішню трудову міграцію", ухвалений ще у 2015 році, є рамковим і до того ж не виконується.

А тим часом наші заробітчани вже давно є основним колективним інвестором в економіку. Наприклад, минулого року їхні  грошові перекази уп’ятеро перебільшили обсяг усіх вкладень світового бізнесу в Україну.

Наведу лише один факт. За словами заступника міністра закордонних справ Польщі Бартоша Ціхоцького, обсяг перерахованих грошей українців з  Польщі додому виріс в 2017 році більш, ніж у півтора рази, перевищивши 100 млрд.  грн.. , тобто в перерахунку це  понад 3 млрд.  євро. І це лише по Польщі.

Найбільш поширеним у світі і достовірним джерелом даних про міжнародну міграцію є дані переписів населення, які проводять періодично, але не рідше ніж раз у 10 років. В Україні перепис  населення не проводився з 2001 року. Це занадто тривалий  термін і не тільки щодо з’ясування питань міжнародної міграційної активності.

У нашій  країні зараз є лише приблизне уявлення про кількість населення. Поки не проведений перепис, можна вивчати лише дані вибіркових обстежень або соціологічних опитувань.

Знаю з преси, що масштабне дослідження зовнішньої трудової міграції за міжнародною методологією та за участю міжнародних організацій тричі проводив  Держстат України: у 2005-2008 роках, у 2010-2012 роках та у 2015-2017 роках. Останній звіт відомства опубліковано наприкінці грудня 2017 року. Його дані свідчать, що упродовж 2015-2017 років за кордоном з метою заробітку перебувало 1,3 млн.  українців, всього на 100 тис. більше, ніж у 2010-2012 роках.

Реальні масштаби трудової міграції значно більші, ніж нарахував Держстат, однак  щоб це стверджувати необхідно опрацювати таку методологію, яка б врахувала усі способи трудової міграції. Адже теоретично міграція це як багатошаровий пиріг і у кожному шарі свої особливості. Якщо все описувати послідовно, детально, докладно, крок за кроком, вийде солідна монографія. Така мета у мене поки що відсутня. Додам лише, що в умовах  глобалізації економіки, розблокування у все більших масштабах заборон і перепон для вільного переміщення капіталу, робочої сили тощо,  наші українські аспекти  збігаються з аналогічними питаннями трудової міграції громадян з пострадянських держав, молодих члені ЄС – колишні членів Ради Економічного Співробітництва соцтабору, хто пам’ятає.  Скільки спеціалістів з країн Прибалтики, Чехії, Словаччини, Польщі, Угорщини, країн Балтії зараз успішно працюють у Німеччині, Великобританії, Франції, Італії. Дуже багато засвідчує Євростат таких випадків, а на місця, що звільняються,  масово їдуть наші. Це занадто серйозне загальноєвропейське явище, щоб його продовжувати ігнорувати.

Питання в іншому. Радіти за наших співвітчизників, які ідуть на значно кращі умови по зарплаті, або на навчання у престижні Європейські учбові заклади, облаштовуються, забирають родини, у кого є, або створюють там нові, можливо вже змішані. А що буде в нас, звідки візьмемо резервну армію кваліфікованих робітників, інженерів, вчених тощо. Питань аж занадто багато, на які потрібно відповідати, не відкладаючи надовго.

"Народний фронт" запропонував створити в системі виконавчої влади єдиний підрозділ чи відомство для належної розбудови і реалізації державної політики щодо трудової міграції українців. Ми запросили народних депутатів приєднатися до міжфракційного об’єднання, яке опікуватиметься  законодавчими проблемами трудових мігрантів.

0
Редакція сайту не змінює і не редагує авторський текст, процитований на сторінках інтернет-видання «PMG.ua», і не несе відповідальність за висловлені в ньому думки.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter