Нацменшини Закарпаття про децентралізацію

Найзахідніша область країни – це своєрідна міні-Україна, яка відтворює вітчизняну реальність в одній області. І питання децентралізації – це одне з найактуальніших проблем, яке турбує мешканців закарпатських громад. Зокрема тих, в яких проживають нацменшини.

В області представники національних меншин компактно проживають у декількох районах Закарпаття. Так, румуни компактно живуть на території Тячівського та Рахівського районів, а угорці – у Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. І між цими двома етнічними групами є різниця у сприйнятті як української державності, так і децентралізації країни.

Закарпатські румуни активно намагаються інтегруватись в українське життя. Хоч і в населених пунктах, де компактно проживають представники цієї нацменшини, майже не чути української чи діалекту, вони розуміють і майже без акценту розмовляють державною мовою. І хочуть, аби їхні діти вчились української, адже, на думку батьків, знання української відкриє великі перспективи у майбутньому.

Власне, одне з “румунських” сіл – Біла Церква, не знає, куди приєднатись під час об’єднання громад. Адже за словами сільського голови Юрія Берінде, це село здатне себе самостійно забезпечити завдяки своїй компактності. Тому зайва грошова підтримка їм не потрібна. Але сам сільський голова схвалює процес майбутньої децентралізації. “Якщо все так піде, як заплановано, то це буде великий крок у розвитку країни. Але не варто румунські села об’єднувати з угорськими чи українськими”, - мовив Юрій Берінде.

І справді, навіщо об’єднувати громади різних нацменшин, якщо кожна живе своїм життям. Так, на відміну від румунів, угорці, хоч і є частиною України, однак повністю орієнтовані на угорський материк. Сусідня Угорщина, “сумуючи” за втратою 2/3 своїх територій, активно допомагає угорцям сусідніх держав. І, зокрема, закарпатським “мадярам”. Мешканці угорських сіл майже не цікавляться українським життям, дивляться лише угорські телеканали, слухають угорськомовні радіостанції. Про що ж говорити, коли пересічний мешканець прилеглих до Угорщини громад ледве говорить державною мовою.

Однак, самі угорці теж схвалюють об’єднання громад, оскільки, на їх думку, це допоможе селам самостійно розвиватись, а Україні швидко крокувати до Європи. Як приклад, вони ставлять села Угорщини, які так само існують самостійно, без дотацій Будапешта.

Про погляди сільських голів на децентралізацію, допомогу Румунії та Угорщини, а також коментар голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана, читайте у розширеному матеріалі у свіжому номері газети “Панорама” від 23 липня 2015 року.