Думки

Золотий трикутник. Агра
0

Гарагонич Василь 12 квітня 13:21 7727

Із Джайпура – столиці Раджастану, що буквально перекладається як «країна раджів», найбільшого серед 29 штатів держави, рушаємо у друге місто нашого індійського вояжу – незрівнянну Агру у штаті Уттар-Прадеш на річці Ямуна за 160 кілометрів від Делі. Агра нині комерційне й університетське місто, колишня столиця імперії Великих Моголів.

До речі, найвідоміша індійська книга «Камасутра» була написана у 3-4 столітті нашої ери індійським мудрецем Малла-Нагою Ватсьяяна. А основи хірургії зародилися в Індії понад 2500 років тому, коли талановитий лікар Сушурата проводив складні операції на головному мозку та внутрішніх органах. Окрім того індуси вважаються прабатьками вищої освіти, які відкрили перший університет у місті Такшашіла близько 700 р. до нашої ери. Індія подарувала людству геометрію, алгебру, також систему чисел та… шахи, а індуси є найбільшою англомовною нацією світу!

Автостради в Індії можливо трошки і поступаються європейським автобанам, але залишили далеко позаду за якістю українські шляхи. Обабіч дороги доглянуті поля, по яких вільно гуляють павліни та інша екзотична живність. Як і в туристичних об’єктах, де сила-силенна бурундуків або пальмових білок, які не бояться людей і за гостинцями готові йти прямо на долоні. Щось схоже доводилось бачити свого часу в американській столиці Вашингтоні у парку біля Білого дому, де зграї звичайних білок прямо таки тероризують перехожих, агресивно «вимагаючи» чогось смачненького. Щоправда, індійські бурундучки ведуть себе значно чемніше. Американських пухнастих ми тоді описали у «Панорамі» у матеріалі «Про Білла, білок і Білий дім». Тепер черга за індійськими екзотами.

Індійська цивілізація є однією з найдавніших у світі. А тому на кожному кроці зустрічаються більш чи менш цінні та відомі історичні пам’ятки. Дорогою заїжджаємо у Фатехпур-Сікрі, що віднесений ЮНЕСКО до об’єктів світової спадщини. Це старовинне місто збудоване у пустелі із червоного пісчаника імператором Акбаром нетривалий час було столицею імперії Великих Моголів. Через нестачу води мешканці покинули його. Незважаючи на це, воно впродовж віків залишається чудово збереженою пам’яткою могольської архітектури.

Пам’ятаєте Шевченкове: «Німець скаже: «Ви моголи». «Моголи, моголи!» Золотого Тамерлана онучата голі»…

В Агрі розміщується одне із семи чудес загальносвітового рівня – неперевершений мавзолей Тадж Махал. Західні історики мистецтва вважають, що ніколи і нікому не вдасться його перевершити. Мавзолей цілком збудований із білого мармуру інкрустованого самоцвітами. Бракує слів, щоб описати його велич і красу особливо при сході і заході сонця, а також у світлі місячного сяйва. Це диво архітектури будували упродовж 22 років 20 тисяч працівників на замовлення імператора.

Висота мавзолею складає 74 метри, в основі лежить квадратна платформа зі стороною понад 95 м, обрамлена по кутах чотирма мінаретами. Це диво могольської архітектури слугувало мавзолеєм дружини Шах-Джахана, яку він безмежно кохав.

До Тадж Махалу зранку вишиковується довжелезна черга. Як і у всіх місцях масового скупчення людей, тут посилені заходи безпеки: прохід через рамку-металошукач, огляд із допомогою мобільних детекторів, озброєна охорона… З собою крім фототехніки та прозорих пляшечок із питною водою нічого проносити не можна. Тому довелося на вході залишити і свіжий номер «Панорами», і наш фірмовий панорамівський блокнот, які ми планували сфотографувати на фоні Тадж Махалу. Все це ми залишили в охоронця, а коли через кілька годин повернулися, ні його, ні наших сувенірів ми не знайшли. Гірко звичайно, єдине що втішає – відтепер «Панораму» дивляться (а може й читають!) і записують свої сокровенні думки у панорамівський блокнот охоронці одного із семи див світу – далекого від нас Тадж Махалу. Хоча могли б і передплатити собі таку просунуту новинку! Напевно і цей номер газети із згадкою про них спробуємо якось передати індійським секюріті, щоб бачили – ми на них не в образі!

За рік Тадж Махал відвіду-ють до 5 мільйонів відвідувачів, з яких понад 200 тисяч іноземці. Більшість закордонних туристів, як і ми, намагаються приїзджати у прохолодні місяці року – із жовня до лютого, щоб оглядинам достожитності не дошкуляла жара. Довкола святині існує охоронна зона, де заборонено використання бензинового транспорту. Тому пересування там або пішки, або на електромобілях. На одному з них, який нас підвозив, вдалося помітити і сфотографувати номер серії «ВР». Що поробиш, «ВР» вона і в Індії «ВР»!

Індуси обожнюють фотографуватися. Для них фото з білошкірою людиною, як для нас із якоюсь знаменитістю. Тому вони із задоволенням позують, посміхаються і всіляко демонструють задоволення.

0
Редакція сайту не змінює і не редагує авторський текст, процитований на сторінках інтернет-видання «PMG.ua», і не несе відповідальність за висловлені в ньому думки.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter